Атестація робочих місць за умовами праці
До редакції надійшов лист такого змісту: «Наше підприємство займається будівництвом уже близько 5 років. Чи потрібна на сьогоднішній день атестація робочих місць за умовами праці взагалі? Як правильно її провести та як часто це потрібно робити?»
Тож відповіді на ці та інші запитання читайте у цій статті.
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
Методичні рекомендації — Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджені постановою Міністерства праці України від 01.09.92 р. № 41.
Постанова № 442 — постанова КМУ «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 01.08.92 р. № 442.
Закон про пенсійне забезпечення — Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 р. № 1788-XII.
Список № 1 — Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою КМУ від 16.01.2003 р. № 36.
Список № 2 — Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою КМУ від 16.01.2003 р. № 36.
Атестація робочих місць за умовами праці — комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров’я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності (додаток 1 до Методичних рекомендацій).
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками щодо реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Правовою основою для проведення атестації є Закон про пенсійне забезпечення, чинні законодавчі й нормативні акти з питань охорони і гігієни праці, списки виробництв, робіт, професій і посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення та інші пільги і компенсації залежно від умов праці.
Організацію роботи з проведення атестації робочих місць, оцінку умов праці та реалізацію прав трудящих на пільги і компенсації залежно від шкідливих та небезпечних виробничих факторів визначають:
постанова КМУ «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 01.08.92 р. № 442
та Методичні рекомендації, які було розроблено відповідно до постанови КМУ від 01.08.92 р. № 442.
Для гігієнічної оцінки умов та характеру праці на робочих місцях з метою атестації користуються Гігієнічною класифікацію праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.12.2001 р. № 528.
Перед тим, як розглянути порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці (надалі — атестація), дамо відповідь на запитання, а чи потрібна сьогодні така атестація взагалі.
Перш за все, атестація робочих місць на підприємстві необхідна для виявлення місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи щодо їх поліпшення. А по-друге, саме за результатами атестації робочих місць складається перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на «пільгові» пенсії та компенсації, передбачені законодавством.
Відомо, що будівництво – це дуже відповідальний захід, він охоплює дуже багато процесів, на ньому задіяно чимало людей різних професій, починаючи з фахівців з кошторисів, економістів, монтажників і мулярів і закінчуючи виконробами і бригадирами. І далеко не всі ці професії є небезпечними та нешкідливими для здоров’я людини. Усі працівники, зайняті на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, до того ж незалежно від місця останньої роботи. Це право закріплене у ст. 13 Закону про пенсійне забезпечення. І саме результати атестації робочих місць за умовами праці є основою для вирішення питань при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах. Тож, як бачимо, така атестація вкрай необхідна, до того ж не тільки на будівництві, а й на будь-якому підприємстві.
Слід також відмітити, що перелік усіх виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість у яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах) наведено у Списках № 1 і № 2.
Що стосується будівництва, то перелік робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість у яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, наведено у розділі XXVII «БУДІВНИЦТВО» із Списку № 2 (перелік див. нижче).
Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими
і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право
на пенсію за віком на пільгових умовах,
затверджений постановою КМУ від 16.01.2003 р. № 36
<…>
XXVII. БУДІВНИЦТВО
а) робітники
асфальтобетонники
асфальтобетонники-варильники
бітумники
бурильники шпурів
вапногасильники
вогнетривники
гідромоніторники
електромонтери з ремонту повітряних ліній електропередачі, зайняті ремонтом повітряних ліній електропередачі (напругою 35 кВ і вище), які працюють на висоті понад 5 м
електромонтери-лінійники з монтажу повітряних ліній високої напруги й контактної мережі
ізолювальники
ізолювальники з термоізоляції, у тому числі зайняті ремонтом та виготовленням устаткування
ізолювальники на гідроізоляції, у тому числі зайняті ремонтом та виготовленням устаткування
ізолювальники-плівочники, у тому числі зайняті ремонтом та виготовленням устаткування
каменотеси, у тому числі зайняті обробленням мармуру і граніту ручним способом, на каменеобробних підприємствах
(цехах, дільницях) і підприємствах монументальної скульптури
кислототривники-гумувальники
кислототривники-вініпластники
копрівники
машиністи автогудронаторів
машиністи бурових установок, у тому числі зайняті бурінням розвідувально-експлуатаційних свердловин на воду
завглибшки понад 50
машиністи змішувачів асфальтобетону пересувних
машиністи копрів
машиністи укладачів асфальтобетону
монтажники з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій
муляри, зайняті в бригадах мулярів і в спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад
піскоструминники
піскоструминники скла
покрівельники рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів, зайняті на роботах із застосуванням мастик і грунтовок
прохідники гірничих схилів
слюсарі аварійно-відновлювальних робіт, зайняті на роботах у підземних каналізаційних мережах
укладальники промислових залізобетонних труб
укладальники промислових цегляних труб
форсунники
фрезерувальники каменю, у тому числі зайняті на каменеобробних підприємствах (цехах, дільницях)
футерувальники (кислототривники)
шліфувальники-полірувальники виробів з каменю, у тому числі зайняті на каменеобробних підприємствах (цехах, дільницях) і підприємствах монументальної скульптури
б) керівники та фахівці
виконавці робіт
майстри будівельних та монтажних робіт
<…>
Коли порібна атестація робочих місць за умовами праці?
Атестації підлягають робочі місця, на яких технологічний процес, обладнання, використовувані сировина і матеріали можуть бути потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів. Для виробництв, робіт, професій та посад, для яких у Списках № 1 і № 2 передбачено показники умов праці, атестацію проводять тільки за цими показниками.
Згідно з п. 1.4. Методичних рекомендацій атестація робочих місць передбачає:
— виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причин їх виникнення;
— дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;
— комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці щодо відповідності їх вимогам стандартів, санітарних норм і правил;
— обґрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії за шкідливими умовами праці;
— підтвердження (встановлення) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, інші пільги і компенсації залежно від умов праці;
— перевірку правильності застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення;
— розв’язання спорів, які можуть виникнути між юридичними особами і громадянами (працівниками) стосовно умов праці, пільг і компенсацій;
— розроблення комплексу заходів з оптимізації рівня гігієни і безпеки, характеру праці і оздоровлення трудящих;
— вивчення відповідності умов праці рівневі розвитку техніки і технології, удосконалення порядку та умов установлення і призначення пільг і компенсацій.
Результати атестації за умовами праці є основою для вирішення питань:
— при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах (див. інформаційний блок нижче);
— при встановленні пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій;
— для обґрунтування пропозицій про внесення змін і доповнень до Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Клопотання підприємств та організацій про внесення змін і доповнень до Списків № 1 і № 2 після їх попереднього розгляду органами Державної експертизи умов праці вносяться до Мінпраці, яке готує та подає пропозиції до Кабінету Міністрів України;
— для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих (розроблення і реалізації організаційних, технічних, економічних та соціальних заходів колективного договору щодо поліпшення умов трудової діяльності).
Про це вказано у п. 10 постанови № 442, а також в абз. 2 преамбули Методичних рекомендацій.
Закон про пенсійне забезпечення
Стаття 13. Пенсії за віком на пільгових умовах
На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, — за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки — після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки — після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці — жінкам;
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, — за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки — після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки — після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи — жінкам;
<…>
г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, — після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;
<…>
Працівникам інших виробництв, професій та посад дострокові пенсії залежно від умов праці (але не раніш як після досягнення 55 років чоловіками і 50 років жінками) можуть встановлюватися за результатами атестації робочих місць за рахунок коштів підприємств та організацій, призначених на оплату праці, які перераховуються до Пенсійного фонду України на виплату пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.
Контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення цих списків покладаються на органи Державної експертизи умов праці. Положення про органи Державної експертизи умов праці та порядок проведення атестації робочих місць затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Хто повинен проводити атестацію?
Атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання , де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому (п. 1 Постанови № 442 абз. 3 преамбули Методичних рекомендацій).
Керівники підприємств та організацій повинні проводити атестацію, визначити за її результатами перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням та ознайомити з ним своїх робітників (п. 3 Постанови № 442).
Проте контроль за якістю проведення атестації, правильністю застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації, покладається на органи Державної експертизи умов праці ( п. 11 Постанови № 442).
Як часто потрібно проводити атестацію?
Періодичність атестації встановлюється підприємством у колективному договорі, але не рідше одного разу на 5 років (п 1.5 Методичних рекомендацій).
До того ж відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника (власника) підприємства, організації.
Можлива також і позачергово атестація. Вона проводиться у разі
докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи власника або уповноваженого ним органу,
профспілкового комітету ,
трудового колективу або його виборного органу,
органів Державної експертизи умов праці з участю установ санітарно-епідеміологічної служби МОЗ (п. 4 Постанови № 442).
Організація роботи з атестації
Атестацію проводить атестаційна комісія, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації (п. 4 Постанови № 442).
Для організації і проведення атестації керівник підприємства видає наказ, в якому:
— визначає основу і завдання атестації;
— затверджує склад, голову і секретаря постійно діючої атестаційної комісії, визначає її повноваження, у разі потреби — склад цехових (структурних) атестаційних комісій;
— установлює терміни і графіки проведення підготовчих робіт у структурних підрозділах підприємства;
— визначає взаємодію із зацікавленими державними органами і громадськими організаціями (експертизою умов праці, санітарно-епідеміологічною службою);
— визначає проектні, науково-дослідні установи для науково-технічної оцінки умов праці і участі в розробленні заходів з усунення шкідливих виробничих факторів. До речі, санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводять санітарні лабораторії підприємств і організацій, науково-дослідних і спеціалізованих організацій, атестованих органами Держстандарту і Міністерства охорони здоров’я за списками, узгодженими з органами Державної експертизи умов праці, а також на договірній основі лабораторії територіальних санітарно-епідеміологічних станцій.
До складу атестаційної комісії рекомендується вводити головних спеціалістів, працівників відділу кадрів, праці і заробітної плати, охорони праці, органів охорони здоров’я підприємства, представників громадських організацій.
Атестаційна комісія :
— здійснює організаційне, методичне керівництво і контроль за проведенням роботи на всіх етапах;
— формує всю потрібну правову і нормативно-довідкову базу і організує її вивчення;
— визначає і залучає у встановленому порядку потрібні організації до виконання спеціальних робіт;
— організує виготовлення планів розташування обладнання по кожному підрозділу з урахуванням його експлікації, визначає межу робочих місць (робочих зон) та надає їм відповідний номер;
— складає перелік робочих місць, що підлягають атестації;
— порівнює застосовуваний технологічний процес, склад обладнання, використовувані сировину і матеріали із передбаченими в проектах;
— визначає обсяг досліджень шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища та організує ці дослідження;
— прогнозує та виявляє утворення шкідливих і небезпечних факторів на робочих місцях;
— встановлює на основі Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника (ЄТКД) відповідність найменування професій і посад, зайнятих на цих робочих місцях, характеру фактично виконуваних робіт. У разі відхилень назва професії (посади) приводиться у відповідність до ЄТКД по фактично виконуваній роботі;
— складає «Карту умов праці» (далі — Карта) на кожне враховане робоче місце або групу аналогічних місць. (Карту умов праці затверджено та наведено у додатку 2 Методичних рекомендацій). Порядок заповнення Карти при проведенні атестації робочих місць здійснюється членами атестаційної комісії згідно з інструкцією Міністерства праці України та Міністерства охорони здоров’я від 27.11.92 р. № 06-41-48;
— проводить атестацію і складає перелік робочих місць, виробництв, професій та посад з несприятливими умовами праці;
— уточнює діючі і вносить пропозиції на встановлення пільг і компенсацій залежно від умов праці, визначає витрати на дані цілі;
— розробляє заходи до поліпшення умов праці і оздоровлення працівників;
— виконує свої функції до призначення нового складу комісії при позачерговій атестації.
Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
У ході вивчення треба визначити:
— характерні для конкретного робочого місця виробничі фактори, які підлягають лабораторним дослідженням (гр. 2 Карти);
— нормативне значення (ГДК, ГДР) параметрів, факторів виробничого середовища і трудового процесу, використовуючи систему стандартів безпеки праці, санітарні норми і правила, інші регламенти (гр. 4 Карти);
— фактичне значення факторів виробничого середовища і трудового процесу шляхом лабораторних досліджень або розрахунків (гр. 5 Карти).
Лабораторні та інструментальні дослідження проводяться відповідно до положень ГОСТ 1.25-76 «ГСС Метрологическое обеспечение. Основные положения», ГОСТ 12.0.005-84 «ССБТ Метрологическое обеспечение в области безопасности труда. Основные положения», стандартів Державної системи забезпечення єдності вимірів (ГСИ), системи стандартів безпеки праці (ССБТ), методичних вказівок, затверджених Міністерством охорони здоров’я.
Прилади і обладнання для вимірів повинні відповідати метрологічним вимогам і підлягати перевірці у встановлені строки.
Лабораторно-інструментальні дослідження фізичних, хімічних, біологічних, визначення психофізіологічних факторів проводяться в процесі роботи у характерних (типових) виробничих умовах, при справних і ефективно діючих засобах колективного і індивідуального захисту.
Результати замірів (визначень) показників шкідливих і небезпечних виробничих факторів оформлюють протоколами за формами, передбаченими у ГОСТ або затвердженими Міністерством охорони здоров’я України, і заносяться в Карту (гр. 5).
Визначається тривалість (процент від тривалості зміни) дії виробничого фактора (гр. 9 Карти).
Гігієнічна оцінка умов праці
Оцінка результатів лабораторних досліджень, інструментальних вимірів проводиться шляхом порівняння фактично визначеного значення з нормативним (регламентованим).
При цьому шум і вібрація оцінюються за еквівалентним рівнем.
Ступінь шкідливості і небезпечності кожного фактора виробничого середовища і трудового процесу (гр. 6, 7, 8 Карти) тільки III класу визначається за критеріями, встановленими гігієнічною класифікацією праці № 4137-86 (ці дані наведені у додатку 3 до Методичних рекомендацій).
За наявності в повітрі робочої зони двох і більше шкідливих речовин різнонаправленої дії кожну з них ураховувати самостійним фактором, що підлягає кількісній оцінці.
За наявності в повітрі робочої зони двох і більше шкідливих речовин однонаправленої дії відношення фактичних концентрацій кожної з них до встановлених для них ГДК підсумовуються. Якщо сума відношень перевищує одиницю, то ступінь шкідливості даної групи речовин визначається, виходячи з величини цього перевищення з урахуванням класу небезпечності найтоксичнішої речовини групи, а вся група оцінюється як одна речовина.
Концентрація шкідливих речовин однонаправленої дії визначається за ГОСТ 12.1.005-88.
Оцінка умов праці за наявності двох і більше шкідливих і небезпечних виробничих факторів здійснюється за найвищим класом і ступенем.
Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
Оцінка технічного рівня робочого місця проводиться шляхом аналізу:
— відповідності технологічного процесу, будівель і споруд — проектам, обладнання — нормативно-технічній документації, а також характеру та обсягу виконаних робіт, оптимальності технологічних режимів;
— технологічної оснащеності робочого місця (наявності технологічного оснащення та інструменту, контрольно-вимірювальних приладів і їхнього технічного стану, забезпеченості робочого місця підіймально-транспортними засобами);
— відповідності технологічного процесу, обладнання, оснащення інструменту і засобів контролю вимогам стандартів безпеки та нормам охорони праці;
— впливу технологічного процесу, що відбувається на інших робочих місцях.
При оцінці організаційного рівня робочого місця аналізується:
— раціональність планування (відповідність площі робочого місця нормам технологічного проектування та раціонального розміщення обладнання і оснащення), а також відповідність його стандартам безпеки, санітарним нормам та правилам;
— забезпеченість працівників спецодягом і спецвзуттям, засобами індивідуального і колективного захисту та відповідність їх стандартам безпеки праці і встановленим нормам;
— організація роботи захисних споруд, пристроїв, контрольних приладів.
Процедура з атестації робочих місць
Робоче місце за умовами праці оцінюється з урахуванням впливу на працівників усіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, передбачених гігієнічною класифікацією праці (розділ I Карти), сукупних факторів технічного і організаційного рівня умов праці (розділ II Карти), ступеня ризику пошкодження здоров’я.
На основі комплексної оцінки робочі місця відносять до одного з видів умов праці:
— з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці;
— зі шкідливими і важкими умовами праці;
— зі шкідливими умовами праці та заносять до розділу III Карти.
Право на пенсію на пільгових умовах визначається за показниками, наведеними в додатку 4 до Методичних рекомендацій, інші пільги і компенсації, залежно від умов праці, — за діючими нині законодавчими актами.
За оцінку умов праці керівників та спеціалістів береться оцінка умов праці керованих ними працівників, якщо вони зайняті виконанням робіт в умовах, передбачених у Списках № 1 і № 2 для їхніх підлеглих протягом повного робочого дня.
Під повним робочим днем слід розуміти виконання робіт, передбачених списками, протягом не менше 80 % робочого часу, що має підтверджуватись відповідними документами.
За результатами атестації визначаються невідкладні заходи на поліпшення умов і безпеки праці, для розроблення і впровадження яких не треба залучати сторонні організації і фахівців (розділ IV Карти).
З результатами атестації ознайомлюють працівників, зайнятих на робочому місці, що атестується. Карту підписують голова і члени комісії.
За результатами атестації складається перелік:
— робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, передбачені законодавством;
— робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких пропонується встановити пільги і компенсації за рахунок коштів підприємства згідно з Господарським кодексом України від 16.01.2003 р. № 436-IV, і ст. 13 Закону про пенсійне забезпечення;
— робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи щодо їх поліпшення.
Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, зокрема на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене законодавством, підписує голова комісії за погодженням з профспілковим комітетом. Він затверджується наказом по підприємству, організації та зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії і посади яких внесено до переліку.
Матеріали атестації робочих місць є документами суворої звітності і зберігаються на підприємстві протягом 50 років.
Відповідальність
Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 грн до 1700 грн.) (ч. 1 ст. 41 КпАП).
