Щодо порядку подання та оформлення декларації про готовність об'єкта до експлуатації

Щодо порядку подання та оформлення декларації про готовність об’єкта до експлуатації

Лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 31.05.2012 р. № 40-16-3825

Відповідно до частини шостої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Державна архітектурно-будівельна інспекція України або її територіальний орган (далі — Інспекція) за місцезнаходженням об’єкта будівництва відмовляють у реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації, якщо така декларація подана чи оформлена з порушенням встановлених вимог.

Пунктом 21 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 461 , визначено, що у разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації. Після усунення недоліків, що стали підставою для повернення декларації на доопрацювання, замовник може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації.

Разом з тим повідомляємо, що пунктом 19 цього Порядку встановлено відповідальність замовника за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.

КОМЕНТАР

У листі, що коментується, роз’яснюються дії Державної архітектурно-будівельної інспекції або її територіальних органів (далі — Інспекція) у разі подання чи оформлення декларації про готовність об’єкта до експлуатації з порушенням вимог законодавства (далі — декларація).

Нагадаємо, що декларація — це документ, який засвідчує факт прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що належать до I — III категорій складності, та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта. Зокрема, прийом в експлуатацію таких об’єктів здійснюється шляхом реєстрації відповідною Інспекцією на безоплатній основі поданої замовником декларації.

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів визначається постановою КМУ від 13.04.2011 р. № 461 (далі — Порядок № 461). Так, зокрема, п. 18 Порядку № 461 передбачається, що замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції два примірники декларації (форма декларації наведена у додатку 1 до Порядку № 461). При цьому один примірник декларації після проведення реєстрації повертається замовнику, а другий — залишається в Інспекції, яка її зареєструвала.

У той же час ч. 6 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI (далі — Закон № 3038) надає право Інспекції за місцезнаходженням об’єкта будівництва відмовити у реєстрації декларації, якщо така декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог.

І тут виникає запитання: що, мається на увазі під порушенням вимог законодавства? Адже ні в Законі № 3038, ні в Порядку № 461 відповіді на це запитання неможливо віднайти. Можна лише здогадуватися. Так, наприклад, у п. 17 Порядку № 461 зазначається, що реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 р. № 2806-IV. А це передбачає, що декларація має прийматися в дозвільному центрі за місцезнаходженням об’єкта. Отже, можна б було дійти висновку: якщо декларація буде подана в інший спосіб, це буде порушенням вимог законодавства. У той же час зміст п. 18 Порядку № 461 дає всі підстави говорити про те, що замовник має повне право подати декларацію безпосередньо до відповідної Інспекції. Отже, це виключає порушення вимог законодавства в цій частині. Залишається ще одна ймовірна підстава порушення вимог законодавства — це подання декларації в одному екземплярі, а не в двох, як того вимагає Порядок № 461.

Значно простіша ситуація з оформленням декларації з порушенням встановлених вимог. На нашу думку, мається на увазі недотримання самої форми декларації. З цим все зрозуміло: оформлено декларацію неправильно — є всі підстави отримати відмову в її реєстрації.

Отже, як зазначається в п. 21 Порядку № 461, у разі, коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція поверне її на доопрацювання. При цьому Інспекція має обґрунтувати підстави повернення декларації у строк, передбачений для її реєстрації. Також нагадуємо, що строк для реєстрації декларації становить десять робочих днів з дати подання (надходження) декларації. Протягом цього строку Інспекція має перевірити повноту даних, зазначених у декларації. І саме в цей термін Інспекція має у разі виявлення невідповідностей (порушень) декларації встановленим вимогам повідомити заявника про свою відмову у реєстрації декларації.

Звертаємо увагу, абз. 2 п. 21 Порядку № 461 передбачає, що після усунення недоліків, що стали підставою для повернення декларації на доопрацювання, замовник може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації.

Крім того, Інспекція у своєму листі нагадує, що згідно з п. 19 Порядку встановлено відповідальність замовника за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації. Таким чином, замовник може не лише отримати відмову в реєстрації декларації, а ще й бути притягнутим до відповідальності у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних при оформленні декларації. Зокрема, відповідальність за наведення недостовірних даних в декларації передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП).

При цьому стягнення, які застосовуються до порушника, диференційовано залежно від категорії складності об’єкта будівництва, а саме, передбачається, що за:

Яна Брусенцова