збільшено ШТРАФИ У БУДІВНИЦТВІ
(частина 2)
Яна Брусенцова, юрист-аналітик ВБ «Фактор»
На сторінках нашого видання ми стисло вже ознайомили читачів із змінами щодо відповідальності у галузі містобудування. Мається на увазі Закон № 4220, відповідно до якого з 19 січня збільшено розміри штрафних санкцій за правопорушення, вчиненні під час будівництва об’єктів містобудування. Так, цим документом докорінно було змінено деякі статті КпАП, а Закон № 208 узагалі викладено в новій редакції. Але види правопорушень у сфері містобудування та відповідальність за їх вчинення не обмежуються лише визначеними у Законі № 4220 положеннями. Тобто існують й інші норми, які передбачають відповідальність забудовників за їх недотримання. Тож розглянемо все це в сьогоднішній статті.
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
Закон № 4220 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності» від 22.12.2011 р. № 4220.
Закон № 208 — Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» від 14.10.94 р. № 208-94/ВР.
Закон № 3038 — Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038.
КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
КК — Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III.
Постанова № 553 — Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою КМУ від 23.05.2011 р. № 553.
Про загальне
Більшість норм, що перелічують види порушень, за вчинення яких доведеться відповідати, містяться в КпАП. Тобто забудовник може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення. Ми не будемо детально зупинятися на «азах» адміністративно-правових відносин — це тема окремої статті, але нагадаємо, що відповідно до ст. 9 КпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Заходом адміністративної відповідальності є адміністративне стягнення, що застосовується з метою виховання особи, яка скоїла адміністративний проступок, а також попередження скоєння нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
Види адміністративних стягнень закріплено в ст. 24 КпАП. До них законодавець відносить такі види:
— попередження;
— штраф;
— оплатне вилучення або конфіскація предмета, що став знаряддям учинення чи безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення;
— конфіскація грошей, одержаних завдяки вчиненню адміністративного правопорушення; позбавлення спеціального права, наданого громадянинові (права керування транспортними засобами, полювання);
— виправні роботи;
— адміністративний арешт.
Законами України може бути встановлено й інші, крім зазначених у цій статті, види адміністративних стягнень.
Але у сфері містобудування здебільшого передбачено застосування такого виду стягнень, як штраф. Так, ст. 27 КпАП визначає штраф як грошове стягнення, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених КпАП. Про такий вид відповідальності, як штраф, ідеться й у Законі № 208.
Із чого все починається?
Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення (далі — протокол про адмінпорушення), складений у порядку, передбаченому ст. 256 КпАП. Ця стаття визначає уповноважених осіб, які мають право складати протоколи про адмінпорушення. Залежно від виду адміністративного правопорушення протокол складає відповідна особа. Отже, якщо до вас завітали з перевіркою і мають намір скласти протокол про адмінпорушення, ви можете самостійно пересвідчитися в тому, уповноважена ця особа на складання такого документа чи ні. Для цього вам достатньо звернутися до ст. 256 КпАП.
Основним органом, посадові особи якого можуть складати протоколи про адмінпорушення у галузі містобудування, є інспекція державного архітектурно-будівельного контролю (далі — інспекція).
Так, зокрема, ст. 256 КпАП «відправляє» нас до ст. 2446 КпАП, у якій ідеться про повноваження та компетенцію інспекції.
Згідно з цією статтею Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі — ДАБІ) та її територіальні органи уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час:
| 1 | виробництва, виготовлення та застосування будівельних матеріалів, виробів, конструкцій |
| 2 | будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, прийняття в експлуатацію об’єктів чи споруд |
| 3 | невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб інспекцій |
Види зазначених вище правопорушень конкретизовано в ст. 96, 961 (крім ч. 3), 18842 КпАП.
У ч. 2 ст. 2446 КпАП також передбачено, що від імені інспекцій розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
| 1 | начальник ДАБІ та його заступники |
| 2 | начальники інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю та їх заступники |
Але крім того, що ДАБІ та інспекції розглядають справи про адмінпорушення, їх посадові особи можуть також і складати протоколи про адмінпорушення. Так, зокрема, в ст. 256 КпАП зазначається, що протоколи про адмінпорушення можуть складатися тими органами, які уповноважені розглядати справи про адмінпорушення.
Слід також нагадати, що не лише у КпАП визначено, що саме ДАБІ уповноважені на складання протоколів про адмінпорушення, розгляд справ про такі адмінпорушення та накладення відповідних стягнень.
Зокрема, ст. 41 Закону № 3038 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.
Крім того, згідно з ч. 3 зазначеної вище статті інспекції уповноважено розглядати відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Наразі ж порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю закріплено постановою № 553. Відповідно до цього документа державний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.
Державний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Зокрема, посадові особи інспекцій під час здійснення державного контролю мають право:
| 1 | 2 |
| 1 | безперешкодного доступу на місце будівництва об’єкта, або місцезнаходження суб’єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов’язану із створенням об’єктів архітектури |
| 2 | складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом |
| 3 | проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації |
| 4 | проводити перевірку стану дотримання суб’єктами містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі під час застосування будівельної продукції |
| 5 | здійснювати контроль за додержанням суб’єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури, тощо |
Так, п. 17 постанови № 553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з:
— приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
— або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Що має бути в протоколі?
Узагалі-то хочеться сказати, що КпАП має стати однією з «ваших настільних книг». У цьому документі, крім іншого, містяться вимоги до складання протоколів про адмінпорушення, недотримання яких уповноваженою на його оформлення особою може стати однією з підстав для закриття у майбутньому справи про адміністративне правопорушення. А отже, не буде підстав для притягнення до адміністративної відповідальності та застосування штрафних санкцій. Ми до цього ще повернемося. Крім того, КпАП містить іншу цікаву та корисну інформацію, володіння якою згодом може стати в нагоді, щоб уникнути накладення небажаних
штрафів.
Відповідно до ст. 256 КпАП у протоколі про адмінпорушення зазначаються:
— дата і місце його складання;
— посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;
— відомості про особу порушника;
— місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;
— нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке правопорушення;
— прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника;
— інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол має бути підписаний особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. За наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Якщо, наприклад, забудовник відмовиться підписати протокол, майте на увазі — у ньому робиться запис про це.
Також слід пам’ятати, що особа, яка вчинила правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, що додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Отже, якщо не будуть дотримані вищевказані вимоги щодо змісту протоколу про адмінпорушення, сміливо можна буде наполягати на закритті справи про адміністартивне правопорушення.
Слід також знати, що при складанні протоколу порушникові мають бути роз’яснені його права і обов’язки, передбачені ст. 268 КпАП, про що також робиться відмітка у протоколі.
Що відбувається з протоколом?
Складений протокол надсилається ДАБІ (інспекції), які уповноважені розглядати справи про адмінпорушення.
Відповідно ж до п. 20 постанови № 553 протокол про адмініпорушення протягом 3 днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України. А тепер покроково спробуємо розглянути дії ДАБІ (інспекції) відносно матеріалів про вчинення адмінпорушення.
Слід одразу зазначити, що загальний термін для розгляду справ про адміністративні правопорушення уповноваженими на те органами складає 15 днів від дня отримання протоколу про адмінпорушення.
Крок перший. Підготовка до розгляду справи про адмінпорушення
На цьому етапі згідно з вимогами ст. 278 КпАП ДАБІ (інспекція) має вирішити такі питання:
| 1 | чи належить до її компетенції розгляд цієї справи |
| 2 | чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення |
| 3 | чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду1 |
| 4 | чи витребувано необхідні додаткові матеріали |
| 5 | чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката |
1 Відповідно до ч. 1 ст. 268 КпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно зі ст. 1772 КпАП особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не пізніш як за три доби до дня розгляду справи має бути вручена повістка, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Щоправда, у цій статті йдеться про розгляд справи в суді, але за відсутності інших строків, визначених законодавством, вважаємо цей термін має повне право на застосування і до справ, які розглядаються іншими уповноваженими на це органами.
Крок другий. Розгляд справи про адмінпорушення по суті
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати, чи:
| 1 | було вчинено адміністративне правопорушення |
| 2 | винна ця особа в його вчиненні |
| 3 | підлягає вона адміністративній відповідальності |
| 4 | є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність |
| 5 | заподіяно майнову шкоду |
| 6 | є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу |
Також з’ясовуються інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крок третій. Винесення постанови
Статтею 284 КпАП передбачено, що у справі про адміністративне правопорушення ДАБІ (інспекція) може винести одну з таких постанов:
— про накладення адміністративного стягнення;
— про застосування заходів впливу, передбачених ст. 241 КпАП (ми не будемо на них зупинятися);
— про закриття справи.
А тепер пригадаємо ситуацію, коли протокол про адмінпорушення складений з порушенням вимог ст. 256 КпАП (на початку статті ми обіцяли повернутися до цього питання). Ми навели це як приклад того, що необхідно бути завжди насторожі — хто складає протокол, щодо змісту протоколу, чи підписано його тощо. Адже це може стати підставою для винесення постанови про закриття справи.
Так, зокрема, в ч. 2 ст. 284 КпАП зазначено, що постанова про закриття справи виноситься, в тому числі, і за наявності обставин, передбачених ст. 247 КпАП. Однією з таких підстав є відсутність події адміністративного правопорушення, а це означає ніщо інше, як відсутність доказів, які б підтверджували провину «порушника». У цій ситуації основним доказом є протокол про адміністративне правопорушення. Простіше кажучи: якщо протокол складено з порушенням вимог, установлених законодавством, — нема й доказу.
Накладення адміністративного стягнення
Слід пам’ятати, що згідно зі ст. 38 КпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — два місяці з дня його виявлення. При цьому, до триваючих правопорушень належать порушення, що характеризуються безперервністю їх учинення протягом певного часу. Такі порушення тривають доти, доки їх не буде виявлено компетентним органом або поки особа сама не припинить його.
Згідно з п. 22 постанови № 553 постанова про накладення штрафу складається у 3 примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під підпис суб’єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб’єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.
КпАП містить також положення щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень, а також умови оскарження таких постанов. Про це ми поговоримо в наступних наших статтях.
За що та скільки?
А тепер пропонуємо ознайомитися з «новими» та пригадати «старі» норми, за порушення яких, шановні забудовники, вас може бути притягнуто до адміністративної відповідальності. Отже...
| Вид порушення | Стягнення |
| 1 | 2 |
| ст. 41 КпАП Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці | |
| ч. 2 ст. 41 КпАП | |
| порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці | — штраф на працівників від 2 до 5 нмдг2(від 34 грн. до 85 грн.); |
| 10.01.2012 р. Верховною Радою України було прийнято за основу Закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону праці та охорону надр». У майбутньому цим документом пропонується внести зміни до ст. 41 КпАП. Так, з набуттям чинності цим Законом штраф за порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці буде складати: — на працівників — від 4 до 10 нмдг (від 68 грн. до 170 грн.); — на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від 20 до 40 нмдг (від 340 грн. до 680 грн.) | |
| ст. 42 КпАП Порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм | |
| порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм | штраф на посадових осіб від 6 до 25 нмдг (від 102 грн. до 425 грн.) |
| ст. 96 КпАП Порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва | |
| ч. 1 ст. 96 КпАП | |
| порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єктів чи споруд | штраф на посадових осіб від 50 до 100 нмдг (від 850 грн. до 1700 грн.) NEW!3 |
| ч. 2 ст. 96 КпАП | |
| дії, передбачені ч. 1 ст. 96 КпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення | штраф на посадових осіб від 100 до 150 нмдг (від 1700 грн. до 2550 грн.) NEW! |
| ч. 3 ст. 96 КпАП | |
| — виконання підготовчих робіт без направлення повідомлення про початок виконання зазначених робіт у випадках, коли направлення такого повідомлення є обов’язковим; — наведення недостовірних даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт | штраф від 100 до 150 нмдг (від 1700 грн. до 2550 грн.) NEW! |
| ч. 4 ст. 96 КпАП | |
| — виконання підготовчих робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, якщо такі роботи не виконувалися на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт; — наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання підготовчих робіт | штраф від 150 до 250 нмдг (від 2550 грн. до 4250 грн.) NEW! |
| ч. 5 ст. 96 КпАП | |
| — виконання будівельних робіт без повідомлення про початок виконання зазначених робіт; — наведення недостовірних даних у такому повідомленні | штраф від 250 до 350 нмдг (від 4250 грн. до 5950 грн.) NEW! |
| ч. 6 ст. 96 КпАП | |
| — виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, вчинені щодо об’єктів I категорії складності; — наведення недостовірних даних у такій декларації | штраф від 350 до 400 нмдг (від 5950 грн. до 6800 грн.) NEW! |
| ч. 7 ст. 96 КпАП | |
| діяння, передбачені ч. 6 ст. 96 КпАП, вчинені щодо об’єктів II категорії складності | штраф від 400 до 500 нмдг (від 6800 грн. до 8500 грн.) NEW! |
| ч. 8 ст. 96 КпАП | |
| діяння, передбачені ч. 6 ст. 96 КпАП, вчинені щодо об’єктів III категорії складності | штраф від 500 до 600 нмдг (від 8500 грн. до 10200 грн.) NEW! |
| ч. 9 ст. 96 КпАП | |
| виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання | штраф від 600 до 700 нмдг (від 10200 грн. до 11900 грн.) NEW! |
| ч. 10 ст. 96 КпАП | |
| діяння, передбачене ч. 9 ст. 96 КпАП, вчинене щодо об’єктів V категорії складності | штраф від 700 до 800 нмдг (від 11900 грн. до 13600 грн.) !!! |
| ч. 11 ст. 96 КпАП | |
| — експлуатація об’єктів будівництва I категорії складності, які не прийняті в експлуатацію; — наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації | штраф від 350 до 400 нмдг (від 5950 грн. до 6800 грн.) NEW! |
| ч. 12 ст. 96 КпАП | |
| діяння, передбачені ч. 11 ст. 96 КпАП, вчинені щодо об’єктів II категорії складності | штраф від 400 до 500 нмдг (від 6800 грн. до 8500 грн.) NEW! |
| ч. 13 ст. 96 КпАП | |
| діяння, передбачені ч. 11 ст. 96 КпАП, вчинені щодо об’єктів III категорії складності | штраф від 500 до 600 нмдг (від 6800 грн. до 10200 грн.) NEW! |
| ч. 14 ст. 96 КпАП | |
| експлуатація об’єктів будівництва IV категорії складності, які не прийняті в експлуатацію | штраф від 600 до 700 нмдг (від 10200 грн. до 11900 грн.) NEW! |
| ч. 15 ст. 96 КпАП | |
| діяння, передбачене ч. 14 ст. 96 КпАП, вчинене щодо об’єктів V категорії складності | штраф від 700 до 800 нмдг (від 11900 грн. до 13600 грн.) NEW! |
| ч. 16 ст. 96 КпАП | |
| незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов’язковим згідно з вимогами законодавства | штраф від 400 до 500 нмдг (від 6800 грн. до 8500 грн.) NEW! |
| ч. 17 ст. 96 КпАП | |
| незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов’язковим згідно з вимогами законодавства | штраф від 400 до 500 нмдг (від 6800 грн. до 8500 грн.) NEW! |
| ч. 18 ст. 96 КпАП | |
| неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про: — передачу права на будівництво об’єкта іншому замовнику; — зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт; — початок виконання підготовчих чи будівельних робіт; — введення в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта у випадках, коли подання такої інформації є обов’язковим | штраф від 70 до 100 нмдг (від 1190 грн. до 1700 грн.) NEW! |
| ст. 961 КпАП Порушення законодавства під час планування і забудови територій | |
| ч. 13 ст. 961 КпАП | |
| застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, що підлягають обов’язковій сертифікації, але не пройшли її | штраф на посадових осіб від 300 до 400 нмдг (від 5100 грн. до 6800 грн.) NEW! |
| ч. 14 ст. 961 КпАП | |
| дія, передбачена ч. 13 ст. 961 КпАП, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення | штраф на посадових осіб від 400 до 500 нмдг (від 6800 до 8500 грн.) NEW! |
| ст. 97 КпАП Самовільне будівництво будинків або споруд | |
| ч. 1 ст. 97 КпАП | |
| самовільне будівництво будинків або споруд, а так само самовільна зміна архітектурного вигляду будинків або споруд під час експлуатації | штраф на посадових осіб від 9 до 18 нмдг (від 153 грн. до 306 грн.) |
| Слід нагадати, що ст. 97 КпАП згідно із Законом № 4220 втратить чинність починаючи з 01.01.2013 р. | |
| ст. 101 КпАП Порушення, пов’язані з використанням газу | |
| ч. 1 ст. 101 КпАП | |
| пуск газу на газовикористовуюче обладнання завершених будівництвом, реконструйованих чи розширюваних підприємств без дозволу органів Державної інспекції з енергозбереження або недотримання встановленого режиму споживання газу, або споживання газу в обхід приладів обліку, або самовільне відновлення споживання газу після пломбування засувок постачальником природного газу чи уповноваженою ним юридичною особою | штраф на керівників, заступників керівників, головних енергетиків (головних механіків), начальників цехів та служб підприємств, установ і організацій від 10 до 100 нмдг (від 170 до 1700 грн.) |
| ст. 1031 КпАП Порушення правил користування енергією чи газом | |
| ч. 1 ст. 1031 КпАП | |
| самовільне використання з корисливою метою електричної та теплової енергії без приладів обліку (якщо використання приладів обліку обов’язкове) або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, а так само інші порушення правил користування електричною або тепловою енергією, а також самовільне використання з корисливою метою газу, порушення правил користування газом у побуті, що не завдало значної шкоди | попередження або накладення штрафу на посадових осіб від 3 до 8 нмдг (від 51 грн. до 136 грн.ю.) |
| ст. 1032 КпАП Пошкодження газопроводів при провадженні робіт | |
| ч. 1 ст. 1032 КпАП | |
| пошкодження газопроводів (крім магістральних) та їх устаткування при провадженні робіт | попередження або накладення штрафу на посадових осіб від 3 до 8 нмдг (від 51 грн. до 136 грн.) |
| ст. 152 КпАП Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів | |
| ч. 1 ст. 152 КпАП | |
| порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів | штраф на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності |
| ст. 153 КпАП Знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об’єктів озеленення населених пунктів | |
| ч. 1 ст. 153 КпАП | |
| — знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об’єктів озеленення в населених пунктах, невжиття заходів для їх охорони; — самовільне перенесення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об’єктами озеленення | штраф на посадових осіб або фізичних осіб — підприємців від 30 до 50 нмдг |
| ст. 164 КпАП Порушення порядку провадження господарської діяльності | |
| ч. 1. ст. 164 КпАП | |
| — провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону; — здійснення таких видів господарської діяльності: 1) з порушенням умов ліцензування; 2) без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди) | штраф від 20 до 100 нмдг(від 340 грн. до 1700 грн.) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої |
| ч. 2 ст. 164 КпАП | |
| дії, передбачені ч. 1 ст. 164 КпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах | штраф від 100 до 500 нмдг (від 1700 грн. до 8500 грн.) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення |
| ч. 3 ст. 164 КпАП | |
| надання суб’єктом господарювання дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства | штраф від 40 до 100 нмдг (від 680 грн. до 1700 грн.) |
| Примітка. Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує нмдг. Слід мати на увазі, що для визначення великих розмірів доходу застосовується не звичний для нас нмдг (17 грн.), а «спеціальний» нмдг. Так, ст. 5 підрозділу 1 «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» розділу XX «Перехідні положення» ПК встановлено: якщо норми інших законів містять посилання на нмдг, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума нмдг встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV ПК для відповідного року. Відповідно ж до зазначених вище норм податкова соціальна пільга встановлена на рівні 100 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. При цьому згідно зі ст. 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПК до 31.12.2014 р. для цілей застосування п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV ПК податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. Відповідно до ст. 12 Закону № 4282 з 01.01.2012 р. прожитковий мінімум для працездатної особи у розрахунку на місяць установлений на рівні 1073 грн. Беручи до уваги викладене, розмір податкової соціальної пільги починаючи з 2012 рік становить 536,50 грн. А отже, щоб визначити «великий розмір» доходу чи ні, достатньо 536, 50 грн. помножити на 1000. | |
| ст. 175 КпАП Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки | |
| ч. 1 ст. 175 КпАП | |
| порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, а також використання пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням | штраф на посадових осіб від 2 до 10 нмдг (від 34 грн. до 170 грн.) |
| ст. 18842 КпАП Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів | |
| ч. 1 ст. 18842 КпАП | |
| невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів | штраф від 300 до 400 нмдг (від 5100 грн. до 6800 грн.) |
| ч. 2 ст. 18842 КпАП | |
| недопущення посадових осіб Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів на об’єкти будівництва | штраф від 300 до 400 нмдг (від 5100 грн. до 6800 грн.) NEW! |
2 нмдг — неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
3 Піктограмою «NEW!» позначено «нові» штрафи, що почали застосовуватися з 19.01.2012 р.
Отже, вище наведено статті КпАП, відповідно до яких працівників та посадових осіб, які пов’язані трудовими відносинами із забудовниками, може бути притягнуто до адміністративної відповідальності. Тобто йдеться про персональну відповідальність.
Але слід також пам’ятати, що забудовників може бути притягнуто до відповідальності, і як юридичних осіб. У цьому разі в «дію вступає» Закон № 208 (у новій вже редакції). Про нього більш детально ми поговоримо в наступній статті.
