Збільшено штрафи у будівництві
(частина 3)
Яна Брусенцова,
юрист-аналітик
ВБ «Фактор»
Нагадаємо нашим читачам, 19.01.2012 р. набрав чинності Закон № 4220, яким були внесені зміни до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності у сфері містобудівної діяльності. Одними з документів, які зазнали кардинальних змін, стали КпАП та Закон № 208. Так, зокрема, у попередніх статтях1 ми в повній мірі освітили «нововведення» до КпАП. Ця ж стаття буде присвячена змінам, які торкнулися Закону № 208.
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
Закон № 4220 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності» від 22.12.2011 р. № 4220-VI.
Закон № 208 — Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.94 р. № 208-94/ВР (у редакції Закону № 4220).
Закон № 3038 — Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI.
Закон № 4282 — Закон України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 р. № 4282-VI.
Постанова № 244 — постанова КМУ «Про затвердження Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування» від 06.04.95 р. № 244.
КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
Лист № 40-16-3452 — лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 14.10.2011 р. № 40-16-3452.
Лист № 40-19-6656 — лист Державної архітектурно-будівельної інспекції від 06.12.2010 р. № 40-16-3452.
1 Див. «ББ», 2012, № 2, с. 42; № 3, с. 37.
КпАП чи Закон про відповідальність?
Закон № 4220 виклав у новій редакції Закон № 208. Крім того, цей законодавчий акт змінив і свою назву із Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» на Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Навіть уже стислий аналіз КпАП (у частині норм, які встановлюють відповідальність за правопорушення в галузі будівництва) та Закону про відповідальність дає можливість говорити про те, що переліки правопорушень, які визначені ними і за які особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, досить схожі. Різниця полягає в суб’єкті правопорушення.
Так, зокрема:
— КпАП визначає адміністративну відповідальність для громадян та посадових осіб;
— Закон про відповідальність встановлює адміністративну відповідальність для юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.
Варто зазначити, що адміністративна відповідальність у галузі будівництва настає за: недодержання будівельних норм, державних стандартів, норм і правил під час проектування і будівництва (ст. 96 КпАП); порушення законодавства під час планування і забудови територій (ст. 96-1 КпАП); самовільне будівництво будинків або споруд (ст. 97 КпАП). Зважаючи на норми, які закріплені в КпАП, ще раз підтверджується той факт, що суб'єктами адміністративної відповідальності за правопорушення у галузі будівництва можуть бути як громадяни, так і посадові особи.
Таким чином, у КпАП відсутня правова норма, яка б установлювала відповідальність юридичних осіб (фізичних осіб — підприємців) за адміністративні правопорушення у галузі будівництва.
Тим не менш досить часто, наприклад, виникають запитання: відповідно до якого нормативно-правового документа буде нести відповідальність юридична особа, якщо порушення передбачене як у КпАП, так і в діючому вже сьогодні Законі про відповідальність? Відповідаємо — звісно ж відповідно до Закону № 208.
На підтвердження наших слів пропонуємо звернутися до листа № 40-16-3452. У ньому, зокрема, ідеться про відповідальність юридичних осіб за вчинення самочинного будівництва.
Так, у цьому листі ДАБІ підтверджує, що, відповідальність фізичних осіб за правопорушення, пов'язані з недотриманням державних стандартів, норм і правил під час проектування і будівництва, а також за самовільне будівництво будинків і споруд визначена КпАП.
«Разом з цим, відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій усіх форм власності за правопорушення у сфері містобудування визначена Законом України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування», — зазначається у листі № 40-16-3452. І хоча в цьому листі посилання робиться ще на Закон № 208 у старій редакції, його сміливо можна застосовувати і до його нової редакції, яка діє з 19.01.2012 р. Тобто юридичні особи, які здійснили правопорушення у галузі містобудівного законодавства, будуть відповідати саме згідно з вимогами Закону № 208.
Про загальне...
Загальновідомо, що фактичною підставою для настання адміністративної відповідальності є порушення правових норм, які «охороняються» адміністративними санкціями, тобто заборонене правом діяння. Так, зокрема, поняття адміністративного проступку фізичної особи формує КпАП.
Так, відповідно до ст. 9 КпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При цьому Закон № 208 не дає визначення адміністративного проступку. Але є всі підстави вважати, що це нормативне поняття застосовується і до юридичних осіб (фізичних осіб — підприємців) з урахуванням особливостей щодо суб'єктивної сторони адміністративних правопорушень цих осіб.
Так, юридична особа (фізична особа — підприємець) може бути притягнута до адміністративної відповідальності, якщо в її діянні виявлені встановлені в законі ознаки елементів правопорушення:
Таблиця 1
| об'єкт | конкретні норми, приписи, законні вимоги, заборони тощо, тобто загальний об'єкт посягання. Іншими словами те, що порушується. Наприклад, передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил (передбачено ст. 2 Закону № 208) посягає на встановлений порядок управління в сфері містобудування |
| об'єктивна сторона | протиправне діяння (дія або бездіяльність) шкода, завдана правопорушенням і причиновий зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою |
| суб'єкт | юридична особа, фізична особа — підприємець |
| суб'єктивна сторона | вина (за загальними правилами КпАП характеризується у формі умислу або необережності), мотив і мета поведінки правопорушника. На відміну від вини фізичних осіб, зміст вини юридичної особи має певну специфіку, оскільки до такого суб'єкта не можна застосувати такий людський психологічний фактор, як вчинення правопорушення з умислом чи необережності. Тому вину юридичної особи у скоєнні адміністративного проступку, як правило, розуміють: — як неприкладення юридичною особою зусиль для виконання покладених на неї обов'язків, за невиконання яких передбачена адміністративна відповідальність; — невикористання наданих прав і можливостей для усунення причин адміністративного правопорушення. Наприклад, п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону № 208 передбачено відповідальність за невиконання приписів Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил |
А тепер про Закон № 208
Як уже зазначалося вище, Закон № 4220 виклав в новій редакції Закон № 208, яким встановлювалася відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій усіх форм власності за правопорушення у сфері містобудування. Відтепер він змінив свою назву, а також було доповнено коло суб'єктів, які підпадають під його дію. Крім юридичних осіб, за порушення, передбачені Законом № 208, будуть відповідати і фізичні особи — підприємці.
Більше того, Закон № 208 «розмежував» види правопорушень (а також відповідальність за їх вчинення) залежно від «категорії» суб'єкта містобудування:
Таблиця 2
| Суб'єкт | Вид порушення | Стягнення (штраф) |
| 1 | 2 | 3 |
| суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва: — проектна організація; — експертна організація | — передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил; — заниження категорії складності об'єкта будівництва | проектна організація — у розмірі 90 МЗП2 (96570 грн.); експертна організація — у розмірі 18 МЗП (19314 грн.) |
| 2 Мінімальна заробітна плата — МЗП. Відповідно до ст. 13 Закону № 4282 розмір МЗП станом на лютий 2012 рік становить 1073 грн. (з квітня 2012 року — 1094 грн.). | ||
| суб'єкти містобудування: — які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності); — ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно
| — виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання; — наведення недостовірних даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт | у розмірі 5 МЗП (5365 грн.) |
| — виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання; — будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, закінчене у період з 5 серпня 1992 року до 31 грудня 2009 року без дозволу на виконання будівельних робіт; — наведення недостовірних даних у повідомленні | у розмірі 10 МЗП (10730 грн.) | |
| — виконання підготовчих робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, якщо зазначені роботи не виконувалися на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт; — наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання підготовчих робіт | у розмірі 20 МЗП (21460 грн.) | |
| — виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт; — наведення недостовірних даних у зазначеній декларації (відповідальність за вказані вище порушення диференційовано залежно від категорії складності об'єкта будівництва): на об'єктах I категорії складності; на об'єктах II категорії складності; на об'єктах III категорії складності |
у розмірі 18 МЗП (19314 грн.) | |
| виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: |
у розмірі 370 МЗП (397010 грн.) | |
| — експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію; — наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації
— об'єктів II категорії складності;
— об'єктів III категорії складності;
— об'єктів IV категорії складності;
— об'єктів V категорії складності |
розмірі 18 МЗП (19314 грн.) у розмірі 45 МЗП (451073 грн.) у розмірі 90 МЗП (96570 грн.) у розмірі 370 МЗП (397010 грн.) у розмірі 900 МЗП (965700 грн.) | |
| незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством | у розмірі 36 МЗП (38628 грн.) | |
| незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством | у розмірі 45 МЗП (48285 грн.) | |
| неподання чи несвоєчасне подання замовником: — інформації про передачу права на будівництво об'єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт; — інформації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт та про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта у випадках, коли подання такої інформації є обов'язковим згідно із законодавством | у розмірі 5 МЗП (5365 грн.) | |
| суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи
| — виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання; — наведення недостовірних даних у такому повідомленні | у розмірі 3 МЗП (3219 грн.) |
| — виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання; — наведення недостовірних даних у зазначеному повідомленні | у розмірі 5 МЗП (5365 грн.) | |
| — виконання підготовчих робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, якщо зазначені роботи не виконувалися на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт | у розмірі 90 МЗП (96570 грн.) | |
| виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт: — на об'єктах II категорії складності — на об'єктах III категорії складності |
у розмірі 18 МЗП (19314 грн.) у розмірі 36 МЗП (38628 грн.) у розмірі 90 МЗП (96570 грн.) | |
| виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: | у розмірі 370 МЗП (397010 грн.) | |
| ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил | у розмірі 18 МЗП (19314 грн.) | |
| застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій: | у розмірі 90 МЗП (96570 грн.) | |
| виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень | у розмірі 45 МЗП (48285 грн.) | |
| суб'єкти містобудування, які: — здійснюють господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури, що підлягає ліцензуванню; — доручають виконання окремих видів робіт відповідальним виконавцям, які згідно із законодавством повинні мати кваліфікаційний сертифікат | — здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без отримання в установленому порядку ліцензії; — залучення до виконання окремих видів робіт відповідальних виконавців, які не мають відповідного кваліфікаційного сертифіката, у випадках, коли такий сертифікат є обов'язковим згідно із законодавством | у розмірі 90 МЗП (96570 грн.)
|
| суб'єкти містобудування, які виготовляють будівельні матеріали, вироби та конструкції | — виробництво або виготовлення будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, які підлягають обов'язковій сертифікації або показники безпеки яких наводяться в нормативних документах і підлягають підтвердженню відповідності шляхом сертифікації або декларування, але не пройшли їх; — виробництво або виготовлення будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, які не відповідають вимогам державних норм, стандартів або технічним умовам | у розмірі 63 МЗП (67599 грн.)
у розмірі 126 МЗП (135198 грн.) |
Як бачите, законодавець кардинально змінив «підхід» до визначення розмірів штрафів за порушення у містобудівній діяльності. Так, відтепер основою для вирахування штрафних санкцій є мнз, яка, до речі, є «величиною непостійною» — вона збільшується.
Слід нагадати, що відповідно до попередньої редакції Закону № 208 штрафи залежно від виду правопорушення розраховувалися виходячи з вартості розробленої робочої документації, виконаних робіт, відповідних об'єктів або в нмдг3.
Крім того, новий Закон № 208, як і КпАП, диференціював низку правопорушень залежно від категорії складності об’єктів будівництва. Також Закон № 208 урахував закріплені Законом № 3038 різновиди документів, згідно з якими, наприклад, в передбачених законодавством випадках дозволяється розпочинати будівництво (повідомлення, декларація, дозвіл). Нагадаємо, раніше в частині дозвільних документів була передбачена лише відповідальність за проведення підготовчих робіт (будівельних робіт) без відповідних дозволів на виконання таких робіт.
Крім того, ч. 6 ст. 2 Закону № 208 передбачила, так би мовити, загальну для всіх суб’єктів містобудування відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:
Таблиця 3
| Вид порушення | Стягнення (штраф) |
| невиконання приписів ДАБІ або її територіальних органів щодо: |
|
| 1) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил | у розмірі 10 МЗП (10730 грн.) |
| 2) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які: — не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам; — виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт | у розмірі 18 МЗП (19314 грн.) |
| недопущення посадових осіб ДАБІ та її територіальних органів на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій | у розмірі 10 МЗП (10730 грн.) |
Слід зазначити, що попередня редакція Закону № 208 не конкретизувала приписи ДАБІ, невиконання яких може стати підставою для притягнення юридичної особи до відповідальності. Так, зокрема, абз. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 208 містив лише узагальнений вид правопорушення — ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів ДАБІ.
До того ж у новій редакції Закону № 208 з’являється новий суб’єкт містобудування, якого може бути притягнуто до відповідальності за порушення норм містобудівного законодавства:
Таблиця 4
| Суб'єкт | Вид порушення | Стягнення (штраф) |
| суб’єкти містобудування, що залучаються ДАБІ та її територіальними органами до проведення перевірок | надання недостовірних або необґрунтованих висновків за результатами перевірок | у розмірі 10 МЗП (10730 грн.) |
Нагадаємо, що відповідно до п. 6 ч. 4 Закону № 3038 посадові особи інспекцій державно-будівельного контролю мають право залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, які пройшли державну атестацію в центральному органі виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.
Передбачено також відповідальність і для підприємств, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об’єкта будівництва. Так, зокрема, такі підприємства можуть бути притягнуті до відповідальності за:
Таблиця 5
| Вид порушення | Стягнення (штраф) |
| подання недостовірної інформації у складі раніше наданих технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва | у розмірі 90 МЗП (96570 грн.) |
| відмова у наданні технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва або порушення строку їх надання | |
| неукладення договору про забезпечення об'єкта будівництва на підставі наданих технічних умов | |
| непідключення об'єкта будівництва до інженерних мереж згідно з технічними умовами та укладеним договором про забезпечення об'єкта будівництва |
Отже, шановні забудовники, якщо вам, наприклад, буде відмовлено в наданні технічних умов або порушено терміни їх надання, майте на увазі, такі дії не є «безкарними». Крім того, нагадуємо, ваше право на отримання технічних умов закріплено в ч. 2 ст. 30 Закону № 3038. Цією нормою передбачено, що фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, має право на одержання технічних умов згідно з поданою нею заявою. Технічні умови мають бути надані протягом 10 днів з дня реєстрації заяви .
І щоб уже завершити питання розмірів штрафних санкцій, хочемо застерегти суб’єктів містобудування — Закон № 208 містить ще декілька сюрпризів.
Так, ч. 9 ст. 2 цього Закону визначено, що дії, які зазначені у таблицях 2 — 5 цієї статті, вчинені суб'єктами містобудування, яких протягом року було піддано стягненню за такі самі порушення , тягнуть за собою накладення штрафу, визначеного у відповідному абзаці цієї статті, у подвійному розмірі.
Крім того, ч. 12 ст. 2 Закону № 208 встановлено, що у разі вчинення суб'єктами містобудування двох або більше правопорушень штрафи накладають за кожне вчинене правопорушення окремо. Ця норма (у частині порядку накладення стягнень) є подібна тій, яка закріплена в ст. 36 КпАП і застосовується до фізичних та посадових осіб. Але в той же час ч. 2 ст. 36 КпАП передбачено: якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Як бачите, про такі «пільги» для юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців у Законі № 208 не йдеться, що дає підстави говорити про те, що штрафи за кожне окреме правопорушення будуть «підсумовуватися».
Як і раніше, Закон № 208 передбачає, що притягнення суб'єктів містобудування до відповідальності не звільняє їх від відшкодування заподіяної внаслідок правопорушення шкоди.
Також ч. 12 ст. 2 Закону № 208 визначила, що штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.
Щодо визначення шестимісячного терміну, про який ідеться вище, наведемо витяг із листа № 40-19-6656:
<...>
В адміністративному праві розрізняють продовжувані і триваючі адміністративні правопорушення.
Так, продовжуваним адміністративним проступком називають ряд ідентичних проступків, які вчиняються неодноразово з однаковою метою, формою вини тими ж суб'єктами і які складають у сукупності єдине правопорушення (наприклад, дрібне розкрадання державного або колективного майна).
Проте триваючими адміністративними проступками є проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, самовільне будівництво будинків або споруд), вони припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто такі правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності.
Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.
Отже, обчислювати шестимісячний термін притягнення до адміністративної відповідальності при триваючому правопорушенні необхідно з того моменту, коли посадовій особі інспекції державного архітектурно-будівельного контролю стало відомо про факт вчинення адміністративного правопорушення...
Хто розглядає справи про правопорушення?
Як і раніше, повноваження щодо розгляду справ про правопорушення, передбачені Законом № 208, належать ДАБІ та її територіальним органам.
Накладати ж штрафи від імені ДАБІ та її територіальних органів мають право:
— керівник ДАБІ та його заступники;
— керівники територіальних органів ДАБІ та їх заступники.
Порядок накладення штрафів...
Так, зокрема, ст. 4 Закону № 208 передбачає, що порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України. На сьогоднішній день залишається ще чинною постанова № 244, якою затверджено Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування (далі — Положення).
Але, на наш погляд, до цієї постанови найближчим часом мають бути внесені зміни або прийнято новий відповідний документ. Так, зокрема, вже на сьогодні є неактуальним п. 3 Положення. Цією нормою, зокрема, передбачається, що вартість виконаних з порушеннями робіт для розрахунку розміру штрафу визначається відповідно до порядку визначення вартості будівництва і проектно-вишукувальних робіт, що встановлюється Мінрегіоном. А як ми вже з'ясували вище, з набуттям чинності Закону № 4220 розміри штрафних санкцій «вираховуються» відповідно до МЗП.
Крім того, ч. 3 ст. 4 Закону № 208 визначила, що штраф підлягає сплаті у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення або надіслання постанови. У попередній редакції Закону № 208 штраф підлягав сплаті в той же термін, але відлік його починався з дня накладення штрафу.
При цьому копія завіреного банком платіжного документа, що засвідчує факт сплати суми штрафу в повному обсязі, надсилається ДАБІ або її територіальному органу, які його наклали.
У разі ж несплати штрафу в зазначений строк другий примірник постанови надсилається органу державної виконавчої служби для виконання постанови в примусовому порядку.
Слід звернути увагу забудовників на те, що не підлягає виконанню постанова, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення.
Також ст. 5 Закону № 208, як і раніше, передбачила можливість оскарження постанов ДАБІ або її територіальних органів. Скарга може бути подана до суду протягом 15 днів з дня винесення постанови і з обов'язковим повідомленням про таке оскарження у той же строк органу, який виніс постанову.
Наприкінці...
У цій статті ми, так би мовити, зробили оглядовий аналіз Закону № 208. Беззаперечно, що нова редакція Закону № 208 є більш «довершеною»за попередню. Крім того, нарешті приведено у відповідність норми, які регулюють питання відповідальності юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, з останніми новаціями містобудівного законодавства. Але в той же час слід одразу зазначити, що питання щодо застосування Закону № 208 виникати будуть, а отже, це не остання публікація і ми ще повернемося до цієї теми.
