ДАБІ: як захиститися?

ДАБІ:
як захиститися?

Володимир Лєжнін, юрист

Контроль у сфері містобудування та архітектурної діяльності здійснюється Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (ДАБІ) та її територіальними органами (інспекціями). Метою такого контролю є перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва (п. 1 Порядку). Однак часто перевіряючі мають відмінну від задекларованої у законі мету. У такому разі ще більшої актуальності набувають знання «правил гри» — норм законодавства щодо перевірок, особливо правових нюансів, що дозволять вам з найменшими витратами пройти такий контроль.

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Конституція — Конституція України від 28.06.96 р. № 254к/96-ВР.

КАС — Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV.

Закон про регулювання містобудівної діяльності — Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI.

Закон про ліцензування — Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III.

Порядок — Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553.

Положення — Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затверджене Указом Президента України від 08.04.2011 р. № 439/2011.

Порядок ліцензування — Порядок ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 р. № 1396 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 551).

Ліцензійні умови — Ліцензійні умови провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009 р. № 47 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 06.10.2010 р. № 392).

Щодо видів перевірок

За періодичністю перевірки можна розділити на планові та позапланові.

Під час проведення перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення щодо позапланової перевірки. Порядок не визначає, який документ повинні пред’являти посадові особи під час здійснення планової перевірки, тому на практиці можливе направлення або повідомлення про планову перевірку. При ознайомленні з направленням звертайте увагу на підставу перевірки. У разі якщо підстава не вказана або відмінна від передбаченої Порядком, суб’єкт містобудування має право на відмову в допуску до перевірки.

За предметом архітектурно-будівельний контроль умовно можна класифікувати як перевірки :

— за дотриманням вимог законодавства під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

— порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

— за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Перевірки можуть здійснюватися за одним напрямком або одночасно за усіма. Тому слід уважно ознайомлюватися з направленням на перевірку (повідомленням про перевірку), щоб визначити її предмет.

Якими повноваженнями наділені посадові особи ДАБІ при здійсненні контролю?

Посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право:

— безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта або місцезнаходження суб'єкта містобудування;

— залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців науково-дослідних, дослідно-конструкторських, експертних та проектних установ;

— отримувати (безоплатно) в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (п.п. 3 п. 5 Положення, п.п. 8 п. 11 Порядку) (більш докладно читайте у газеті «Будівельна бухгалтерія»2011, № 13, с. 29);

— вимагати у випадках, передбачених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

— здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.

Обмеження повноважень інспекції

Закон про регулювання містобудівної діяльності визначає, що забороняється вимагати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані зі здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю (абз. 2 п. 7 ст. 41 Порядку). Ця норма захищає суб’єктів містобудування від зловживань при перевірці. Адже надання документації, що не стосується мети перевірки, в подальшому може бути використано проти таких осіб.

Загальним же критерієм законності дій та вимог посадових осіб є ст. 19 Конституції, відповідно до якої правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, згідно з якими нікого не можна змусити робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані :

— у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

— дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами;

— ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством;

— за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Щодо прав та обов’язків суб’єкта містобудування під час перевірки

Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

— вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства;

— перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень;

— бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

— за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією;

— подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки;

— оскаржувати незаконні рішення посадових осіб інспекції.

Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний :

— допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

— виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

— подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Що чекати, коли перевірка закінчилася?

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування. Уважно прочитайте акт перевірки. Якщо ви не погоджуєтесь з актом перевірки, необхідно підписати його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У зауваженнях необхідно відобразити усі порушення посадових осіб під час здійснення контролю, у чому полягає помилковість висновків та невідповідність акта фактичним даним, якщо такі мають місце.

При виявленні порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на підставі акта можуть складатися такі документи :

— протокол, на підставі якого протягом 3-х днів виноситься постанова про накладення штрафу;

— припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

— припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

— умотивоване письмове рішення керівника відповідної інспекції чи його заступника про заборону експлуатації закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.

Щодо оскарження рішень ДАБІ за результатами перевірки

Рішення інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до ДАБІ або до суду.

Позови про визнання протиправними та скасування приписів, постанов подаються до окружного адміністративного суду. Увага! Відповідно до ст. 99 КАС встановлюються такі строки звернення до адміністративного суду:

— щодо оскарження приписів, рішень про заборону експлуатації — 6 місячний строк з моменту отримання;

— щодо оскарження постанов про накладення штрафу — 1 місяць з моменту отримання;

— якщо приписи або постанова оскаржувалися до ДАБІ — 1 місяць з моменту отримання відповіді.

Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення інспекції, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію такого рішення чи його окремих положень, що оскаржуються (ч. 3 ст. 117 КАС).

Підставою такого забезпечення є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності припису або постанови (ч. 1 ст. 117 КАС).

Також з метою оскарження незаконних дій (бездіяльності) ви можете звернутися до ДАБІ, органів прокуратури, міліції тощо.

Якщо незаконними діями посадових осіб заподіяно матеріальну або моральну (діловій репутації) шкоду, ви можете звернутися з відповідним позовом до суду.

Особливості перевірок додержання суб'єктами
 господарювання ліцензійних умов провадження
 господарської діяльності, пов'язаної
із створенням об'єктів архітектури

Хоча перевірка дотримання ліцензійних вимог урегульована Порядком, однак особливості визначаються Законом про ліцензування, Порядком ліцензування, Ліцензійними умовами .

Специфіка витікає з особливої мети — перевірити дотримання ліцензійних умов. Для цього немає необхідності перевіряти усю діяльність, а лише те, що визначене Ліцензійними умовами.

При такій перевірці інспекція надсилає зазвичай повідомлення про проведення планової перевірки та вимогу надати копії документів. Строк надання документів у законодавстві не врегульовано, тому визначається у вимозі.

За результатами перевірки інспекція має право :

— анулювати видану ліцензію;

— зупинити дію ліцензії;

— прийняти рішення про усунення суб'єктом будівельної діяльності порушень, пов'язаних з додержанням ліцензійних умов провадження будівельної діяльності.

Підставами для анулювання ліцензії за результатами перевірки є :

— акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом будівельної діяльності для отримання ліцензії;

— акт про невиконання рішення органу ліцензування про усунення порушень, пов'язаних з додержанням ліцензійних умов провадження будівельної діяльності, вимог нормативно-правових актів, що були підставою для прийняття рішення про усунення таких порушень;

— акт про повторне протягом року порушення суб'єктом будівельної діяльності ліцензійних умов провадження будівельної діяльності або вимог нормативно-правових актів;

— акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності;

— акт про встановлення факту неподання в установлений строк повідомлення про зміну даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії;

— акт комісії з розслідування причин аварії на будівництві об'єкта, що призвела до загибелі людей або тяжких екологічних наслідків;

— неможливість суб'єкта будівельної діяльності забезпечити виконання ліцензійних умов;

— акт про відмову суб'єкта будівельної діяльності від проведення органом ліцензування перевірки.

Підставами для зупинення дії ліцензії є :

— акт перевірки суб'єкта будівельної діяльності щодо порушення ліцензійних умов, якщо виявлені порушення неможливо усунути у процесі провадження будівельної діяльності;

— акт комісії з розслідування причин аварії на будівництві об'єкта, що не призвела до загибелі людей або тяжких екологічних наслідків.

Прийняття рішень інспекцією про зупинення та анулювання ліцензії здійснюється за результатами розгляду зазначених питань на засіданні ліцензійної комісії.

У разі анулювання ліцензії суб'єкт будівельної діяльності має право звернутись із письмовою заявою про отримання нової ліцензії для продовження будівельної діяльності не раніше ніж через рік із дати прийняття органом ліцензування рішення про анулювання попередньої ліцензії.

Однак такі жорсткі санкції знайшли у законодавстві відповідні способи захисту.

Інспекція приймає рішення про анулювання ліцензії протягом десяти робочих днів із дати встановлення підстав для анулювання ліцензії, що вручається (надсилається) суб’єкту містобудування із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів із дати його прийняття.

Розгляд питань про анулювання ліцензії на підставі акта про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії; акта про встановлення факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності; акта про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов здійснюється інспекцією з обов'язковим запрошенням суб’єкта містобудування або його представників.

Увага! Рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через 30 днів з дня його прийняття. Якщо суб’єкт містобудування протягом цього часу подає скаргу до експертно-апеляційної ради, дія цього рішення інспекції зупиняється до прийняття відповідного рішення.

Рішення про анулювання ліцензії може бути оскаржено у судовому порядку шляхом подання позову до окружного адміністративного суду.

Наостанок надамо практичні поради
при проведенні перевірок ДАБІ:

1. Перевірити посвідчення, переписати дані посадових осіб.

2. Уважно ознайомитися із повідомленням про перевірку, направленням та вимогою про надання документів. Із цих документів можна дізнатися про вид, мету та підставу перевірки.

3. У разі відсутності підстав для відмови у допуску перевіряючих допустити їх до перевірки.

4. Закріпити за перевіряючими свого працівника, який буде слідкувати за їх переміщеннями на об’єкті. Для роботи з документами виділити окрему кімнату.

5. У порядку письмової консультації вимагати від інспектора надання письмового переліку документів, з обґрунтуванням необхідності їх подання. Подавати оригінали документів для огляду слід у присутності свого працівника. Радимо складати повний перелік документів, що надаються, із зазначенням назви документа та кількості аркушів. При передачі документів необхідно вимагати від інспектора поставити на переліку свій підпис, дату, прізвище. Це підтвердить передачу документів та є гарантією, що вони не «зникнуть».

6. Не надавати зайвих документів, які не вимагаються, але можуть вам зашкодити.

7. У разі виявлення порушень складати про це акти за підписами своїх працівників з наступним відображенням таких порушень в акті перевірки.

8. У разі вимоги надати пояснення — писати власноручно лише те, що відповідає вашим інтересам. На провокуючі запитання — не відповідати, мотивуючи правом на відмову від дачі пояснень щодо себе, що закріплено ч. 1 ст. 63 Конституції.

9. Після закінчення перевірки ознайомитися з актом. У разі незгоди — підписати його із зауваженнями.

10. Пам’ятати про можливість оскарження рішень інспекції та строки звернення до адміністративного суду.