Нові штрафи в будівництві
(частина 1)
Яна Брусенцова, юрист-аналітик ВБ «Фактор»
Слід одразу нагадати читачам, що питання адміністративної відповідальності за порушення у сфері містобудування вже розглядалося на шпальтах нашого видання. Так, ще в минулому році, з метою підготовки забудовників до майбутніх змін, ми почали розглядати Проект № 8597 до Закону № 4220 (див. «ББ», 2011, № 19, с. 40 — 43). І ось нарешті 22.12.2011 р. Верховна Рада України прийняла «довгоочікуваний» законодавчий акт, який набрав чинності 19.01.2012 р., крім деяких його положень.
Докорінних змін Закон № 4220 не зазнав порівняно із запропонованими у Проекті № 8597 нормами, але все ж таки вони відбулися. У зв'язку з цим пропонуємо «освіжити» отриману нашими читачами інформацію з урахуванням вже прийнятого Закону № 4220. Отже, почнемо...
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
Проект № 8597 — Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності» від 31.05.2011 р. № 8597.
Закон № 4220 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності» від 22.12.2011 р. № 4220.
Закон № 208 — Закон України»Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» від 14.10.1994 р. № 208-94/ВР.
Закон № 3038 — Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038.
КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073-X.
Постанова № 466 — постанова КМУ № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13.04.2011 р.
Наказ № 91 — наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж» від 24.06.2011 р. № 91.
Змінено штрафні санкції...
Суб'єкти містобудування можуть зітхнути з полегшенням... Верховна Рада «вирішила» не застосовувати до порушників містобудівного законодавства ті розміри штрафних санкцій, які пропонувалися у Проекті № 8597. Вони більш гуманні, але тим не менш, «малими» їх також не назвеш. Крім того, уведено градацію штрафних санкцій — «від» і «до». Відтепер підстав нарікати на невідповідність нових норм ст. 33 КпАП немає. Нагадуємо, відповідно до цієї норми при накладенні стягнення (у тому числі і визначенні розміру штрафних санкцій) має враховуватися характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Проект № 8597 на противагу Закону № 4220 не давав можливості «обирати» між розмірами штрафів — у ньому штрафні санкції мали чітку визначеність (за відповідне правопорушення штраф певного розміру). На думку деяких фахівців, це мало надати можливість уникнути зловживань з боку осіб, які складатимуть протоколи, а потім виноситимуть і постанови про правопорушення. Так, зокрема, якщо обсяг відповідальності встановлений жорстко, говорити про «зацікавлення» особи для того, щоб зменшити суму призначеного штрафу, не доводиться.
Також в Законі № 4220 законодавець повернув розмежування штрафних санкцій залежно від суб'єктів правопорушення. Нагадуємо, Проект № 8597 в своїх нормах пропонував застосовувати і до громадян — замовників об'єктів будівництва, і до посадових осіб один і той же розмір штрафу. Погодьтеся, цю пропозицію важко назвати справедливою. Закон № 4220 розділив замовників об'єктів будівництва та посадових осіб в частині застосовуваних до них розмірів штрафних санкцій за вчинене певне правопорушення. У «виграшному» стані звісно ж замовники.
КпАП та Закон № 3038
А тепер чи не про найголовніше... Закон № 4220 нарешті врегулював норми КпАП, які кричуще вимагали оновлення після стихійних змін, які відбулися протягом останнього року в містобудівній галузі. І перш за все маємо на увазі прийняття Закону № 3038. Цей документ докорінно змінив дозвільну процедуру у містобудуванні, диференціював дозвільну документацію у будівництві залежно від категорії складності об’єктів будівництва та ввів додаткові для суб’єктів містобудування зобов’язання, за невиконання яких має бути передбачена відповідальність. Тим не менш практичне застосовування до порушників норм законодавства в частині накладення на них відповідних адміністративних стягнень унеможливлювалося через відсутність відповідних норм у КпАП. Так, ми вже зазначали, що КпАП не передбачав раніше диференціацію дозвільної документації у сфері містобудування. Це, в свою чергу, ускладнювало застосування до порушників санкцій за вчинення відповідних порушень. Так, наприклад, в попередній редакції КпАП буди відсутні норми, які б передбачали відповідальність за виконання підготовчих робіт без направлення повідомлення про початок виконання зазначених робіт або виконання цих же робіт без реєстрації декларації про початок їх виконання. Відтепер цю прогалину заповнено — ці та інші норми передбачені у ст. 96 КпАП.
Відповідальність забудовників диференційовано...
Так, Закон № 3038, а потім і постанова № 466 дозволили забудовникам розпочинати будівництво залежно від категорії складності об'єктів будівництва після направлення повідомлення про початок будівельних робіт, на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання зазначених робіт або на підставі дозволу. А от щодо того, як притягати «незаконослухняних» забудовників до відповідальності, якщо вони починають зводити об'єкти будівництва без отримання чи направлення відповідних документів, поставали питання. Тепер в тій же ст. 96 КпАП чітко визначені санкції за порушення тієї чи іншої норми. Так, зокрема, згідно з ч. 5 ст. 96 КпАП виконання будівельних робіт без повідомлення про початок зазначених робіт тягне за собою накладення штрафу від 250 до 350 нмдг1 (від 4250 грн. до 5950 грн.). До речі, на прикладі цієї норми необхідно звернути увагу на те, що законодавець в більшості норм не конкретизує суб'єктів, до яких застосовується санкція у вигляді штрафу. Це в свою чергу наводить на думку, що до відповідальності можуть бути притягнуті як громадяни — забудовники, так і посадові особи, які вчинили зазначене у відповідній частині статті правопорушення.
1 Неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Про відповідальність посадових осіб ДАБІ
Не залишив поза увагою Закон № 4220 і тих, хто знаходиться по іншу сторону «барикад», тобто про тих, хто вирішує: бути будівництву чи ні. Нагадаємо, будь-то повідомлення про початок виконання будівельних робіт, декларація про початок виконання зазначених робіт чи дозвіл — усі ці документи мають «пройти» через Державну архітектурно-будівельну інспекцію (далі — ДАБІ) чи її територіальні органи (далі — Інспекція). Нормативно-правовими актами передбачені певні терміни, протягом яких Інспекція, наприклад, має зареєструвати декларацію чи видати відповідний дозвіл. Так, зокрема, згідно з п. 10 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою № 466, Інспекція має зареєструвати декларацію про початок виконання будівельних робіт протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації. При цьому раніше жодна норма законодавства прямо не передбачала відповідальність для посадової особи Інспекції, яка не виконає вказану вище норму постанови № 466 у зазначений термін. Тепер стаття 961 КпАП нарешті врегулювала це питання і не тільки:
| Вид порушення | Стягнення |
| ч. 4 ст. 961 КпАП | |
| порушення строків реєстрації (відмови в реєстрації) декларації про початок виконання підготовчих робіт та декларації про початок виконання будівельних робіт, видачі (відмови у видачі) дозволу на виконання будівельних робіт, реєстрації (відмови в реєстрації) декларації про готовність об'єкта до експлуатації та видачі (відмови у видачі) сертифіката, який видається у разі прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, вимагання під час реєстрації таких декларацій та видачі дозволів і сертифікатів документів, не передбачених законодавством, видача сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, збудованого з порушенням будівельних норм | тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від 150 до 200 нмдг (від 2550 грн. до 3400 грн.) |
Якщо ж дії, передбачені зазначеною вище нормою, будуть вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, до такої особи вже будуть застосовані штрафні санкції у розмірі від 200 до 250 нмдг (від 3400 грн. до 4250 грн.).
Отже, шановні забудовники, починаючи з 19.01.2012 р. рівень захисту ваших прав значно зростає. Адже, якщо донедавна важко було «ставити питання» про притягнення до відповідальності посадової особи за невчасне проведення (взагалі непроведення) відповідної декларації, тепер це стає можливим. Але знову ж таки все залежить від вас.
Види правопорушень у сфері містобудування розширено...
Так, зокрема, ст. 961 КпАП було значно розширено та конкретизовано порівняно з попередньою її редакцією. У цій статті відтепер передбачена відповідальність і за:
| Вид порушення | Стягнення |
| ч. 13 ст. 961 КпАП | |
| застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, що підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її | тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 300 до 400 нмдг (від 5100 грн. до 6800 грн.) |
| ч. 14 ст. 961 КпАП | |
| дія, передбачена ч. 13 цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення | тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 400 до 500 нмдг (від 6800 грн. до 8500 грн.) |
Зверніть увагу, шановні забудовники, порівняно з Проектом № 8597 із вказаної вище норми виключено зі складу порушників громадян-замовників об’єктів будівництва. Тобто, за передбачені у ч. 13, 14 ст. 961 КпАП відповідальність може бути застосовано лише до посадових осіб.
Невиконання законних вимог посадових осіб ДАБІ
Ми вже раніше зазначали, що ще у Проекті № 8597 було передбачено доповнити КпАП статтею, в якій передбачається відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб Державної архітектурно-будівельної інспекції або її територіальних органів. Це таки відбулося. Знайомтеся, що на вас очікує, якщо вам заманеться «ослухатися» інспекторів:
| Вид порушення | Стягнення |
| ч. 1 ст. 18842 КпАП | |
| невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів | тягне за собою накладення штрафу від 300 до 400 нмдг (від 5100 грн. до 6800 грн.) |
| ч. 2 ст. 18842 КпАП | |
| недопущення посадових осіб Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів на об'єкти будівництва | тягне за собою накладення штрафу від 300 до 400 нмдг (від 5100 грн. до 6800 грн.) |
Слід зазначити, що на відміну від Проекту № 8597 Закон № 4220 зрівняв розміри штрафних санкцій за вчинення передбачених вище правопорушень. Крім того, розмір штрафу за недопущення посадових осіб ДАБІ на об’єкти будівництва був значно збільшений (Проект № 8597 пропонував 250 нмдг (4250 грн.)).
Відповідальності за «самочини» не буде?
Відповідно до Закону № 4220 із КпАП з 01.01.2013 р. буде виключено ст. 97. Нагадаємо, ця стаття передбачає відповідальність за самовільне будівництво будинків або споруд.
Виключення вказаної вище статті з КпАП саме з зазначеної дати пов’язане, на нашу думку, з іншим нормативно-правовим документом. Так, п. 9 Розділу V «Прикінцеві положення» Закону № 3038 було дозволено прийняття в експлуатацію збудованих до 31 грудня 2009 року:
— індивідуальних (садибних) житлових будинків;
— садових, дачних будинків;
— господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них;
— громадських будинків I та II категорій складності,
які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт і заяви прийняття в експлуатацію яких будуть подані до 31 грудня 2012 року. Прийняття таких об’єктів будівництва здійснюється безоплатно Інспекціями. Згодом на виконання цієї норми 24.06.2011 р. Мінрегіоном було видано наказ № 91 (наш коментар до нього див. в «ББ», 2011, № 19, с. 35), який буде діяти до 01.01.2013 р.
Згодом, вважаємо, в повній мірі набуде практичного застосування ст. 38 Закону № 3038. Так, згідно з цією нормою у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення:
— істотного відхилення від проекту;
— усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб;
— істотного порушення будівельних норм
є неможливою , посадова особа відповідної Інспекції видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. У приписі визначається строк для добровільного його виконання. Якщо особа в установлений строк добровільно не виконає вимоги, встановлені у приписі, Інспекція має повне право подати до суду позов про знесення «самочину» та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням. Після прийняття судом відповідного рішення самочинно збудований об’єкт підлягає знесенню.
Беручи до уваги, що з 01.01.2013 р. ст. 97 КпАП буде виключено, ймовірно, широкого застосування може набути «нова» ст. 18842 КпАП. Тобто, перш ніж звернутися до суду з позовом про знесення самовільно збудованого об’єкта, Інспекція має право притягти порушника до відповідальності за невиконання її приписів. Розмір же штрафних санкцій за «ігнорування» припису інспектора згідно з цією нормою значно перевищує той, що передбачений на сьогодні за здійснення самовільного будівництва.
Так, згідно зі ст. 97 КпАП самовільне будівництво будинків або споруд тягне за собою накладення штрафу на громадян від 5 до 10 нмдг (від 85 грн. до 170 грн.), на посадових осіб — від 9 до 18 нмдг (від 153 грн. до 306 грн.). Згідно ж зі ст. 18842 КпАП розмір штрафу за невиконання припису посадової особи Інспекції становить від 300 до 400 нмдг (від 5100 грн. до 6800 грн.). Як бачите, різниця суттєва.
Наприкінці...
На появу Закону № 4220 досить довго чекали. Запропоновані ще у проекті цього Закону розміри штрафних санкцій викликали вир емоцій як серед забудовників, так і серед тих, хто вже в недалекому майбутньому буде складати протоколи за порушення містобудівного законодавства. Порівняно з Проектом № 8597 штрафи зменшено, але не настільки, щоб зневажати вимоги діючого законодавства.
У наступній статті ми продовжимо огляд Закону № 4220 в частині змін, які відбулися у Законі № 208. Він також заслуговує на увагу, особливо що стосується розмірів штрафів.
