У разі неподання чи несвоєчасного подання інформації до ДАБІ замовнику загрожує штраф
Лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 21.05.2012 р. № 40-16-3554
Відповідно до пунктів 6, 15 Порядку виконання підготовчих робіт та пунктів 7, 15, 27 Порядку виконання будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня подання до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, реєстрації відповідної декларації, отримання дозволу на виконання будівельних робіт або з дня набуття права на виконання таких робіт письмово поінформувати про це також місцеву держадміністрацію або орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням об'єкта будівництва, а також державні органи у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об'єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також інформації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт та про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта у випадках, коли подання такої інформації є обов'язковим, тягне за собою накладення штрафу від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із частиною першою статті 2446 Кодексу України про адміністративні правопорушення Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи (далі — інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виробництва, виготовлення та застосування будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, а також будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд, невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 961(крім частини третьої), 18842).
Крім того, відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі — Закон) правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування — юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Згідно із пунктом дев'ять частини 2 статті 2 Закону суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об'єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також інформації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт та про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта у випадках, коли подання такої інформації є обов'язковим згідно із законодавством, у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Відповідно до статті 3 Закону справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами.
Таким чином, у разі неподання чи несвоєчасного подання такої інформації замовник притягується до відповідальності згідно із законодавством.
Заступник Голови В. Папка
КОМЕНТАР
У цьому коментарі знову йтиметься про правопорушення в сфері містобудування. Так, Держархбудінспекція в своєму листі надала роз'яснення відносно вчинення такого порушення, як неподання замовником інформації про початок виконання підготовчих та будівельних робіт.
Необхідність надання зазначеної вище інформації передбачена Порядком виконання підготовчих робіт та Порядком виконання будівельних робіт, затвердженими постановою КМУ від 13.04.2011 р. № 466. Більше того, таке зобов'язання покладено на замовників і Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI (далі — Закон № 3038).
Так, наприклад, відповідно до ч. 7 ст. 36 Закону № 3038 замовника будівництва зобов'язано протягом семи календарних днів:
— з дня реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт;
— або з дня набуття права на виконання будівельних робіт — відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону № 3038 письмово проінформувати виконавчий орган сільської, селищної, міської ради або місцеву державну адміністрацію за місцезнаходженням об'єкта будівництва про початок виконання будівельних робіт.
Сподіваємося, що з «днем реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт» усе зрозуміло — вона має бути зареєстрована відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю (далі — інспекція ДАБК) протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації. Тобто замовник будівництва направляє декларацію до інспекції ДАБК, яка протягом п'яти календарних днів її реєструє, відтоді для замовника і починається відлік часу (з дня реєстрації декларації) для інформування ДАБІ про початок виконання будівельних робіт. При цьому слід мати на увазі, що якщо декларацію буде зареєстровано раніше встановлених для цього п'яти днів, то й перебіг семиденного терміну розпочнеться відповідно раніше.
А тепер вважаємо за необхідне нагадати читачу (і, до речі, на чому не було акцентовано увагу ДАБІ у листі, що коментується) про те, що мається на увазі в ч. 7 ст. 36 Закону № 3038 під «правом на виконання будівельних робіт». Це той випадок, коли замовник будівництва декларацію до інспекції ДАБК подав, але іі зареєстровано не було (не було прийнято рішення про відмову в її реєстрації) в установлений п'ятиденний строк. У такому разі право на виконання будівельних робіт виникає на одинадцятий робочий день з дня, коли декларація повинна бути зареєстрована, а рішення про відмову — прийнято.
Крім того, необхідність інформування в семиденний строк замовником місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням об'єкта будівництва, а також державних органів у сфері пожежної та техногенної безпеки передбачена:
— про початок виконання підготовчих робіт — пп. 6, 15 Порядку виконання підготовчих робіт;
— про початок виконання будівельних робіт — пп. 7, 15, 27 Порядку виконання будівельних робіт.
Інформування зазначених вище органів відбувається на тих же умовах, що і надання інформації на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт.
Неподання інформації є підставою для застосування до замовника методів впливу фінансового характеру. Відповідальність у вигляді штрафу за вчинення зазначених вище правопорушень передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП) та Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 р. № 208/94-ВР (далі — Закон № 208).
Так, зокрема, в п. 9 ч. 2 ст. 2 Закону № 208 визначено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу інформації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт у випадках, коли подання такої інформації є обов'язковим згідно із законодавством, у розмірі 5 мінімальних заробітних плат (5510 грн.). Слід нагадати, що Закон № 208 встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Отже, штрафні санкції, передбачені у цьому Законі, можуть бути застосовані лише до юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. Це важливо!
Для замовників же будівництва в особі громадян та посадових осіб відповідальність передбачена КпАП. Так, відповідно до ч. 18 ст. 96 КпАП неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт у випадках, коли подання такої інформації є обов'язковим, тягне за собою накладення штрафу від 70 до 100 нмдг (від 1190 грн. до 1700 грн.)
Також у своєму листі ДАБІ вже вкотре нагадала, що справи про правопорушення, в тому числі й ті, про які йдеться в листі, розглядаються ДАБІ та її територіальними органами. Про порядок розгляду таких справ ми вже неодноразово писали на сторінках нашого видання.
Яна Брусенцова
