Щодо проведення позапланових перевірок
Лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 11.05.2012 р. № 40-19-3295
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження Держархбудінспекції щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08.04.2011 р. № 439/2011, та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2012 р. № 148).
Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 (далі — Порядок), визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва.
Згідно із абзацом четвертим пункту 7 Порядку визначено, що підставою для проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.
Враховуючи зазначене, посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю мають право проводити позапланові перевірки з метою перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Відповідно до пункту 11 Порядку посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорій складності.
Згідно із пунктом 14 Порядку суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт.
Відповідно до частини другої статті 18842 Кодексу України про адміністративні правопорушення недопущення посадових осіб Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів на об'єкти будівництва тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, відповідно до пункту 7 Порядку строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
У разі потреби продовження позапланової перевірки керівником інспекції державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступником видається наказ.
Заступник Голови В. Папка
КОМЕНТАР
На сторінках нашого видання ми вже неодноразово висвітлювали питання проведення перевірок посадовими особами інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю (далі — інспекції ДАБК). Але знову і знову доводиться повертатися до цієї теми. Так, зокрема, з цього приводу Держархбудінспекцією вже вкотре було видано відповідне роз'яснення.
І як вже склалася практика, Держархбудінспекція в своїх листах більше дублює норми чинного законодавства, аніж намагається роз'яснити деякі «проблемні» моменти.
Лист, що коментується, зокрема, стосується питань проведення саме позапланових перевірок.
У своєму листі Держархбудінспекція нагадує, що її повноваження щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені:
— ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі — Закон № 3038);
— Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08.04.2011 р. № 439/2011 (далі — Положення);
— Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою КМУ від 23.05.2011 р. № 553.
Аналізуючи лист, що коментується, можна сприймати його як поетапну «інструкцію» до дії посадовими особами, що здійснюють позапланові перевірки, підставою яких є необхідність проведення перевірки достовірних даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Така підстава передбачена п. 7 Порядку.
Крім того, Держархбудінспекція в «підкріплення» прав на проведення позапланових перевірок наводить п. 11 Порядку, в якому зазначається, що посадові особи під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорій складності. І знову залишається актуальним запитання — якщо буквально розуміти зазначену вище норму, то можна говорити про те, що на об'єкти архітектури, які, наприклад, за складністю архітектурно-будівельного рішення належать до I-III категорій складності, перевіряючі не мають права безперешкодного доступу? Хоча з цього приводу існує інша суперечлива норма, передбачена Положенням. Так, в п. 5 Положення зазначається, що працівники Держархбудінспекції України та її територіальних органів у випадках, визначених законодавством, мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, об'єктів будівництва та житлово-комунального господарства, а також з метою здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, до місць провадження такої господарської діяльності незалежно від форми власності. Як бачите, виходячи зі змісту наведеної норми, вона розповсюджується на всі об'єкти будівництва, незалежно від категорії їх складності. Тобто, є підстави говорити про те, що посадові особи інспекції ДАБК мають право доступу на всі об'єкти будівництва.
Також Держархбудінспекція нагадує про вимогу п. 14 Порядку, відповідно до якої суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний:
— допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;
— виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
— подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
При цьому, Держархбудінспекція не говорить про права суб'єктів містобудування, а вони передбачені п. 13 Порядку. Так, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема:
— вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства;
— перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень;
— бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;
— за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією;
— подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.
Натомість Держархбудінспекція нагадує, що у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт. Звертаємо увагу наших читачів, що вже існує форма такого акта, щоправда, постанова Мінрегіона «Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» від 15.05.2012 р. № 240, якою вона затверджена, не набрала ще сили. Але, вважаємо, це справа часу.
І наостанок: на тих, хто насмілиться безпідставно не допустити до перевірки посадових осіб інспекцій ДАБК, чекає неприємність у вигляді штрафу в розмірі від 300 (5100 грн.) до 400 (6800 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 18842 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Яна Брусенцова
