Щодо проведення позапланових перевірок

Щодо проведення позапланових перевірок

Лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 07.03.2012 р. № 40-16-1620

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Держархбудінспекції щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08.04.2011 № 439/2011, та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2012 № 148).

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі — Порядок), визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва.

Згідно з абзацом четвертим пункту 7 Порядку визначено, що підставою для проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Враховуючи зазначене, посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю мають право проводити позапланові перевірки з метою перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Звертаємо увагу, що листи Держархбудінспекції України не є нормативно-правовими актами, вони мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

Перший заступник Голови А. Григор

КОМЕНТАР

У листі, що коментується, ідеться про один з таких заходів здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, як проведення позапланових перевірок.

Так, зокрема, нагадаємо, що процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил визначено постановою КМУ «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» від 23.05.2011 р. № 553 (далі — Порядок).

Згідно з п. 5 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Крім того, у п. 7 Порядку визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції (мається на увазі інспекція державного архітектурно-будівельного контролю). Передбачені у цьому пункті також підстави для проведення позапланової перевірки. Порівняно «новою» підставою, про яку йдеться у листі, що коментується, є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об’єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів. Нагадаємо, цю підставу було «додано» до інших «завдяки» постанові КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2009 р. № 759» від 27.02.2012 р. № 148, яка набрала чинності 01.03.2012 р.

Тобто, починаючи із зазначеної вище дати, посадові особи інспекцій отримали право здійснювати позапланові перевірки, якщо виникне необхідність перевірити достовірність даних, наведених чи у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, чи у декларації про готовність об’єкта до експлуатації. Щоправда, незрозуміло, а хто має визначати, коли така необхідність настає? Ураховуючи відсутність будь-яких інших нормативно-правових документів, які б містили роз’яснення щодо цього, можна зробити висновок, що ці привілеї надані все тим же інспекціям. Отже, протягом трьох місяців, починаючи з дня, коли замовник будівництва направить повідомлення чи декларацію до відповідної інспекції, він може очікувати на «гостей»? Напевно, що так, тим паче, що такої ж думки дотримується Державна архітектурно-будівельна інспекція України.

У зв’язку з цим не буде зайвим нагадати нашим читачам, що за наведення недостовірних даних у відповідних повідомленнях та деклараціях передбачено адміністративну відповідальність. Так, зокрема, згідно зі ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X:

Також нагадуємо, що строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Необхідно пам’ятати й про те, що державний архітектурно-будівельний контроль (у тому числі позапланова перевірка) має здійснюватися у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. Про це вказано у п. 13 Порядку, в якому зазначається, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Яна Брусенцова