Контроль АМК у сфері будівництва (частина 1)

Контроль АМК у сфері будівництва

(частина 1)

Володимир Лежнін, юрист (м. Харків, e-mail: firm_law@ukr.net)

У 2012 році керівництво Антимонопольного комітету України (далі — АМК) вирішило перевірити будівельні компанії. Так, 24 квітня 2012 року на офіційному сайті АМК було опубліковано повідомлення про те, що АМК провів дослідження ринку будівництва житла, в ході якого виділено проблемні питання, що потребують вирішення (http://www.amc.gov.ua/amc/control/uk/publish/printable_article?art_id=215231).

Що чекати від такої уваги? Мабуть, нічого хорошого, однак будівельним компаніям слід підготуватися та «озброєними» правовими знаннями зустрічати перевіряючих АМК.

Ми розпочинаємо низку публікацій, розповімо вам про види, підстави та порядок перевірки органами АМК. Не залишимо поза увагою й таке питання, як порядок та практика оскарження рішень АМК.

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Конституція — Конституція України від 28.06.96 р. № 254к/96-ВР.

ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

ГК — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

КАСУ — Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV.

ГПК — Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.91 р. № 1798-XII.

КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон про АМК — Закон України «Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.93 р. № 3659-XII.

Закон № 2210 — Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 р. № 2210-III.

Закон № 236 — Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 07.06.96 р. № 236/96-ВР.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» — Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. № 2453-VI.

Закон про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності — Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.

Положення про перевірки — Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції, затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України від 25.12.2001 р. № 182-р.

Правила розгляду справ — Правила розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджені розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.94 р. № 5 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29.06.98 р. № 169-р).

Постанова № 15 — постанова Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» від 26.12.2011 р. № 15.

Лист № 2-221 — лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про розгляд листа» від 04.01.2003 р. № 2-221/41.

Оглядовий лист № 418 — Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 04.04.2012 р. № 01-06/418/2012 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням конкурентного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)».

1. АМК, визначення, склад, повноваження, форми контрою

Сфера діяльності АМК поширюється на будівельні компанії. Зокрема, останні віяння свідчать про такі порушення, які можуть виявити працівники АМК:

— прояви недобросовісної конкуренції. Наприклад, отримавши ділянку землі та почавши будівництво, конкретний суб'єкт не продовжує це будівництво і фактично не дає іншим розвивати його (із заяви глави АМК Василя Цушко, http://gazeta.ua/articles/433010);

— зловживання під час отримання земельних ділянок під забудову;

— поширення оманливої реклами тощо.

Увага! АМК має широкі повноваження та має право самостійно накладати штрафи у розмірі до 10 % доходу (виручки) за рік за одне порушення (!). Тому до перевірки АМК слід поставитися дуже серйозно. Для вірного розуміння суті перевірки необхідно мати уявлення щодо наступних понять.

Визначення . АМК — це державний орган із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель (ч. 1 ст. 1 Закону про АМК).

Склад. АМК складається з Голови та восьми державних уповноважених, які є членами АМК як вищого колегіального органу. АМК, адміністративні колегії АМК, державні уповноважені АМК, адміністративні колегії територіальних відділень АМК є органами АМК (ст. 6 Закону про АМК).

Повноваження. До повноважень АМК у сфері контролю господарської діяльності відноситься:

— розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проведення розслідувань за цими заявами і справами;

— приймання розпоряджень та рішень за заявами і справами, перевірка та перегляд рішень у справах, надавання висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

— розгляд справи про адміністративні правопорушення, приймання постанов та перевірка їх законності й обґрунтованості ;

— перевірка суб'єктів господарювання та їх об'єднань щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

— отримання в обов’язковому порядку від суб'єктів господарювання та їх об'єднань, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформації, в тому числі з обмеженим доступом;

— призначення експертизи та експерта з числа осіб, які володіють необхідними знаннями для надання експертного висновку;

— проведення огляду службових приміщень та транспортних засобів суб'єктів господарювання — юридичних осіб, вилучення або накладення арешту на предмети, документи чи інші носії інформації, які можуть бути доказами або джерелом доказів у справі незалежно від їх місцезнаходження;

— залучення працівників органів внутрішніх справ, митних та інших правоохоронних органів для забезпечення проведення розгляду справи, спеціалістів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій за погодженням з їх керівниками, депутатів місцевих рад за їх згодою;

— надання обов'язкових для розгляду рекомендацій щодо припинення дій або бездіяльності, які містять ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції, та усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють;

— звернення до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції;

— звернення та одержання від компетентних органів інших держав необхідної інформації для здійснення своїх повноважень (ст. 7 Закону про АМК).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції. Тому регулюють підстави та порядок перевірки спеціальні законодавчі акти, про що читайте далі.

Законодавство не містить чіткого виокремлення форм контролю. Виокремлються такі форми контролю АМК — дивіться на рисунку на с. 27.

Більш детально про кожну форму контролю читайте далі.

Форми контролю АМК

2. Невиїзна перевірка

Нормативною підставою невиїзної перевірки є право органів АМК запитувати інформацію. Так, суб'єкти господарювання, об'єднання, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органів АМК подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання АМК, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції (ч. 1 ст. 22¹ Закону про АМК).

Документи, статистична та інша інформація, необхідні для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, надаються на вимогу органів АМК безкоштовно. Вимоги можуть передбачати як одноразове, так і періодичне надання інформації (ч. 2 ст. 22¹ Закону про АМК).

Вимога органів АМК про надання інформації для перевірки дотримання антимонопольного законодавства, у формі запиту, оформленого в установленому порядку, правомірна, а отже, — обов'язкова до виконання у визначені державним уповноваженим або головою територіального відділення строки. Разом з цим, органи АМК можуть вимагати не всі документи та інформацію щодо діяльності суб'єкта господарювання, а лише ті, які необхідні та достатні для перевірки дотримання антимонопольного законодавства (лист № 2-221).

Вимога надати інформацію може бути складовою виїзної перевірки, розгляду справи чи заяви або самостійною формою контролю АМК.

Законодавство не визначає підстав направлення запиту , отже, такими можуть бути виявлені порушення, запити чи заяви, а також власна ініціатива АМК.

Натомість Вищий господарський суд України вважає, що направлення органом АМК відповідного запиту буде правомірним лише у випадку, прямо передбаченому законом (п. 13.1 постанови № 15). Тому відсутність такої норми у запиті є підставою для відмови у його задоволенні.

Закон не визначає певної форми витребування інформації , у зв'язку з чим його може бути здійснено в будь-якій письмовій формі з урахуванням, того, що в разі заперечення суб'єктом господарювання факту отримання ним запиту про надання інформації орган АМК має подати господарському суду належні докази надсилання такого запиту. Відповідні докази мають свідчити про надіслання запиту за місцезнаходженням суб'єкта господарювання, визначеним згідно з ЄДРПОУ, і про отримання його від підприємства зв'язку уповноваженою на це особою.

З іншого боку, законодавством України не передбачено і певної спеціальної форми, а так само і порядку надсилання відповіді на запит про надання інформації. Отже, така інформація може надаватися в будь-якій не забороненій законом формі та спосіб, з огляду водночас на те, що заперечення органом АМК подання суб'єктом господарювання інформації потребує подання останнім належних доказів на підтвердження своїх доводів стосовно належного виконання обов'язку з надання витребуваної інформації (п. 13.2 постанови № 15).

Строки подання документів та інформації встановлюються у запиті, однак повинні відповідати принципу розумності. У такому разі при наданні відповіді необхідно обґрунтувати неможливість своєчасного подання документів — через малу чисельність персоналу, наявність іншої перевірки тощо.

Слід дуже уважно ставитися до виконання запитів, оскільки за порушення строків відповіді, неподання документів або подання неправдивої інформації встановлена серйозна відповідальність.

Так, за неподання інформації або подання інформації в неповному обсязі органам АМК у встановлені органами АМК чи нормативно-правовими актами строки, подання недостовірної інформації органом АМК накладаються штраф у розмірі до 1 % доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф (пп. 13, 14, 15 ч. 1 ст. 50, абз. 4 ч. 2 ст. 51 Закону про АМК).

Якщо доходу (виручки) немає або суб’єкт господарювання на вимогу органів АМК не надав розмір доходу (виручки), такий штраф накладається у розмірі до 10 000 нмдг¹ — 170000 грн. (ч. 5 ст. 51 Закону про АМК).

¹ Неоподатковуваний мінімумів доходів громадян (17 грн.).

Крім того, факти неодноразового неподання одним і тим самим суб'єктом господарювання інформації на запити органу АМК не є триваючим порушенням, а являють собою самостійні (окремі) порушення законодавства про захист економічної конкуренції, тому за кожне таке правопорушення буде наставати відповідальність (п. 13.3 постанови № 15).

Однак накладення штрафу можливе лише у процедурі розгляду справи органами АМК, про яку буде йтися далі.

Закінчується невиїзна перевірка, у разі відсутності порушень — відсутністю реакції органів АМК. У разі виявлення порушень — призначенням виїзної позапланової перевірки або порушенням розгляду справи чи заяви.

3. Виїзні перевірки АМК

3.1. Планові та позапланові виїзні перевірки

Положенням про перевірки детально урегульована процедура планових і позапланових виїзних перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції при здійсненні господарської діяльності суб’єктами господарювання.

У нижченаведеній таблиці визначено основні відмінності планових та позапланових перевірок, що допоможе прийняти рішення про законність приходу працівників АМК на підприємство.

Планові та позапланові виїзні перевірки

Необхідно звернути увагу, що малі та середні підприємці не можуть перевірятися планово!

Так, до переліків суб’єктів господарювання, для включення до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок, не включаються малі та середні підприємці (п. 13 Положення про перевірки).

Малий та середній підприємець — суб'єкт господарювання, дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній фінансовий рік чи вартість активів якого не перевищує суми, еквівалентної 500 тисячам євро, визначеної за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року, якщо на ринках, на яких працює цей підприємець, є конкуренти із значно більшою ринковою часткою (ст. 1 Закону № 2210).

Тому щодо таких категорій суб’єктів господарювання можлива лише позапланова перевірка за наявності відповідних підстав.

3.2. Первісні та повторні виїзні перевірки

Первісні — це перевірки, що проводяться один раз за один період. За загальним правилом перевірка проводиться лише один раз за один період. Однак із цього правила існують винятки.

Так, АМК та його голова мають право прийняти рішення щодо повторної перевірки додержання законодавства про захист економічної конкуренції об'єктом перевірки лише у тому разі, коли стосовно перевіряючих зазначеного об'єкта перевірки розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу (п. 10 Положення про перевірки).

Ця норма обмежує, по-перше, осіб, які мають право призначити повторну перевірку (АМК та його голова), та, по-друге, підстави її проведення (наявність порушеної кримінальної справи або службового розслідування).

3.3. Організація проведення виїзної перевірки

Рішення щодо проведення перевірки приймається Головою АМК, головою відділення, органом АМК (п. 19 Положення про перевірки).

Строки проведення перевірки чітко не визначені та у кожному конкретному випадку визначаються з урахуванням об'єкта перевірки та очікуваного обсягу роботи, необхідного для виконання поставленого завдання (п. 22 Положення про перевірки).

Для проведення перевірки за наказом Голови АМК, голови відділення, розпорядженням органу АМК утворюється Комісія з перевірки (далі — Комісія) у складі не менше двох фахівців. До роботи Комісії можуть залучатися в установленому порядку працівники інших підприємств, установ і організацій та фахівці (експерти) (пп. 20, 21 Положення про перевірки).

Для проведення перевірки у перевіряючих повинні бути такі документи:

— наказ (розпорядження) про проведення перевірки та створення Комісії;

— план проведення перевірки;

— доручення Голови Комітету, державного уповноваженого Комітету, голови відділення про делегування відповідних повноважень щодо проведення перевірки (п. 31 Положення про перевірки).

План проведення перевірки складається головою Комісії та затверджується органом, посадовою особою, що видав(ла) наказ (розпорядження) про проведення перевірки та створення Комісії, і має містити в собі:

— визначення завдань перевірки;

— визначення кола питань, які потрібно з'ясувати в ході перевірки;

— строки перевірки (п. 32 Положення про перевірки).

Особливість перевірок АМК полягає в тому, що конкретні повноваження перевіряючих (далі— Комісії) визначені у дорученні.

Так, доручення має містити в собі вказівку про делегування голові та членам Комісії на час проведення перевірки конкретного об'єкта перевірки визначених актами законодавства повноважень Комісії, а саме:

— безперешкодно входити на підприємства, в установи, організації за службовим посвідченням і мати доступ до документів та інших матеріалів, потрібних для проведення перевірки. Для перевірки підприємств, установ, організацій з особливим режимом роботи допускаються державні службовці органів Комітету, що мають відповідний допуск до державної таємниці, оформлений в установленому порядку;

— вимагати усних або письмових пояснень посадових осіб і громадян;

— вимагати необхідні документи та іншу інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, таку, що є комерційною таємницею, у зв'язку з реалізацією своїх повноважень;

— вилучати в установленому порядку письмові та речові докази, зокрема документи, предмети чи носії інформації, що можуть бути доказами чи джерелом доказів у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а в разі, коли вилучити докази немає можливості, накладати арешт на предмети, документи, інші носії інформації, що можуть бути доказами чи джерелом доказів у справі;

— залучати за погодженням з відповідними центральними та місцевими органами влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами й об'єднаннями їхніх спеціалістів, депутатів місцевих рад для проведення перевірки (п. 33 Положення про перевірки).

Після підписання наказу (розпорядження) про проведення перевірки, але перед її проведенням, голова Комісії надсилає керівнику об'єкта перевірки не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку перевірки повідомлення про день початку перевірки, крім позапланової та повторної перевірки. У разі потреби отримання даних, що вимагають багато часу для підготовки, заповнення тощо, з повідомленням направляється перелік документів, даних, які мають бути підготовлені до початку проведення перевірки (п. 35.1 Положення про перевірки). Попереднє надіслання документів дозволить підготуватися та окреслити для себе коло питань, що будуть перевірятися.

3.4. Порядок проведення перевірок

Першим днем перевірки вважається день прибуття членів Комісії на об'єкт перевірки (п. 36 Положення про перевірки).

У перший день перевірки голова Комісії повідомляє про мету і термін перевірки, надає керівникові об'єкта перевірки (у разі відсутності керівника — особі, яка його заміщує) документи про склад Комісії, повноваження її членів; перелік питань, які слід з'ясувати при проведенні перевірки; а також пропонує керівникові (або особі, яка його заміщує) створити належні умови для забезпечення роботи Комісії. Відсутність керівника об'єкта перевірки (особи, яка його заміщує) не перешкоджає проведенню перевірки (п. 37 Положення про перевірки).

Таким чином, одразу при прибутті на об’єкт перевірки Комісія повинна надати керівнику наказ (розпорядження) про проведення перевірки та створення Комісії, план проведення перевірки, доручення. Законодавство не встановлює спеціального документа-направлення, тому усю необхідну інформацію (вид перевірки, підставу, строк, склад тощо) можна дізнатися із зазначених документів. Лише після отримання таких документів можна прийняти рішення про допуск перевіряючих до проведення перевірки.

3.5. Порядок надання інформації

Орієнтовний перелік запитуваних для перевірки документів та інформації. Залежно від завдання і мети перевірки голова та члени Комісії запитують у керівництва об'єкта перевірки, зокрема керівників і членів органів управління, керівників структурних підрозділів, а також у інших працівників об'єкта перевірки, документи, письмові та усні пояснення та іншу інформацію, що стосується завдань та мети перевірки (у тому числі з обмеженим доступом), потрібну для здійснення Комісією своїх функцій, зокрема:

— розпорядження (рішення) органів адміністративно-господарського управління та контролю, що перевіряються, протоколи нарад і засідань їхніх структурних підрозділів;

— відомості щодо структури об'єкта перевірки із зазначенням прізвищ, імен, по батькові керівників структурних підрозділів, їхніх посад, номерів службових телефонів;

— протоколи нарад органів адміністративно-господарського управління та контролю, протоколи загальних зборів акціонерів (учасників) і засідань правління, спостережної ради, виконавчого та наглядового органу суб'єкта господарювання;

— вхідну та вихідну документацію, ураховуючи тексти факсів і телефонограм, матеріали діловодства всіх підрозділів об'єкта перевірки;

— накази, розпорядження, резолюції керівництва об'єкта перевірки;

— переліки всіх підприємств, організацій, фінансових установ та інших юридичних осіб в Україні і поза її межами, в яких суб'єкт господарювання володіє частками (акціями, паями), які б дозволили перевірити дотримання законодавства про захист економічної конкуренції в процесі концентрації, а також виявити відносини контролю;

— переліки всіх підприємств, організацій, з урахуванням дочірніх, заснованих суб'єктами господарювання з метою здійснення постачальницької або збутової діяльності, з урахуванням дилерської або дистриб'юторської;

— переліки акціонерів (учасників) суб'єкта господарювання. У разі потреби уточнюється інформація про акціонерів (учасників) суб'єкта господарювання, які мають у володінні або управлінні 10 і більше відсотків акцій цього емітента;

— відомості про основні види діяльності суб'єкта господарювання з даними щодо обсягів виробленої та реалізованої продукції (робіт, послуг) із конкретним розшифруванням цих видів та їх часток на відповідному товарному ринку, а також відомості щодо асортименту виробленої продукції за попередні один — два роки;

— відомості про собівартість виробленої продукції (робіт, послуг) та їх відпускну вартість;

— документи бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

— угоди, підписані суб'єктами господарювання як постачальниками або споживачами продукції (робіт, послуг), у тому числі зовнішньоторговельні;

— угоди (рішення) про узгоджені дії;

— угоди щодо спільної діяльності та угоди про виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та проектних робіт і розробок;

— перелік споживачів (суб'єктів господарювання) за видами продукції (робіт, послуг) із зазначенням їхнього місцезнаходження, відомостей щодо обсягу та асортименту поставленої продукції основним споживачам на час перевірки та за два попередні роки;

— відомості щодо постачальників комплектувальних виробів, сировини, матеріалів та обсягів постачань від кожного постачальника;

— інформаційні матеріали, що постійно або періодично направляються (отримуються) об'єктом перевірки (інформаційні листи, рекламні проспекти, статистичні, аналітичні розробки та ін.), із зазначенням адрес розсилання;

— нормативні акти, стандарти, технічні умови тощо, які поширюються на об'єкт перевірки;

— інші будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення.

Комісії повинна бути надана повна, всебічна та об'єктивна інформація з усіх питань, які містить у собі план проведення перевірки (п. 38 Положення про перевірки).

Усні пояснення службових чи посадових осіб та працівників об'єкта перевірки, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі (п. 39 Положення про перевірки). Протокол підписується відповідно державним уповноваженим АМК та особами, до яких були звернені усні вимоги. Про відмову осіб, до яких були звернені усні вимоги підписати протокол, зазначається у протоколі. Особа має право надати пояснення і зауваження стосовно змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання (ч. 6 ст. 22¹ Закону про АМК).

Комісія, у разі потреби, отримує належним чином завірені копії (ксерокопії) документів (виписки з документів), довідки, а також письмові пояснення, завірені підписом керівника, його заступника або керівників відповідних служб об'єкта перевірки (п. 40 Положення про перевірки).

У разі виявлення в ході перевірки ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції голова Комісії, члени Комісії мають право вилучити докази якщо:

— докази цих порушень не було надано і є достатні підстави вважати, що документи, предмети чи інші носії інформації, які можуть бути доказами чи джерелом доказів у справі, знаходяться у певному місці;

— існує загроза, що відповідні документи, предмети чи носії інформації можуть бути знищені (п. 41 Положення про перевірки).

Вилучення письмових та речових доказів, зокрема документів, предметів чи носіїв інформації, що можуть бути доказами чи джерелом доказів у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проводиться на підставі розпорядження державного уповноваженого АМК чи голови територіального відділення. Розпорядження має містити в собі уповноваження голови та членів Комісії на вилучення письмових та речових доказів (п. 42 Положення про перевірки).

У разі, коли вилучити докази немає можливості, голова Комісії, члени Комісії за наявності повноважень, наданих відповідно державним уповноваженим Комітету чи головою відділення, накладають в установленому порядку арешт на предмети, документи, інші носії інформації, що можуть бути доказами чи джерелом доказів у справі (п. 43 Положення про перевірки).

Вилучення чи накладання арешту на майно, предмети, документи, інші носії інформації проводиться у робочий час незалежно від місцезнаходження, у тому числі в службових приміщеннях та транспортних засобах, що належать суб'єкту господарювання, на робочих місцях працівників на підставі розпорядження державного уповноваженого чи голови відділення АМК; у місцях проживання та інших володіннях осіб — на підставі рішення господарського суду (п. 44 Положення про перевірки).

Про вилучення чи накладення арешту на майно, предмети, документи, інші носії інформації складається протокол, в якому зазначаються дата його складання, прізвище та посада особи, яка провела вилучення, наклала арешт, перелік вилучених чи тих, на які накладено арешт, предметів, документів, інших носіїв інформації чи майна. Протокол підписується двома уповноваженими працівниками АМК, його територіальних відділень, які провели вилучення, наклали арешт. Протокол також підписують особи, які були присутніми при вилученні, накладенні арешту.

У разі відмови осіб від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Особа має право подати пояснення і зауваження стосовно змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Копія протоколу про вилучення, накладення арешту надається суб'єкту господарювання, документи, предмети, інші носії інформації у якого були вилучені, арештовані, або вручається представнику суб'єкта господарювання (ч. 5 ст. 44 Закону № 2210).

Члени комісії мають право на безперешкодний доступ до місць зберігання інформації, у тому числі й до комп'ютерів об'єкта перевірки, магнітних носіїв тощо, отримувати копії такої інформації (п. 45 Положення про перевірки).

3.6. Відповідальність за створення перешкод працівникам АМК при здійсненні перевірки

Створення перешкод працівникам АМК, його відділення у проведенні перевірок, огляду, вилученні чи накладенні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації спричинює відповідальність:

— згідно з п. 16 ст. 50 Закону № 2210 у вигляді накладення штрафу на об'єднання, суб'єктів господарювання у розмірі до 1 % доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф;

— адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу на посадових осіб та керівників у розмірі до 7 нмдг (119 грн.), а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, — до 20 нмдг (340 грн.) (ст. 166⁴ КпАПУ).

3.7. Оформлення результатів перевірки

Голова Комісії підсумовує подані матеріали та складає акт перевірки, який повинен містити:

— результати перевірки з усіх питань, передбачених планом проведення перевірки;

— об'єктивну оцінку діяльності об'єкта перевірки щодо додержання законодавства про захист економічної конкуренції;

— пропозиції щодо порушення справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції тощо (пп. 52, 53 Положення про перевірки).

Акт надається на підпис керівнику об’єкта перевірки. За наявності заперечень або зауважень до акта перевірки керівник чи інші особи, які підписують акт, роблять про це застереження перед своїми підписами і не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня їх підписання подають з цього приводу письмові пояснення чи заперечення. Достовірність обґрунтувань, фактів, викладених у поясненнях посадових осіб, члени Комісії повинні ретельно перевірити і в 15-денний термін дати щодо них письмовий висновок (пп. 57, 59 Положення про перевірки).

Якщо в ході перевірки було встановлено ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, Голова АМК, відділення, його заступник розглядають надані матеріали і вирішують питання щодо:

— надання рекомендацій та внесення пропозицій органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю, суб'єктам господарювання, об'єднанням стосовно припинення дій, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють, а в разі, якщо порушення припинено, — щодо вжиття заходів для усунення наслідків цих порушень;

— розробки проектів актів законодавства, які регулюють питання розвитку конкуренції, антимонопольної політики та демонополізації економіки;

— надіслання правоохоронним органам матеріалів про порушення, що містять ознаки злочину;

— розгляду питання щодо початку розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (п. 67 Положення про перевірки).

У наступному номері «ББ» пропонуємо продовження розпочатої теми. Буде розглянуто можливі порушення, що зустрічаються у сфері будівництва, відповідальність за них.