Чи можливий контроль щодо сплати коштів пайової участі до місцевого бюджету?
Чи має право Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи здійснювати контроль за сплатою коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури населеного пункту? Яким чином органи місцевого самоврядування мають право впливати на замовників будівництва, які не сплатили кошти пайової участі до місцевого бюджету?
Нагадаємо, на сторінках нашого видання1 ми вже знайомили читачів із питанням залучення коштів пайової участі замовників у розвиток інфраструктури населеного пункту (далі — пайова участь). Тим не менш щоразу доводиться повертатися до цієї теми.
1 Стаття «Щодо пайової участі замовників у розвитку інфраструктури»// «Будівельна бухгалтерія», 2012, № 6, с. 31-35.
Загальні положення пайової участі визначені у ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI (далі — Закон № 3038). У той же час нагадаємо, що ця стаття в частині строку сплати пайової участі набуде чинності лише з 01.01.2013 р. Так, ч. 3 та абз. 7 ч. 9 ст. Закону № 3038 встановлено норму, згідно з якою замовник будівництва має перераховувати визначену для нього величину коштів пайової участі у повному обсязі до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію. Але до 01.01.2013 р. замовники будівництва згідно з п. 1 розділу V Прикінцевих положень Закону № 3038 отримали право на відстрочення сплати коштів пайової участі на період після прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію, але не пізніше 01.01.2013 р. (часу, коли набувають чинності ч. 3 та абз. 7 ч. 9 ст. 40 Закону № 3038).
Як ми вже неодноразово зазначали, містобудівне законодавство притерпіло значних змін останнім часом, змінилися в тому числі повноваження органів та установ, причетних до містобудівної діяльності. Налаштованість нормотворців на спрощеність процедур у містобудівній галузі є беззаперечною. Але, як вже показує практика, спрощеність в одному напрямку викликає запитання в інших.
Так, як відомо, на сьогодні згідно з нормами Закону № 3038 органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи не беруть участі в процесі прийняття закінчених будівництвом об’єктів в експлуатацію. Це в свою чергу позбавило їх можливості контролювати час, з якого вони можуть вимагати від замовників будівництва сплати коштів пайової участі. Тобто на сьогоднішній день виникає така ситуація: раніше згідно зі ст. 271 Закону України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 р. № 1699-III (далі — Закон № 1699) пайова участь мала бути перерахована до місцевого бюджету після прийняття об'єкта в експлуатацію (яка в частині строків діє і сьогодні), при цьому органи місцевого самоврядування брали участь у прийнятті об'єктів в експлуатацію, а тому чітко могли визначити дату, починаючи з якої мають бути сплачені кошти. Крім того, тією ст. 271 Закону № 1699 передбачалося, що граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати одного місяця після прийняття об'єкта містобудування в експлуатацію.
Відтепер же органи місцевого самоврядування позбавлені права бути своєчасно проінформованими про дату прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Звісно, Закон № 3038 передбачає норму, відповідно до якої замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта письмово поінформувати про це місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням об'єкта будівництва (п. 11 ст. 39 Закону № 3038). Але, як показала практика, трапляються випадки, коли органи місцевого самоврядування дізнаються про введений на підзвітній їм території об'єкт будівництва в експлуатацію вже тоді, коли замовник будівництва звертається до органу місцевого самоврядування за отриманням свідоцтва про право власності на такий об'єкт, не сплативши такий внесок. Тобто, деякі замовники будівництва, користуючись «лояльністю» норм Закону № 3038, вважають «зайвим» звертатися до органів місцевого самоврядування для укладення договору про пайову участь, що прямо передбачено ст. 40 Закону № 3038.
Також нагадаємо, Закон № 3038 визначає, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту (далі — Порядок) встановлюють органи місцевого самоврядування. У свою чергу, користуючись вказаною нормою, деякі органи місцевого самоврядування в Порядках передбачають відповідні вимоги, згідно з якими надання документу про сплату коштів пайової участі є однією із передумов отримання свідоцтва про право власності. Звісно — це незаконно, оскільки діючим законодавством не передбачено подання такого документа у разі здійснення державної реєстрації права власності на новобудову.
Незаконними є і дії Державної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю та її територіальних органів (далі — ДАБІ) щодо здійснення контролю за сплатою коштів пайової участі
Так, зокрема, Положення про державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затверджене Указом Президента від 08.04.2011 р. № 439, не передбачає повноважень ДАБІ щодо здійснення контролю за перерахуванням замовником коштів пайової участі до відповідного місцевого бюджету.
Крім того, не доведеться органам місцевого самоврядування розраховувати на співпрацю з ДАБІ і в майбутньому, коли набере чинності норма Закону № 3038, відповідно до якої сплата пайової участі буде здійснюватися до прийняття об'єкта в експлуатацію.
Так, зокрема, в листі «Щодо сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту» від 09.04.2012 р. № 40-12-2518 (текст цього листа див на с. 4 цього номера газети — Прим. ред.) ДАБІ
зазначила, що Закон № 3038 та постанова КМУ «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» від 13.04.2011 р. № 461 при реєстрації, наприклад, декларації про готовність об'єкта до експлуатації не передбачають надання будь-яких інших документів, крім двох примірників зазначеної декларації. Отже, при реєстрації декларації Інспекції не мають права вимагати додаткові документи, в тому числі і документ, який підтверджує сплату коштів пайової участі. Не висуваються вимоги щодо надання такого документа і в разі прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва шляхом видачі Інспекцією сертифіката.
Враховуючи вищезазначене та норми діючого законодавства органам місцевого самоврядування на сьогоднішній день доведеться лише сподіватися на відповідальність замовників будівництва. Тобто чекати, що замовники особисто звернуться для укладення відповідних договорів про сплату коштів пайової участі й будуть виконувати його вимоги. В іншому випадку доведеться звертатися до суду: або з позовною заявою щодо спонукання замовника будівництва укласти відповідний договір, або у разі порушення його вимог щодо перерахування коштів до місцевого бюджету — з позовною заявою про стягнення таких коштів.
Яна Брусенцова
