Щодо прийому та видачі декларацій про початок виконання підготовчих (будівельних) робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації
Лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 15.03.2012 р. № 40-12-1839
Відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» документ дозвільного характеру — дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства — документ, яким суб'єкт господарювання повідомляє державного адміністратора або представника відповідного дозвільного органу про відповідність своєї матеріально-технічної бази вимогам законодавства. У такий спосіб суб'єкт господарювання набуває права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання документа дозвільного характеру.
Разом з тим, Законом України від 19.05.2011 р. № 3392-VI затверджено Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності. Відповідно до якого документами дозвільного характеру у сфері містобудівної діяльності є дозвіл на виконання будівельних робіт та сертифікат щодо закінченого будівництвом об'єкта.
Відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» 13.04.2011 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанови № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» та № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», якими спрощено дозвільні процедури у будівництві, зокрема запроваджено декларативний принцип шляхом реєстрації декларації про початок виконання підготовчих та будівельних робіт, про готовність об'єкта до експлуатації. Реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Декларації приймаються в дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта.
Крім цього, замовник (його уповноважена особа) відповідно до вказаних постанов (пп. 18, 23 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 461, п. 8 Порядку виконання підготовчих робіт та п. 9 Порядку виконання будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466) може подати особисто або надіслати рекомендованим листом з описом вкладення до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю два примірники декларації.
КОМЕНТАР
У листі, що коментується, уже вкотре надаються роз’яснення стосовно порядку прийому та видачі декларацій про початок виконання підготовчих (будівельних) робіт, декларації про готовність об’єкта до експлуатації. Слід зазначити, що з указаних вище питань, крім ДАБІ, надає відповідні роз’яснення й Мінекономіки.
На сторінках нашого видання ми вже коментували це питання (див. коментар до листа Мінекономіки «Щодо подання декларації через дозвільний центр» від 23.03.2012 р. № 3623-04/10875-08 // «ББ», 2012, № 8, с. 10; коментар до листа Мінекономіки від 06.04.2012 р. б/н // «ББ», 2012, № 9, с. 9; статтю «Ще раз про дозвільні документи в будівництві» // «ББ», 2012, № 10, с. 34).
Цікавим є те, що позиції Мінекономіки та ДАБІ відносно одного і того ж питання є майже протилежними.
Так, Мінекономіки дотримується думки, що декларації про початок виконання підготовчих (будівельних) робіт, декларації про готовність об’єкта до експлуатації мають надаватися виключно за принципом організаційної єдності, тобто документи подаються державному адміністратору відповідного дозвільного офісу.
Натомість, ДАБІ надає замовнику будівництва право вибору: подавати декларацію до дозвільного центру за місцезнаходженням об’єкта будівництва або подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) до ДАБІ.
Існування спірних моментів щодо того, в якому порядку і кому забудовник має подавати ту чи іншу декларацію, обумовлено перш за все некоректністю правових норм, які регулюють ці питання.
Так, нагадаємо, що реєстрація декларації про готовність об’єкта до експлуатації здійснюється відповідно до постанови КМУ «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів» від 13.04.2011 р. № 461 (далі — Порядок). Пунктом 17 цього документа, зокрема, передбачено, що реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 р. № 2806-IV (далі — Закон № 2806). Декларація приймається в дозвільному центрі за місцезнаходженням об’єкта. У той же час, п. 18 Порядку передбачено, що замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до ДАБІ. У разі ж подання декларації до дозвільного центру він передає її ДАБІ не пізніше наступного робочого дня.
Ураховуючи зазначені вище норми, можна говорити про їх неоднозначність. З одного боку, передбачається, що декларація має бути подана з дотриманням вимог Закону № 2806, що само по собі передбачає надання документів через створені дозвільні центри. З другого ж боку, п. 18 Порядку містить чітку «інструкцію до дії» для замовника будівництва, яка (якщо не брати до уваги п. 17 Порядку) не викликає сумнівів відносно порядку подання декларації — вона подається безпосередньо до ДАБІ.
Тобто один нормативно-правовий документ містить норми, які регулюють одне й те ж питання, але при цьому суперечать одна одній.
Схожа ситуація виникає і з деклараціями про початок виконання підготовчих (будівельних) робіт, реєстрація яких проводиться відповідно до постанови КМУ «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13.04.2011 р. № 466. Так, незрозуміло, чи мають подаватися відповідні декларації до дозвільного центру, чи вони можуть бути надані безпосередньо до ДАБІ.
І ще одне: чомусь ні ДАБІ, ні Мінекономіки в своїх роз’ясненнях не зазначають, що відповідно до п. 1 ст. 4 Закону № 2806 його дія розповсюджується лише на відносини, учасниками яких є суб’єкти господарювання, які мають намір провадити або провадять господарську діяльність. Тобто фізичні особи, які є замовниками будівництва, можуть не перейматися вибором між дозвільним центром та ДАБІ, а «прямувати» безпосередньо до ДАБІ.
У свою чергу, суб’єкти господарювання залишилися сам на сам з правовими колізіями, якщо враховувати, що роз’яснення Мінрегіону та Мінекономіки різняться. Тому єдиним виходом, на нашу думку, є прийняття відповідних змін до нормативно-правових актів, які регулюють питання реєстрації декларацій.
Яна Брусенцова
