Теми статей
Обрати теми

Контроль АМК у сфері будівництва (частина 2)

Редакція ББ
Стаття

Контроль АМК у сфері будівництва

(частина 2)

Володимир Лежнін, юрист (м. Харків, e-mail: firm_law@ukr.net)

 

Можливі порушення, що зустрічаються у сфері будівництва, відповідальність за них

Сьогодні говоритимемо про порушення, що можуть виявити органи Антимонопольного комітету (далі — АМК) при здійсненні контролю. (Початок цієї теми див. у минулому номері «ББ» на с. 25.)

Зазначимо, що практика щодо перевірок АМК будівельних підприємств на предмет порушень антимонопольного законодавства ще не склалася.

Як ми писали раніше, у 2012 року керівництво АМК вирішило перевірити будівельні компанії. Про це було повідомлено 24.04.2012 р. на офіційному сайті АМК (http://www.amc.gov.ua/amc/control/uk/publish/printable_article?art_id=215231).

Отже, щоб убезпечити вас, шановні читачі, від можливих неприємностей при спілкуванні з працівниками АМК, ми підготували аналітичний матеріал, де викладено можливі порушення антимонопольного законодавства.

 

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон № 2210 — Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 р. № 2210-III.

Закон № 236 — Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 07.06.96 р. № 236/96-ВР.

Постанова № 15 — постанова Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» від 26.12.2011 р. № 15.

Оглядовий лист № 418 — Оглядовий лист Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням конкурентного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)» від 04.04.2012 р. № 01-06/418/2012.

 

Для зручності порушення, його суть та відповідальність за нього наведено у таблиці.

 

№ з/п

Порушення

Штраф

1

2

3

1. Порушення законодавства про захист економічної конкуренції

1.1

Антиконкурентні узгоджені дії

Антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються:

1) встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів;

2) обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними;

3) розподілу ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками;

4) спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів;

5) усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід із ринку) інших суб’єктів господарювання, покупців, продавців;

6) застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб’єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції;

7) укладення угод за умови прийняття іншими суб’єктами господарювання додаткових зобов’язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод;

8) суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб’єктів господарювання на ринку без об’єктивно виправданих на те причин.

Антиконкурентними узгодженими діями вважається також учинення суб’єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об’єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності) (ст. 6 Закону № 2210).

Для доведення такого порушення АМК повинен обґрунтувати обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб’єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу, чи досліджено в такому рішенні динаміку цін, обставини і мотиви їх підвищення або зниження, обґрунтованість зміни цін, співвідношення дій (бездіяльності) суб’єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку, в тому числі й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, витрати суб’єкта господарювання, які впливають на вартість товару, тощо. Саме орган АМК має довести безпідставність посилання заінтересованої особи на інші чинники, що можуть позначатися на поведінці суб’єкта господарювання (зокрема, на специфіку відповідного товарного ринку; тривалість та вартість зберігання товару; час та вартість доставки; витрати на реалізацію товару тощо) (п. 8.3 постанови № 15).

Слід пам’ятати, що наявність або відсутність складу порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій не пов’язується виключно з тим, чи займає певний суб’єкт господарювання монопольне (домінуюче) становище на ринку. Відтак вчинення суб’єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб’єкти господарювання чи один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку (п. 8.1 постанови № 15)

до 10 % доходу (виручки) суб’єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф (ч. 2 ст. 52 Закону № 2210)

1.2

Зловживання монопольним (домінуючим) становищем

Суб’єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо:

— на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;
— не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб’єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар’єрів для доступу на ринок інших суб’єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин (ст. 12 Закону № 2210).

Установлення монопольного (домінуючого) становища суб’єкта (суб’єктів) господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об’єкта аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж

ринку на підставі інформації, яка може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища (п. 15.1 постанови № 15).

Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб’єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб’єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається:

1) установлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;

2) застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод із суб’єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об’єктивно виправданих на те причин;

3) обумовлення укладання угод прийняттям суб’єктом господарювання додаткових зобов’язань, які за своєю природою або згідно з торговельними та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору;

4) обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб’єктам господарювання, покупцям, продавцям;

5) часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання;

6) суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб’єктів господарювання на ринку без об’єктивно виправданих на те причин;

7) створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб’єктів господарювання (ст. 13 Закону № 2210).

Вирішуючи питання про наявність або відсутність у діях (бездіяльності) суб’єкта господарювання ознак зловживання монопольним (домінуючим) становищем, господарському суду необхідно з’ясовувати, яким саме чином такі дії (бездіяльність) призвели чи могли призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції або ущемлення інтересів інших суб’єктів господарювання чи споживачів і в чому конкретно полягають чи могли полягати відповідні негативні наслідки (п. 12 постанови № 15) 

до 10 % доходу (виручки) (ч. 2 ст. 52 Закону № 2210)

1.3

Невиконання рішення, попереднього рішення органів АМК або їх виконання не в повному обсязі

до 10 % доходу (виручки) за рік (ч. 2 ст. 52 Закону № 2210)

1.4

Неподання інформації органам АМК у встановлені ними чи нормативно-правовими актами строки

до 1 % доходу (виручки) (ч. 2 ст. 52 Закону № 2210)

1.5

Подання інформації в неповному обсязі органам АМК у встановлені ними чи нормативно-правовими актами строки

до 1 % доходу (виручки) (ч. 2 ст. 52 Закону № 2210)

1.6

Подання недостовірної інформації органам АМК

до 1 % доходу (виручки) (ч. 2 ст. 52 Закону № 2210)

1.7

Створення перешкод працівникам АМК, його територіального відділення у проведенні перевірок, огляду, вилученні чи накладенні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації

до 1 % доходу (виручки) (ч. 2 ст. 52 Закону № 2210)

2. Недобросовісна конкуренція

2.1

Неправомірне використання позначень

Неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб’єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб’єкта господарювання.

Використання у фірмовому найменуванні власного імені фізичної особи не визнається неправомірним, якщо до власного імені додається який-небудь відмітний елемент, що виключає змішування з діяльністю іншого суб’єкта господарювання (ст. 4 Закону № 236)

до 5 % доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб’єкта господарювання за останній звітний рік (ст. 21 Закону № 236)

2.2

Порівняльна реклама

Порівняльною є реклама, що містить порівняння з товарами, роботами, послугами чи діяльністю іншого суб’єкта господарювання.

Не визнається неправомірним порівняння в рекламі, якщо наведені відомості про товари, роботи, послуги підтверджені фактичними даними, є достовірними, об’єктивними, корисними для інформування споживачів (ст. 7 Закону № 236).

Зверніть увагу, що для покладення відповідальності за порівняльну рекламу не вимагається доведення факту зниження попиту на товари господарюючого суб’єкта, з якими проведено неправомірне порівняння (п. 23 постанови № 15)

до 5 % доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб’єкта господарювання за останній звітний рік (ст. 21 Закону № 236)

2.3

Дискредитація суб’єкта господарювання

Дискредитацією суб’єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов’язаних з особою чи діяльністю суб’єкта господарювання, у тому числі щодо його товарів, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб’єкта господарювання (ст. 8 Закону № 236)

до 5 % доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб’єкта господарювання за останній звітний рік (ст. 21 Закону № 236)

2.4

Поширення інформації, що вводить в оману

Поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб’єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб’єкта господарювання.

Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:
— містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;

— містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб’єкта господарювання;
— приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;

— містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації (ст. 151 Закону № 236).

Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які: містять неповні, неточні або неправдиві дані про особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них; приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають (п. 6 Оглядового листа № 418)

до 5 % доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб’єкта господарювання за останній звітний рік (ст. 21 Закону № 236)

2.5

Досягнення неправомірних переваг у конкуренції

Досягненням неправомірних переваг у конкуренції є отримання таких відносно іншого суб’єкта господарювання шляхом порушення чинного законодавства, яке підтверджено рішенням органу державної влади, органу місцевого самоврядування, наділеного відповідною компетенцією (ст. 15 Закону № 236)

до 5 % доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб’єкта господарювання за останній звітний рік (ст. 21 Закону № 236)

3. Адміністративна відповідальність посадових осіб

3.1

Зловживання монопольним становищем на ринку

Нав’язування таких умов договору, які ставлять контрагентів в нерівне становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, у тому числі нав’язування товару, не потрібного контрагенту, обмеження або припинення виробництва, а також вилучення з обороту товарів з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін, часткова або повна відмова від реалізації чи закупівлі товару за відсутності альтернативних джерел постачання або збуту з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін, інші дії, спрямовані на створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) інших підприємців, встановлення монопольних цін (тарифів, розцінок) на свої товари, а також дискримінаційних цін, що обмежують права окремих споживачів

на керівників (розпорядників кредитів) підприємств (об’єднань, господарських товариств тощо) у розмірі до 255 грн., а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, — до 510 грн. (ст. 1661 КУпАП)

3.2

Неправомірні угоди між підприємцями

Укладення угод, спрямованих на встановлення (підтримання) монопольних цін (тарифів), знижок, надбавок (доплат), націнок, розподіл ринків за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи закупівель або за колом споживачів чи за іншими ознаками з метою їх монополізації, усунення з ринку або обмеження доступу на нього продавців, покупців, інших підприємців

на керівників (розпорядників кредитів) підприємств (об’єднань, господарських товариств тощо) у розмірі до 255 грн., а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, — 510 грн. (ст. 1662 КУпАП)

 

Таким чином, знаючи суть порушень у сфері АМК та відповідальність за них, можна розробити систему мінімізації штрафів та можливі варіанти їх уникнення.

Наприклад, щоб уникнути величезних штрафів за поширення інформації, що вводить в оману, дискредитація суб’єкта господарювання, порівняльна реклама тощо, такі дії повинна здійснювати особа з мінімальним річним доходом. Тому для будівельної компанії (замовнику) краще укласти договір із фізичною особою — підприємцем (виконавцем) на проведення рекламної компанії. При цьому умовами договору буде те, що виконавець самостійно розробляє рекламну продукцію без погодження із замовником та потім розміщує її у ЗМІ. У такому разі саме виконавець буде нести відповідальність перед органами АМК за законність реклами, а не будівельна компанія. До того ж штраф буде розраховуватися від доходу фізичної особи-підприємця, а не будівельної компанії. Також у своїй рекламі можна робити зноски маленькими літерами з поясненням висловлювань або обмеженнями їх застосування.

 

Якщо у вас виникли запитання, пишіть нам в редакцію і ми з радістю відповімо на ваші запитання.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі