Щодо віднесення до документів дозвільного характеру дозволу на розроблення проекту землеустрою та вихідних даних
Роз'яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.04.2012 р.
Міністерством економічного розвитку і торгівлі України розглянуто звернення <...> щодо деяких документів, які не включено до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України від 19.05.2011 р. № 3392-VI, та повідомляється наступне.
Щодо дозволу на розроблення проекту землеустрою
Відповідно до норм статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.
Згідно з нормами статті 128 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації.
Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.
Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Таким чином, у кожному окремому випадку відповідним органом виконавчої влади приймається відповідне рішення, на підставі якого здійснюється відведення земельної ділянки.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі — Закон України про дозвільну систему):
документ дозвільного характеру — дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності;
дозвільна (погоджувальна) процедура — сукупність дій, що здійснюються суб'єктами господарювання, державними адміністраторами та дозвільними органами під час проведення погодження (розгляду), оформлення, надання висновків тощо, які передують отриманню документа дозвільного характеру;
принцип організаційної єдності — принцип, згідно з яким видача документів дозвільного характеру (переоформлення, видача дублікатів, анулювання) суб'єктам господарювання здійснюється у встановленому законодавством порядку у дозвільному центрі державним адміністратором шляхом взаємодії з представниками місцевих дозвільних органів;
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України про дозвільну систему видача документів дозвільного характеру регіональними та місцевими дозвільними органами здійснюється за принципом організаційної єдності.
Відповідно до частини одинадцятої статті 41 Закону України про дозвільну систему основні вимоги до порядку видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання документів дозвільного характеру поширюються на всі документи дозвільного характеру, у тому числі на дозвільні (погоджувальні) процедури, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи викладене, видача суб'єкту господарювання дозволу на розроблення проекту землеустрою є складовою дозвільної (погоджувальної) процедури та повинна здійснюватися за принципом організаційної єдності.
Щодо вихідних даних
Відповідно до норм статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» фізична або юридична особа, яка подала до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати вихідні дані для проектування об'єкта будівництва.
Вихідні дані повинні міститися у повному обсязі в загальнодоступній містобудівній документації на місцевому рівні.
Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; завдання на проектування, що визначають обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта містобудування, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складаються з урахуванням містобудівних умов та обмежень, технічних умов.
Розгляд заяви та надання вихідних даних або прийняття рішення про відмову у видачі вихідних даних здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Враховуючи викладене, вихідні дані не належать до документів дозвільного характеру у розумінні Закону про дозвільну систему.
Директор Департаменту державної регуляторної політики
та розвитку підприємництва Г. Яцишина
КОМЕНТАР
Підставою для видання Роз'яснення Мінекономіки, що коментується, слугувало звернення одного виконавчого комітету місцевої ради щодо деяких документів, які не включено до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності (далі — Перелік), затвердженого Законом України від 19.05.2011 р. № 3392-VI (далі — Закон № 3392).
Нагадаємо, з 01.01.2012 р. набув чинності Закон № 3392, відповідно до якого забороняється вимагати від суб'єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, необхідність отримання яких не передбачена законом та які не внесені до Переліку, затвердженого цим Законом.
Більшість дозвільних органів почали відмовляти у видачі документів, які раніше ними надавалися, але лише за відсутності їх у затвердженому Переліку припинили це робити. Крім того, почали виникати запитання щодо порядку отримання документів, які відсутні в Переліку: їх необхідно отримувати, звернувшись безпосередньо до органу, який уповноважений їх видавати, чи це потрібно робити з дотриманням принципу організаційної єдності?
1. У своєму Роз'ясненні Мінекономіки наводить терміни, які містяться в Законі України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 р. № 2806-IV (далі — Закон № 2806), а саме, що таке документ дозвільного характеру, дозвільна погоджувальна процедура, принцип організаційної єдності. Таким чином, використовуючи юридичні терміни, Мінекономіки логічно підводить під те, що, наприклад, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки має надаватися за принципом організаційної єдності. Інакше кажучи, якщо ви бажаєте подати клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, ви повинні звертатися до державного адміністратора відповідного дозвільного центру.
На обгрунтування цього Мінекономіки наводить такий «вагомий» аргумент (ми його перефразуємо більш доступною мовою) — дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки передує, наприклад, рішенню про продаж земельної ділянки комунальної власності, яке в свою чергу є документом дозвільного характеру і міститься в Переліку (п. 115). Тобто, на думку Мінекономіки, надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є нічим іншим як дозвільною (погоджувальною) процедурою.
У свою чергу, в п. 11 ст. 41 Закону № 2806 передбачається, що на дозвільні (погоджувальні) процедури, як і на всі документи дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом, поширюються основні вимоги до порядку видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання документів дозвільного характеру. Тобто, як уже зазначалося вище, їх отримання має здійснюватися через дозвільний центр.
2. А тепер щодо вихідних даних. Із Роз'яснень Мінекономіки зрозуміло лише те, що вони не є документами дозвільного характеру в розумінні Закону № 2806. Чому саме такого висновку дійшли в Мінекономіки — до кінця не зрозуміло.
Отже, у випадку отримання вихідних даних можна прямо дотримуватися вимог ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI, відповідно до якої розгляд заяви та надання вихідних даних або прийняття рішення про відмову у видачі вихідних даних здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Тобто необхідності в «послугах» державного адміністратора у випадку отримання вихідних даних немає.
Яна Брусенцова
