Реципієнт у шоколаді, донор у програші
Іван Чалий, консультант
Про відображення в податковому обліку безоплатно переданих активів, про точку зору із цього приводу податкових органів та нашу думку читайте в цій статті.
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Про безоплатні передачі об'єктів головбухи будівельних компаній знають не з чуток.
Доволі часто забудовники змушені «дарувати» ті чи інші активи різним суб'єктам. То комунальники наполягають на передачі інфраструктури новобудов «з балансу на баланс», то місцеві чиновники вимагають щось їм віддати в «добровільно-примусовому» порядку.
Донедавна, якщо будь-які комунально-експлуатаційні оператори наполягали на передачі їм активів безоплатно, забудовник міг апелювати до податкових наслідків: мовляв, якщо приймете безоплатно, то у вас будуть втрати з податку на прибуток. У такому разі сторонам було легко дійти певного компромісу та не оформляти рух активів як безоплатну передачу, замінивши її іншими сурогатними формами, або хоча б «продажем» за символічні суми.
Тепер усе стало набагато складніше.
Податковий кодекс України фактично «вибив» податкові аргументи у забудовників.
Приймаючій стороні у багатьох випадках нема чого боятися важких податкових наслідків.
Судіть самі: відповідно до п.144.1 ПКУ підприємствам дозволено амортизувати в податковому обліку вартість безоплатно отриманих об'єктів комунально-комунікаційної інфраструктури. А п.137.17 ПКУ, який раніше вимагав відображати дохід хоча б у міру такої амортизації, тепер комунальників та експлуатаційників не стосується.
Крім того, згідно з п. 136.16 вартість багатьох комунально-комунікаційних об'єктів, отриманих безоплатно, не буде включено в дохід підприємства-реципієнта.
Мало того, деякі юристи вважають, що навіть якщо вартість якогось безоплатно отриманого об'єкта було включено в дохід, то при подальшому його продажу дохід відображатися вже не повинен. Ось що пишуть із цього приводу відомі правознавці:
«...невже дохід необхідно буде відображати повторно? Відповідь категорична: ні. Відповідно до п. 135.3 ст. 135 ПКУ суми, відображені у складі доходів платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його доходів. Однак тут слід бути уважним, оскільки п. 135.3 ст. 135 Кодексу звільняє від повторного включення в доходи лише раніше включені суми. Отже, якщо дохід від продажу товарів перевищуватиме суму, включену до складу доходів при отриманні безоплатних товарів, то суму перевищення має бути віднесено до складу доходів» (див. С. Єфімов. Безоплатний сир у «податковій» мишоловці // «Бухгалтерія», 2011, № 12, с. 63).
І хоча не всі експерти згодні з подібними твердженнями, ми не можемо не відзначити несподівано високий ступінь податкового лібералізму щодо платників податків, які приймають активи безоплатно.
А що ж донори?
У них, як завжди, виникає ПДВ з безоплатної передачі. «Вхідний» ПДВ, що стосується безоплатно переданого активу, найімовірніше, буде сторновано з податкового кредиту. А крім того, до витрат не потрапить собівартість подарованого об'єкта (адже вкрай важко підтвердити зв'язок операції безоплатної передачі з господарською діяльністю).
А чи буде в донора ще й дохід від безоплатної передачі?
Свого часу податківці активно висували подібні вимоги. Однак більшість юристів указували на те, що в цьому випадку дохід сторони, що передає, дорівнює нулю.
У результаті тривалих дискусій податківці пішли на поступки і змушені були визнати, що в донора доходу немає (див., наприклад, лист ДПАУ від 12.08.2009 р. № 9751/5/16-1516).
Однак із прийняттям ПКУ старі ідеї дивовижним чином «воскресли» в думках податківців.
Ось яку консультацію можна знайти в Єдиній базі податкових знань на сайті держподатслужби:
«2755. Як у податковому обліку відображається безоплатна передача ОЗ іншим особам (як юридичним, так і фізичним особам), у тому числі й неприбутковим організаціям та установам?
Коротка відповідь : Операції з безоплатної передачі основних засобів іншим особам (як юридичним, так і фізичним особам), у тому числі й неприбутковим організаціям та установам, є за своєю суттю операціями з відчуження основних засобів і відображаються у податковому обліку відповідно до норм п. 146.13 ст. 146 Податкового кодексу України. При цьому дохід від відчуження основних засобів визначається з урахуванням звичайних цін на такі об’єкти.
Повна відповідь : Відповідно до п. 146.13 ст. 146 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над балансовою вартістю окремих об'єктів основних засобів та нематеріальних активів включається до доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку. Пунктом 146.14 ст. 146 ПКУ зазначено, що дохід від продажу або іншого відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів для цілей застосування цієї статті визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, але не нижче звичайної ціни такого об'єкта (активу). Доходи, визначені ст. 146 ПКУ як «інші доходи», відносяться до доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування (п.п. 135.5.11 п. 135.5 та п. 135.1 ст. 135 ПКУ). На підставі п. 137.16 ст. 137 ПКУ датою отримання інших доходів є дата їх виникнення згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, якщо інше не передбачено нормами розд. ІІІ ПКУ. Витрати, визначені ст. 146 ПКУ, які не включені до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно із цією статтею, як «інші витрати» включаються до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта (п.п. 138.12.1 п. 138.12 ст. 138 ПКУ). З урахуванням викладеного, оскільки операції з безоплатної передачі основних засобів іншим особам (як юридичним, так і фізичним особам), у тому числі й неприбутковим організаціям та установам, є за своєю суттю операціями з відчуження основних засобів, то такі операції відображаються у податковому обліку відповідно до норм п. 146.13 ст. 146 ПКУ. При цьому дохід від відчуження основних засобів визначається з урахуванням звичайних цін на такі об’єкти».
Звичайно, вдумливий критичний аналіз не залишає каменя на камені від аргументації податківців. Їх апеляції до «суті» операцій виглядають сміховинними. Фактично вони не знайшли в ПКУ прямих норм, що дозволяють «уткнути» вартість подарованого майна в дохід сторони, що передає.
Однак на практиці такий підхід, озвучений центральним податковим органом, може зіпсувати багато нервів бухгалтерам.
Залишається тільки побажати їм витримки у дискусіях з податківцями стосовно домагань уключити в доходи вартість безоплатно переданих активів.
