Теми статей
Обрати теми

Держконтроль у будівництві: останні зміни

Редакція ББ
Відповідь на запитання

Держконтроль у будівництві:
 останні зміни

 

Чи суттєво змінився порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю після прийняття постанови КМУ від 27.02.2012 р. № 148?

 

Нагадаємо, що КМУ було прийнято постанову «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2009 р. № 759» від 27.02.2012 р. № 148 (далі — постанова № 148). Зміни набули чинності з 1 березня 2012 року.

Одним з нормативно-правових документів, у який були внесені зміни, стала постанова КМУ «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» від 23.05.2011 р. № 553 (далі — Порядок № 553).

Слід, зазначити, що на перший погляд, суттєвих змін Порядок № 553 не зазнав, тим не менш вони заслуговують на увагу.

1. Так, зокрема, з абз. 1 п. 1 Порядку № 553 було виключено лише слова «під час виконання підготовчих і будівельних робіт». На перший погляд «безвинне» вилучення декількох слів, але завдяки цьому знімаються певні обмеження з інспекторів Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі — ДАБІ) та її територіальних органів під час здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил тощо.

Отже, якщо раніше в абз. 1 п. 1 Порядку № 553 було обумовлено, що зазначені вище заходи проводяться під час виконання підготовчих і будівельних робіт, то відтепер такі заходи можуть бути здійснені в будь-який період.

2. З'явилася в Порядку № 533 і нова підстава проведення позапланових перевірок. Нагадаємо, що відповідно до п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. У тому ж п. 7 перелічуються і підстави проведення позапланових перевірок, до яких долучилася відтепер ще одна. Так, починаючи з 01.03.2012 р. інспектори ДАБІ та її територіальних органів можуть «завітати у гості», якщо виникне необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Отже, шановні забудовники, будьте максимально уважні при заповненні повідомлення та декларації. Якщо раніше норми діючого законодавства чітко не зазначали, як відповідна інспекція може перевірити достовірність наведених даних (відомостей) у декларації чи повідомленні, то відтепер це здійснюється шляхом проведення позапланової перевірки. Тобто, подавши декларацію чи надіславши повідомлення до інспекції, існує ймовірність того, що протягом 3 місяців з дня подання зазначених документів до вас можуть прийти з перевіркою.

Крім того, нагадуємо, що за наведення недостовірних даних у повідомленні чи декларації ст. 96 Кодексу про адміністративні правопорушення України передбачена адміністративна відповідальність (витяг див. нижче). До речі, ми вже про це неодноразово писали на сторінках нашої газети, див. «Будівельна бухгалтерія», 2012, № 2, с. 42; № 3, с. 37.

 


Стаття 96. Порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва

...

Експлуатація об'єктів будівництва, які не прийняті в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів I категорії складності, —

тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот п'ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діяння, передбачені частиною одинадцятою цієї статті, вчинені щодо об'єктів II категорії складності, —

тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діяння, передбачені частиною одинадцятою цієї статті, вчинені щодо об'єктів III категорії складності, —

тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Експлуатація об'єктів будівництва IV категорії складності, які не прийняті в експлуатацію, —

тягне за собою накладення штрафу від шестисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діяння, передбачене частиною чотирнадцятою цієї статті, вчинене щодо об'єктів V категорії складності, —

тягне за собою накладення штрафу від семисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.


 

3. У тексті Порядку № 553 слова «господарська діяльність, пов’язана із створенням об’єктів будівництва» та «господарська діяльність, пов’язана із створенням об’єктів архітектури» у всіх відмінках замінено словами «господарська діяльність, пов’язана з будівництвом об’єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорій складності» у відповідному відмінку.

Зазначені вище зміни скоротили перелік об’єктів будівництва, які підлягають перевірці, зокрема, у частині дотримання забудовниками ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов’язаної з будівництвом. Тобто, ураховуючи нововведення, можна говорити про те, що з 01.03.2012 р. перевірятися будуть лише ліцензійні умови будівництва об’єктів IV і V категорій складності.

Нагадаємо, відповідні зміни були внесені й до постанови КМУ «Про ліцензування господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури» від 05.12.2007 р. № 1396 (далі — постанова № 1396).

Так, оновлена постанова № 1396 звузила сферу видів робіт провадження господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єкта архітектури, які підлягають ліцензуванню — відтепер вона поширюється тільки на будівництво об’єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорій складності.

Наразі вже опрацьовано проект нових Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов’язаної з будівництвом об’єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорій складності, з яким можна ознайомитися на офіційному сайті ДАБІ (http://www.dabi.gov.ua/projects.shtm), який має «прийти» на заміну діючим на сьогоднішній день Ліцензійним умовам провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009 р. № 47.

Звернемо увагу на один цікавий момент, який не може не викликати певних сумнівів щодо практичного його застосування. Так, вище ми вже зазначили, що завдяки відповідній зміні словосполучень у Порядку № 553 скоротився перелік об’єктів будівництва, які підпадають під перевірку ліцензійних умов.

Крім іншого, певні зміни відбулися і у п. 8 Порядку № 553, який визначає порядок оформлення результатів перевірки. Так, зокрема, після свого оновлення, згідно з цією нормою за результатами перевірки суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об’єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорій складності, складається відповідний акт у двох примірниках.

Запитання: а який документ складається за результатами перевірки об’єктів I — II категорій складності? Чи норма прописана некоректно, чи нам доведеться чекати на додаткові нормативно-правові документи? Запитання залишається відкритим.

Також зміни торкнулися і п.п. 1 п. 11 Порядку № 553, згідно з яким посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об’єкта, або місцезнаходження суб’єкта господарювання, який проводить господарську діяльність, пов’язану з будівництвом об’єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорій складності.

Запитання: а на інші об’єкти будівництва інспектори не мають права безперешкодного доступу?

4. Унесені зміни також і до п. 16 Порядку № 553, відповідно до яких форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються відтепер не ДАБІ (як це було передбачено раніше), а Мінрегіоном.

Ці форми вже опрацьовані, з ними можна ознайомитися на офіційному сайті ДАБІ (http://www.dabi.gov.ua/projects.shtm). Залишається лише чекати на їх затвердження, про що буде повідомлено додатково на сторінках нашої газети.

 

 

До постанови КМУ «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13.04.2011 р. були внесені зміни, згідно з якими в деяких додатках до цього документа дата «до 1 червня 2012 р.» була змінена на «(подається у разі потреби)». У той же час дата «з 1 червня 2012 р.» залишилася незмінною, що вона означає і яким нормативно-правовим документом передбачена?

 

Спершу звернемося до хронології подій...

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р . № 3038-VI було внесено зміни до ст. 17 та 18 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.99 р. № 687-XIV (далі — Закон № 687) у частині врегулювання питань професійної атестації виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури.

У той же час, з метою реалізації зазначених положень КМУ було прийнято постанову «Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури» від 23.05.2011 р. № 554 (далі — постанова № 554), яка набула чинності 02.06.2011 р. Вона прийшла на заміну постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт, пов'язаних із створенням об'єктів архітектури» від 11.02.2009 р. № 79 (постанова № 79).

Зазначеним вище документом затверджено «Перелік видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, відповідальні виконавці яких проходять професійну атестацію»:

— розроблення містобудівної документації;

— архітектурне та інженерно-будівельне проектування;

— експертиза та обстеження у будівництві;

— технічний нагляд;

— інжинірингова діяльність у сфері будівництва в частині координації дій усіх учасників будівництва.

Тобто передбачається здійснення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури: архітекторів, інженерів-проектувальників, інженерів технічного нагляду та експертів.

Крім того, п. 4 постанови № 554 Мінрегіону було доручено забезпечити приведення власних нормативно-правових актів у відповідність із цією постановою.

На виконання зазначеної вище вимоги були розроблені такі документи:

наказ Мінрегіону «Про затвердження Положення про Атестаційну архітектурно-будівельну комісію» від 25.06.2011 р. № 93;

наказ Мінрегіону «Про затвердження Порядку внесення плати за проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, та її розмірів» від 01.09.2011 р. № 172;

наказ Мінрегіону «Про затвердження форми та технічного опису бланка кваліфікаційного сертифіката відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури» від 15.12.2011 р. № 342.

І нарешті ми наблизилися до самої суті запитання.

Прикінцевими положеннями Закону № 687 передбачено, що ч. 1, 2 і 4 ст. 7 цього Закону набирають чинності через два роки після створення передбаченої у ст. 18 Закону № 687 Архітектурно-будівельної атестаційної комісії та введення в дію порядку проведення професійної атестації в архітектурній діяльності.

Так, зокрема, у ст. 7 Закону № 687 зазначається, що проект об'єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов'язковою участю архітектора, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Нагадаємо, що постанова № 79 — це перший нормативно-правовий документ, який врегульовував порядок проведення професійної атестації, він набрав чинності 16.09.2009 р. Крім того, перший персональний склад архітектурно-будівельної атестаційної комісії також був затверджений у серпні 2009 року.

Шляхом «нехитрих» арифметичних дій можна дійти висновку, що введення в дію положення щодо обов’язкового наявного кваліфікаційного сертифіката у архітектора повинно було статися ще у 2011 році...

Тому походження дати «з 1 червня 2012 року» залишається під знаком питання.

 

Яна Брусенцова

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі