Санкції за розірвання договору про закупівлю
За результатами конкурсних торгів між підрядником і замовником було укладено договір на виконання будівельних робіт. Проте через деякий час підрядник прийняв рішення про розірвання договору про закупівлю за державні кошти.
Які санкції можуть бути застосовані за це до підрядника?
Почнемо з того, що договір про закупівлю за державні кошти укладається в письмовій формі відповідно до ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI (далі — Закон № 2289), положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом.
Після підписання договору про закупівлю не можна змінювати істотні умови договору про закупівлю, за винятком деяких ситуацій, які є більш винятком чим правилом. Про те, що робити, якщо істотні умови змінюються, див. у статті «Коригування витрат за кошторисом»// «ББ», № 8, с. 28.
У випадку, якщо учасник договору про закупівлю за держкошти приймає рішення про розірвання такого договору, йому слід мати на увазі наступне.
До суб’єктів господарювання, які припустилися невиконання або несвоєчасного виконання взятих на себе договірних зобов’язань, застосовуються санкції за:
— ст. 26 Закону № 2289. Застосовується неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо його надання було передбачено документацією конкурсних торгів. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 % вартості договору;
— ст. 231 ГКУ.
Так, ч. 1 ст. 231 ГКУ визначено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Крім того, як указано у ч.2 цієї статті, у разі
якщо порушено господарське зобов'язання , в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки,
або порушення пов'язане з виконанням державного контракту,
або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту,
штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
— за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі 20 % вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
— за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.
До того ж ч.3 ст 231 ГКУ зафіксовано, що законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.
А в ч. 4 цієї ж статті вказано: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором . При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором
у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання
або у певній, визначеній грошовій сумі,
або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання,
або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог ГКУ (ч. 5 ст. 231 ГКУ).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань установлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Про це вказано у ч. 6 ст. 231 ГКУ.
Катерина Чурилова
