Перевірки органами Держтехногенбезпеки
(частина 1)
Яна Брусенцова,
юрист «ВБ» Фактор
Тривалий час у законодавстві існувала певна прогалина: було утворено новий орган — Держтехногенбезпеки, на який покладалися функції здійснення державного нагляду (контролю) у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту, а нормативна база, яка визначала механізм такого нагляду, залишалася стара. У липні цього року набув чинності наказ від 25.05.2012 р. № 863, яким було затверджено Порядок проведення перевірок Держтехногенбезпеки. Тож сьогодні ми розглянемо, що це за орган, і з’ясуємо основні моменти проведення планових та позапланових перевірок.
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
Указ № 392 — Положення про Державну інспекцію техногенної безпеки України, затверджене Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 392/2011.
Порядок № 863 — Порядок проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України, затверджений наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25.05.2012 р. № 863 (набув чинності з 20.07.2012 р.).
Постанова № 306 — постанова КМУ «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки» від 29.02.2012 р. № 306.
Держтехногенбезпеки як орган виконавчої влади
Державна інспекція техногенної безпеки України (далі — Держтехногенбезпеки України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України. Механізм здійснення органами Держтехногенбезпеки України заходів державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки регламентує Указ № 392.
Це досить «молодий» орган, адже його було організовано відносно нещодавно, а саме— в квітні минулого року (див. інформаційний блок «Що було раніше»).
Держтехногенбезпеки є правонаступником Державного департаменту пожежної безпеки та Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки — урядових органів, що діяли у системі Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Держтехногенбезпеки України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах пожежної і техногенної безпеки, здійснення державного нагляду (контролю) у цих сферах, а також щодо контролю за станом цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Перелік усіх завдань, які покладено на Держтехногенбезпеки України, вказано у п. 4 Указу № 392. Серед них є й такі:
1) організація і нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, іншими суб’єктами господарювання незалежно від форм власності, а також громадянами України, іноземцями і особами без громадянства;
2) видача дозволів на початок роботи новостворених підприємств, введення в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих, жилих об’єктів та об’єктів іншого призначення, впровадження нових технологій, передачу на виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин, механізмів, устаткування та продукції, оренду будь-яких приміщень, а також реєстрація декларації відповідності об’єкта вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, якщо він не належить до категорії вибухопожежонебезпечних об’єктів або об’єктів із масовим перебуванням людей;
3) проведення державної експертизи проектів будівництва об’єктів містобудування та інших об’єктів, інвестиційних програм на відповідність вимогам законодавства, державних будівельних норм і правил з питань пожежної і техногенної безпеки;
4) контроль за додержанням та виконанням протипожежних вимог, передбачених стандартами, нормами й правилами, під час проектування, будівництва, реконструкції, розширення і технічного переоснащення та капітального ремонту підприємств, будинків, споруд і інших підконтрольних об’єктів.
Держтехногенбезпеки України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу територіальних органів Держтехногенбезпеки України входять такі структурні підрозділи (п. 6 Указу № 392):
— органи державного пожежного нагляду;
— органи державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки;
— інші структурні підрозділи.
Що було раніше
До прийняття Порядку № 863 механізм здійснення перевірок було врегульовано щонайменше двома наказами МНС:
наказом МНС «Про затвердження Інструкції з організації роботи органів державного пожежного нагляду» від 06.02.06 р. № 59
та наказом МНС «Про затвердження Інструкції з організації роботи органів державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки» від 12.01.2010 р. № 1 .
Відповідно заходами державного нагляду (контролю) у сфері пожежного захисту «опікувався» Державний департамент пожежної безпеки, а у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки — Державна інспекція цивільного захисту та техногенної безпеки. Зазначені урядові органи діяли раніше у системі Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, а потім їх було передано до Держтехногенбезпеки, який згідно з п. 2 Указу Президента України «Питання Державної інспекції техногенної безпеки України» від 06.04.2011 р. № 392 було визначено їх правнаступником.
Тому тривалий час існувала певна прогалина: було утворено новий орган, на який покладалися функції здійснення державного нагляду (контролю) у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту, а нормативна база, яка визначала механізм такого нагляду, залишалася стара.
Отже, виникла необхідність в розробленні нового нормативно-правового акта , основною метою прийняття якого стало б визначення механізму регулювання здійснення посадовими особами органу державного нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки заходів державного нагляду (контролю). Таким нормативно-правовим актом і став Порядок № 863.
Реалізацію цього Порядку спрямовано на дерегуляцію заходів державного нагляду (контролю) щодо зменшення кількості планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання та визначення кола питань, з яких здійснюються заходи державного нагляду (контролю).
Термінологія
Перш ніж перейти до розгляду основних положень Порядку № 863, спочатку ознайомимося з термінами, які в ньому вживаються:
| Акт перевірки додержання (виконання) суб’єктом господарювання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту (далі— Акт перевірки) | Документ , який складається посадовою особою органу Держтехногенбезпеки за результатами планової або позапланової перевірки суб’єкта господарювання у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб. |
| Державний інспектор з нагляду у сферах пожежної і техногенної безпеки (далі— державний інспектор) | Посадові особи Держтехногенбезпеки та його територіальних органів, які за посадами одночасно є відповідно: |
| Державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки (далі— держтехнагляд) | Це наглядова діяльність, яку здійснюють посадові особи Держтехногенбезпеки України та ії територіальних органів, що пов’язана із здійсненням заходів державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту та діяльністю аварійно-рятувальних служб |
| Об’єкт перевірки | — будівля, приміщення, споруда, які перебувають у власності або користуванні суб’єкта господарювання та використовуються для провадження господарської та некомерційної господарської діяльності; |
З огляду на надане вище визначення «об’єкта перевірки», можна дійти висновку, які саме об’єкти підпадають під перевірку державних інспекторів і хто буде перевірятися. Як і раніше, під перевірку підпадають усі суб’єкти господарювання.
Планові перевірки
Як і раніше, у Порядку № 863 зазначається, що держтехнагляд здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок. Пропонуємо нижче розглянути, в чому полягає відмінність цих видів перевірки.
Метою проведення планової перевірки є здійснення огляду (обстеження) територій, будівель, споруд та приміщень, проводиться перевірка організації та дотримання об’єктом перевірки вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.
Підставою для проведення планових перевірок, як ви розумієте, є встановлення їх у планах роботи. Плани перевірок розробляються:
| у Держтехногенбезпеки | на рік із зазначенням структурних підрозділів, посадові особи яких будуть залучені до здійснення перевірки |
| у територіальних органах Держтехногенбезпеки в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (АР Крим) значення | на квартал із зазначенням структурних підрозділів, посадові особи яких будуть залучені до здійснення перевірки |
Згідно з абз. 3 п. 2.2 Порядку № 863 переліки суб’єктів господарювання із зазначенням найменування суб’єкта господарювання, ідентифікаційного коду юридичних осіб (далі — код за ЄДРПОУ) або прізвища, імені, по батькові фізичної особи — підприємця (відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 р. № 2297-VI), місцезнаходження, місяця проведення планової перевірки, яку заплановано на відповідний календарний рік, мають оприлюднюватися на офіційному веб-сайті Держтехногенбезпеки та ії територіальних органів не пізніше 25 грудня року, що передує плановому.
Планові перевірки суб’єктів господарювання здійснюються відповідно до квартальних планів-графіків, які затверджуються керівником відповідного органу Держтехногенбезпеки до 20 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.
Періодичність здійснення планових перевірок суб’єктів господарювання визначається відповідно до Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, затверджених постановою КМУ від 29.02.2012 р. № 306 (про це див. в інформаційному блоці нижче).
Щодо критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику
Як зазначається у Постанові № 306, критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки, є:
1) належність до потенційно небезпечних об’єктів, об’єктів підвищеної небезпеки;
2) категорія за вибухопожежною та пожежною небезпекою будівлі та приміщення;
3) кількість людей, які постійно або тимчасово можуть перебувати одночасно на об’єкті;
4) поверховість або висота будівель;
5) розташування споруд під землею;
6) наявність культурних, історичних, духовних та інформаційних цінностей;
7) провадження господарської діяльності, пов’язаної з наданням послуг і виконанням робіт протипожежного призначення.
Відповідно ж до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання з урахуванням значення прийнятного ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки відносяться до одного з трьох ступенів ризику — високого, середнього та незначного.
Так, зокрема, до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб’єкти, у власності, володінні, користуванні яких перебувають:
— потенційно небезпечні об’єкти та об’єкти підвищеної небезпеки;
— промислові та складські будівлі (споруди), які належать до категорії «А» або «Б» за вибухопожежною небезпекою незалежно від площі та категорії «В» за пожежною небезпекою площею 500 кв. метрів і більше;
— об’єкти нового будівництва та реконструкції;
— об’єкти з масовим перебуванням людей, зокрема аеропорти, морські, річкові, залізничні та автомобільні вокзали республіканського та обласного значення, станції метрополітенів;
— висотні будинки (з умовною висотою понад 47 метрів);
— підземні споруди різного призначення.
Крім того, до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб’єкти, що надають послуги і виконують роботи протипожежного призначення. Під час здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за діяльністю таких суб’єктів у сфері техногенної та пожежної безпеки органи державного пожежного нагляду вибірково перевіряють якість наданих ними послуг (виконаних робіт) на об’єктах.
До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться суб’єкти, у власності, володінні, користуванні яких перебувають, зокрема, будівлі підвищеної поверховості (з умовною висотою від 26,5 до 47 метрів включно).
До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику відносяться суб’єкти, що не належать до суб’єктів господарювання з високим та середнім ступенем ризику.
Увага! Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання у сфері техногенної та пожежної безпеки здійснюються з такою періодичністю:
— з високим ступенем ризику — не частіше ніж один раз на рік;
— із середнім ступенем ризику — не частіше ніж один раз на три роки;
— з незначним ступенем ризику — не частіше ніж один раз на п’ять років.
Звертаємо увагу, що аналогічний підхід до періодичності планових перевірок залежно від ступеня ризику від провадження господарської діяльності визначається в Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.
Отже, щоб з’ясувати, як часто органи Держтехногенбезпеки мають здійснювати планову перевірку суб’єкта господарювання, необхідно визначитися, до якої групи (з відповідним ступенем ризику) належить такий суб’єкт .
Пунктом 2.8 Порядку № 863 передбачається, що орган Держтехногенбезпеки не пізніше ніж за десять календарних днів до дня здійснення планової перевірки має надати/вручити особисто під підпис керівнику чи уповноваженій особі (відповідальній посадовій особі) суб’єкта господарювання повідомлення про проведення планової перевірки (далі — повідомлення). Повідомлення має встановлену форму, яка затверджена додатком 3 до Порядку № 863.
Увага! У Порядку № 863 зазначається, що у разі направлення повідомлення рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу Держтехногенбезпеки строк одержання суб’єктом господарювання такого повідомлення повинен бути не пізніше ніж за десять днів до початку здійснення планової перевірки.
Як бачите, у цьому випадку Порядок № 863 стоїть на захисті прав суб’єктів господарювання. Мало того, що передбачається направлення повідомлення саме рекомендованим листом, так ще й відлік терміну для початку перевірки має починатися не з дня відправлення повідомлення, а з дня його отримання.
Повідомлення друкується на бланку для листів відповідного органу Держтехногенбезпеки.
Отже, у повідомленні обов’язково мають указуватися:
— дата початку та дата закінчення здійснення планової перевірки;
— найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи — підприємця, щодо діяльності об’єктів якої буде здійснюватись перевірка;
— найменування органу Держтехногенбезпеки, посадові особи якої будуть здійснювати перевір-ку.
Пунктом 2.9 Порядку передбачається, що тривалість планової перевірки визначається залежно від кількості, площі будівель, приміщень, дільниць, які перебувають у власності або користуванні суб’єктів господарювання, де буде здійснюватись перевірка і ступеня ризику від провадження господарської діяльності та не може перевищувати:
— 15 робочих днів (для суб’єкта господарювання);
— 5 робочих днів (щодо суб’єкта малого підприємництва, якщо інше не передбачено законом).
Позапланові перевірки
На відміну від планової перевірки, позапланова не передбачається планами роботи Держтехногенбезпеки, її територіальних органів. Для її проведення мають бути наявні підстави, про які вже зазначалося вище.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
| 1 | подання суб’єктом господарювання письмової заяви до органу Держтехногенбезпеки про здійснення перевірки за його бажанням |
| 2 | виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов’язкової звітності, поданих суб’єктом господарювання |
| 3 | перевірки виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових перевірок органом Держтехногенбезпеки |
| 4 | звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. За цією підставою перевірка здійснюється тільки за наявності згоди Держтехногенбезпеки на його проведення або у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок виникнення надзвичайної ситуації або пожежі, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання. |
Пунктом 2.11 Порядку № 863 визначено, що проведення позапланових перевірок суб’єктів господарювання з інших підстав, крім передбачених вище, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Суб’єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланової перевірки з наданням йому копії відповідного документа.
Увага! Під час проведення позапланової перевірки з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки.
Що ж до тривалості здійснення позапланової перевірки, то передбачається, що вона не може перевищувати:
— десяти робочих днів — щодо суб’єкта господарювання;
— двох робочих днів — щодо суб’єктів малого підприємництва,
якщо інше не передбачено законом.
Увага! Продовження строку проведення позапланової перевірки не допускається.
Cпочатку наказ, потім — посвідчення, і тільки потім — перевірка
Перш ніж державний інспектор розпочне перевірку (планову, позапланову), він має отримати відповідні документи та вчинити певні дії.
Пунктом 2.5 Порядку № 863 передбачається, що для здійснення планової або позапланової перевірки суб’єктів господарювання орган Держтехногенбезпеки має видати наказ про її проведення (далі— наказ). У наказі обов’язково зазначаються:
| 1 | найменування суб’єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватись захід державного нагляду (контролю) |
| 2 | місцезнаходження суб’єкта господарювання та об’єкта перевірки |
| 3 | предмет перевірки |
| 4 | дата початку та дата закінчення перевірки |
| 5 | посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які будуть здійснювати перевірку |
Крім того, на підставі наказу оформляється посвідчення на проведення перевірки (далі— посвідчення). Форма його затверджена додатком 1 до Порядку № 863, що підписується керівником або уповноваженою ним особою відповідного органу Держтехногенбезпеки.
Увага! Посвідчення на проведення перевірки оформлюється на бланку органу Держтехногенбезпеки для загального листування, а підпис керівника органу Держтехногенбезпеки має бути скріплений гербовою печаткою цього органу.
Отже, якщо до вас завітає державний інспектор з наміром здійснити перевірку, пересвідчиться, що в нього є складене в належній формі посвідчення.
У посвідченні на проведення перевірки мають бути обов’язково зазначені:
| 1 | тип заходу (плановий або позаплановий) |
| 2 | найменування суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи — підприємця, щодо діяльності якого здійснюється перевірка |
| 3 | місцезнаходження суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу та об’єкта перевірки, |
| 4 | номер і дата наказу органу Держтехногенбезпеки України, на виконання якого здійснюється перевірка |
| 5 | дата початку та дата закінчення перевірки |
| 6 | посадові особи органу Держтехногенбезпеки України, які будуть здійснювати перевірку, із зазначенням |
| 7 | предмет та підстава для здійснення перевірки |
| 8 | інформація про здійснення попередньої перевірки (тип та строк її здійснення) |
Увага! Відповідно до п.п. 2.6.2 п. 2.6 Порядку № 863 посвідчення на проведення перевірки є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки.
Але й це ще не все. Перш ніж почати проведення планової перевірки, державний інспектор повинен повідомити про свої наміри суб’єкта господарювання.
Так, якщо державний інспектор виконав усі зазначені вище дії і має відповідні документи для проведення перевірки, треба пам’ятати ще про одну умову здійснення державного контролю — згідно з п. 2.7 Порядку № 863 планові та позапланові перевірки мають здійснюватися в робочий час об’єкта перевірки, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку або внутрішнього розпорядку роботи.
У наступній статті ми поговоримо про права, якими наділяє Порядок № 863 державних інспекторів під час проведення ними перевірок та які документи складаються за результатами перевірок.
