Помилки проектувальника:
хто їх виправить?
Підприємство (замовник) замовило виконання проектної документації у підрядника та у подальшому на підставі цієї документації замовило виконання будівельних робіт за договором генерального підряду. У процесі будівництва були виявлені дефекти та недоліки у проектній документації. Це викликало необхідність для замовника нести додаткові витрати на переробку будівельних робіт. Чи є практика вирішення подібних спорів? Як правильно оформити документи, щоб проектувальник відшкодував замовнику збитки?
Відповідальність за недоліки проекту несе підрядник. Це саме стосується тих випадків, коли недоліки виявлені в процесі реалізації проекту та експлуатації побудованого за цим проектом об’єкта. Про це вказано у ч. 3 ст. 324 Господарського кодексу України від 16.03.2003 р. № 436-IV (далі — ГКУ).
Наслідком виявлення недоліків у проекті (проектній документації) є:
— обов’язок підрядника безоплатно переробити проект;
— обов’язок підрядника відшкодувати замовнику збитки, спричинені недоліками проекту (ч. 4 ст. 324 ГКУ, ч. 2 ст. 891 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV, далі — ЦКУ).
Однак для притягнення до відповідальності підрядника необхідно довести наступні обставини:
— наявність недоліків у проекті — невідповідність ДБН, умовам договору та нормам законодавства України;
— вину підрядника — недоліки у проекті допущені саме підрядником, а не стали наслідком подання недостовірних даних замовником тощо;
— розмір спричинених збитків (витрат, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права — реальні збитки та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене — упущена вигода);
— причинно-наслідковий зв’язок між недоліками у проекті і розміром збитків — саме недоліки у проекті спричинили збитки, а не інші фактори (відступлення від проекту та ДБН під час будівництва стало наслідком збитків, а не відсутність технічного нагляду за якістю матеріалів та якістю виконання робіт, виконання будівельних робіт з порушенням нормативних документів тощо).
Тепер стосовно запитання нашого читача.
Перш за все необхідно уважно проаналізувати договір на замовлення проектної документації. Особливу увагу слід приділити розділу про відповідальність та обмеження відповідальності підрядника. У договорі може бути передбачено окремий порядок повідомлення про виявлені недоліки та форму такого повідомлення — акт про виявлені недоліки тощо. Якщо у договорі встановлені такі вимоги, необхідно їх виконати. Якщо відповідальність підрядника у договорі обмежена, то у позові разом з вимогою про відшкодування збитків необхідно просити визнати ці пункти недійсними.
Перш ніж звертатися з позовом до суду, необхідно направити підряднику лист з описом недоліків та пропозицією прибути на будівельний майданчик у певний час для огляду об’єкта будівництва та складання акта виявлення недоліків проекту. Лист необхідно вручати уповноваженому представникові підрядника (на вашому екземплярі повинно бути зазначено про отримання ним листа, дата та підпис) або відправляти цінним листом з описом вкладеного та повідомленням про вручення.
Якщо підрядник не прибуде на будівельний майданчик або відмовиться від складення такого акта, то необхідно скласти про це акт та за підписом працівників замовника, особи, яка виконує будівельні роботи, та сторонніх організацій.
Після цього необхідно звернутися до підрядника з претензією, у якій вимагати безоплатно переробити проект та відшкодувати збитки на підставі ч. 2 ст. 891 ЦКУ, ч. 4 ст. 324 ГКУ.
Якщо підрядник не усуває недоліки та не відшкодовує збитки, то необхідно подавати позов до суду. Також разом з позовом необхідно просити накласти арешт на грошові кошти на рахунках та майно підрядника у межах суми позову.
Під час розгляду справи необхідно клопотати у суді про призначення судової комплексної будівельно-технічної експертизи з наступними запитаннями:
1. Чи відповідає будівля (зазначається яка, місцезнаходження) проекту і вимогам державних будівельних норм (ДБН)? Якщо не відповідає, то які є відхилення від проекту? Які є відхилення від вимог ДБН?
2. Чи відповідає проектна документація (зазначається характер робіт і назва об’єкта) вимогам ДБН та інших державних стандартів з питань будівництва?
3. Чи обумовлені недоліки будівлі (зазначається яка, місцезнаходження) недоліками проектної документації?
4. Яка вартість матеріального збитку, спричиненого власнику (власникам) будівлі (зазначається яка, місцезнаходження) внаслідок допущення підрядником недоліків проектної документації?
До речі, вказані вище запитання узяті нами з Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої
наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 р. № 53/5.
Звісно, для підтвердження розміру збитків, недоліків проектної документації можна використовувати інші засоби доказу, крім висновку експертизи. Зокрема, можна отримати технічний висновок дослідження технічного стану існуючих конструкцій будівлі, проведений іншою проектною організацією, кошторисний розрахунок вартості матеріального збитку тощо. Однак суд при прийнятті рішення буде спиратися перш за все на висновок судової експертизи.
Слід також пам’ятати, що позов про відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проекту, може бути заявлено протягом десяти років, а якщо збитки замовнику завдано протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань, аварій, обрушень, — протягом тридцяти років з дня прийняття побудованого об’єкта (ч. 5 ст. 324 ГКУ).
Наведемо приклад із судової практики. Так, Вищий господарський суд України визначає, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
1) протиправної поведінки;
2) збитків;
3) причинного зв’язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками;
4) вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Причому передумовою відшкодування замовнику збитків законодавець визначив попереднє пред’явлення замовником вимоги до підрядника про безоплатну переробку проектно-кошторисної документації з виявленими недоліками.
Замовник на порушення норм чинного законодавства та умов договору не провів перевірки технічного стану несучих конструкцій, не передав усі необхідні дані, визначені у додатку № 2 до договору, не здійснив державної експертизи, прийняв проектні роботи без зауважень, після чого дослідив технічний стан несучих конструкцій та звернувся до третьої особи для складання нової проектної документації з урахуванням висновків про технічний стан несучих конструкцій. Замовник не довів вини відповідача в заподіянні йому збитків, оскільки вони були спричинені в результаті дій самого замовника, що діяв на порушення чинного законодавства. Відтак, у цьому випадку відсутні передбачені ч. 2 ст. 891 ЦКУ підстави для відшкодування замовнику збитків у зв’язку з недоліками виготовленої підрядником проектної документації, оскільки допущені відповідачем недоліки обумовлені саме невиконанням замовником своїх зобов’язань за договором та невчиненням ним юридично значимих дій, спрямованих на безоплатне усунення недоліків підрядником. Тому у позові замовника до підрядника було відмовлено (постанова ВГСУ від 0811.2011 р. у справі № 9/61-09 — http://reyestr.court.gov.ua/Review/19173585).
Рекомендації. На жаль, у законодавстві не встановлений строк для переробки проекту та відшкодування збитків. Однак ці недоліки можуть бути усунуті у договірному порядку. Так, за прострочення цього обов’язку у договорі необхідно встановити відповідальність підрядника (штраф, пеню). За спричинення збитків можна передбачити певний штраф, а також порядок визначення та відшкодування збитків. Автор наводить наступний приклад викладення у договорі статті «Відповідальність підрядника за недоліки проекту»:
«1. Підрядник несе відповідальність за недоліки проекту, в тому числі виявлені в процесі його реалізації та експлуатації побудованого за даним проектом об’єкта.
2. У разі виявлення недоліків проекту підрядник зобов’язаний безоплатно переробити проект та відшкодувати замовнику збитки, спричинені недоліками проекту, та сплатити штраф у розмірі 10 % вартості проектних робіт.
3. У разі виявлення недоліків проекту замовник негайно у письмовій формі повідомляє про це підрядника та призначає час та місце для складання акта виявлення недоліків проекту. У разі нез’явлення представників підрядника для складання акта або відмови у підписанні такого акта акт вважається підписаним підрядником.
4. У разі виникнення суперечок між замовником та підрядником щодо наявності недоліків, розміру матеріальної шкоди та інших питань, інша проектна організація (зазначити, яка конкретно) проводить дослідження технічного стану існуючих конструкцій та визначає розмір матеріального збитку, заподіяного підрядником.
5. Підрядник зобов’язаний протягом 30 днів з моменту підписання акта виявлення недоліків проекту безоплатно переробити проект. За кожен день прострочення підрядник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості проектних робіт.
6. Підрядник зобов’язаний протягом 30 днів з моменту підписання акта виявлення недоліків відшкодувати замовнику вартість збитків заподіяних недоліками проекту. Вартість матеріального збитку встановлюється в акті виявлення недоліків, а у разі наявності суперечки між замовником та підрядником — за висновком іншої проектної організації (визначається, яка конкретно). За прострочення відшкодування збитків підрядник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми матеріального збитку».
Володимир Лежнін (e-mail: firm_law@ukr.net)
