ЄСВ за цивільно-правовим договором з нерезидентом
Чи необхідно нараховувати єдиний соціальний внесок за цивільно-правовим договором на надання послуг/виконання робіт з фізичною особою — нерезидентом, якщо замовником послуг такого нерезидента виступає юридична особа — резидент України або постійне представництво нерезидента в Україні?
Вичерпний перелік платників єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) наводиться у ст. 4 Закону України «Про єдиний соціальний внесок» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон про ЄСВ). Відповідно до п. 3 ч. 1 зазначеної статті платниками ЄСВ є:
«3) фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абзаці другому пункту 1 цієї частини, чи у фізичних осіб — підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, за цивільно-правовими договорами (крім фізичних осіб — підприємців, якщо виконувані ними роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців)».
Отже, для визнання нерезидента платником ЄСВ необхідне виконання чотирьох умов:
— нерезидент має бути фізичною особою;
— нерезидент повинен надавати послуги або виконувати роботи;
— нерезидент має надавати послуги/виконувати роботи за цивільно-правовим договором;
— іншою стороною такого цивільно-правового договору має виступати особа, зазначена в абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, а саме: «підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання».
Зважаючи на зміст питання та вихідну інформацію усі перелічені вище умови дотримуються, якщо замовником послуг виступає юридична особа — резидент України. Тож у разі, коли юридична особа — резидент України укладає цивільно-правовий договір на надання послуг (виконання робіт) з фізичною особою — нерезидентом, то останній є платником ЄСВ, а юридична особа — резидент зобов’язана нарахувати і утримати ЄСВ із суми винагороди, як це встановлено у ч. 6 ст. 7 Закону про
ЄСВ.
На необхідність сплати ЄСВ у разі отримання юридичною особою — резидентом послуг від іноземних громадян за договорами цивільно-правового характеру вказував і Пенсійний фонд України в листі від 28.01.2011 р. № 1583/03-30:
«Щодо сплати ЄСВ із винагороди за цивільно-правовими договорами…
Відповідно до пункту 1 статті 4 Закону платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, та фізичні особи — підприємці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця).
Отже, при укладанні юридичною особою цивільно-правового договору з фізичною особою — нерезидентом єдиний внесок сплачується на загальних підставах…».
Інша справа, якщо замовником послуг іноземних громадян виступає представництво нерезидента, розташоване на території України. Таке представництво не є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до законодавства України, унаслідок чого одна з чотирьох умов для визнання іноземних громадян платниками ЄСВ не дотримується.
На підтвердження цього висновку наведемо витяг із листа ПФУ від 18.02.2011 р. № 3117/03-20. На думку Пенсійного фонду, іноземці, працевлаштовані в постійному представництві нерезидента, не належать до платників ЄСВ:
«Щодо сплати ЄСВ за іноземних громадян, які працюють у іноземних представництвах <...>
Відповідно до пунктів 1 та 6 частини першої статті 4 Закону <...> платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України, громадяни України та особи без громадянства, які працюють у дипломатичних представництвах і консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах іноземних підприємств, установ та організацій (зокрема, міжнародних), розташованих на території України.
Іноземні громадяни, які працюють в представництвах іноземних підприємств, розташованих на території України, не віднесені Законом до платників єдиного внеску та не підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.
Враховуючи наведене, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на заробітну плату вищезазначених осіб представництвом не нараховується та не сплачується».
Роман Бережний
