Односторонній акт — сила
У практиці будівельного документообігу нерідко трапляються ситуації, коли замовник та підрядник підписують акт виконаних БМР у різних періодах.
Потрапляючи в таку ситуацію, головбух підрядника може зіткнутися з проблемою адекватного віднесення доходу та податкових зобов’язань до того чи іншого звітного періоду.
Якщо дата підпису підрядника випереджає дату підпису замовника, то в тимчасовому проміжку, що виник, акт де-факто є підписаним в однобічному порядку.
Які податкові наслідки може мати цей факт?
Припустимо, на стіл головбуха підрядної компанії виконроб поклав акт виконаних робіт за вересень, підписаний виконробом у перших числах жовтня. На акті немає підпису замовника, який стверджує, що він підпише акт тільки в листопаді.
Як головбух має поставитися до цього документа?
Свого часу податківці в аналогічних ситуаціях зазначали, що показники акта слід відображати в податковому обліку тільки тоді, коли акт повністю оформлено: «акт приймання виконаних підрядних робіт вважається оформленим тільки при виконанні всіх вимог щодо затвердженої типової форми, зокрема, за наявності підписів кожної зі сторін — виконавця і замовника»1.
1Лаптєва О.І. Пільгове оподаткування з ПДВ: будівництво. Продаж житла. — К.—Житомир: Компас, 2002. — С. 9 — 10.
Проте на місці бухгалтера ми б не стали б чекати, поки замовник забажає підписатися в акті.
Проблема в тому, що навіть односторонній акт є юридично повноважним документом.
Для того щоб в цьому переконатися, достатньо поглянути на зміст частини четвертої ст. 882 Цивільного кодексу України від 16.01. 2003 р. № 435-IV (далі — ЦКУ):
«Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими».
Отже, доки немає рішення суду про недійсність акта, односторонній акт вважається дійсним.
Таке трактування правової суті одностороннього акта означає, що він для бухгалтера є самодостатнім та повноправним первинним документом, що підтверджує господарську операцію (виконання певного обсягу БМР у певному періоді).
Які наслідки?
1. Бухгалтерський облік
Наявність неоскарженого в суді одностороннього акта спричиняє необхідність визнати дохід у бухобліку.
У бухобліку дохід прив’язується до конкретних періодів, а не до дат. Тобто бухгалтерський дохід буде прив’язаний не до того періоду, у якому було складено акт, а до того періоду, за який складено акт.
Якщо повернутися до нашого прикладу, то, отримавши в жовтні акт за вересень, головбух повинен буде відобразити за ним дохід уже в звіті про фінрезультати за 9 місяців.
2. Податок на прибуток
У п.137.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) зазначається, що дохід визнається «за датою складання акта».
У цьому випадку, на наш погляд, датою складання акта є жовтень. Адже саме в жовтні виконроб склав та підписав акт виконаних робіт.
Водночас не можна виключати, що податківці віддадуть перевагу аналогії з бухобліком і прагнутимуть відобразити дохід уже в декларації за 9 місяців.
3. ПДВ
Згідно з п.187.1 ПКУ, якщо першою подією не була передоплата, то датою виникнення податкових зобов’язань є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг.
Таке формулювання, здавалося б, дозволяє відстрочити нарахування податкових зобов’язань до листопада, коли оформлення акта буде завершено проставлянням підпису замовника.
Проте побоюємося, що податківці наполягатимуть на тому, що оформлення акта відбулося ще в жовтні. На таку думку, на це їх може наштовхнути консультація, опублікована в журналі «Вісник податкової служби України», 2012, № 30.
У цій консультації податківці, пославшись на ст. 882 ЦКУ, висловилися про те, що відсутність підпису замовника не є приводом для коригування податкової накладної, виписаної на дату складання акта.
Фактично це означає, що і для цілей обкладення ПДВ ДПСУ розуміє під «датою оформлення» ту дату, коли акт було складено і підписано підрядником.
Звичайно, з таким підходом можна сперечатися.
Проте, як би там не було, головбух має усвідомлювати, що податківці вже відкрили для себе статтю 882 Цивільного кодексу, і вони, судячи з усього, мають намір використовувати її положення в суто фіскальних цілях.
Іван Чалий
