Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів
Лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 30.07.2012 р. № 40-19-5376
З метою реалізації конституційного права громадян на житло шляхом проходження єдиної процедури прийняття в експлуатацію самовільно збудованих будинків, відповідно до пункту 9 розділу V Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України прийнято наказ від 24.06.2011 р. № 91, зареєстрований в Міністерстві юстиції 11.07.2011 р. за № 830/19568, який дає можливість за спрощеною процедурою прийняти в експлуатацію закінчені будівництвом індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, громадські будинки I та II категорій складності, збудовані до 31.12.2009 р. без дозволу на виконання будівельних робіт, заяви про прийняття в експлуатацію яких подано до 31.12.2012 р., а також визначає механізм проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж.
Відповідно до пункту 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом від 24.06.2011 № 91 (далі — Порядок), прийняття в експлуатацію об’єктів (крім закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них) здійснюється безоплатно територіальними органами Державної архітектурно-будівельної інспекції України за результатами технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж та за наявності документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій розміщений об’єкт, шляхом реєстрації поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації, яка складається за встановленою формою.
Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.
Згідно із пунктом 3.8 Порядку Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальний орган розглядають справи про адміністративне правопорушення і накладають адміністративні стягнення згідно із статтею 2446 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
19 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності» № 4220 (далі — Закон № 4220), який передбачає нові підходи стосовно притягнення до відповідальності залежно від категорії складності об’єкта.
Відповідно до статті 2446 Кодексу України про адміністративні правопорушення (із змінами, внесеними Законом № 4220) (далі — Кодекс) Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виробництва, виготовлення та застосування будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, а також будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та прийняття в експлуатацію об’єктів чи споруд, невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 961 (крім частини третьої), 18842).
Таким чином, із набранням чинності Закону № 4220 Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи не уповноважені розглядати справи за правопорушення, передбачені статтею 97 Кодексу (самочинне будівництво).
Разом з тим, частина перша статті 96 Кодексу передбачає відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єктів чи споруд у вигляді накладення штрафу на громадян у розмірі від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На даний час чинним законодавством, що регулює відносини у сфері містобудівної діяльності, не передбачено пільг щодо сплати штрафу за порушення у зазначеній сфері.
Разом з тим, статтею 33 Кодексу встановлено загальні правила накладення стягнення за адміністративні правопорушення. Відповідно до зазначеної статті стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до статті 34 Кодексу обставинами, що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:
1) щире розкаяння винного;
2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;
3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;
4) вчинення правопорушення неповнолітнім;
5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.
Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом’якшуючими і обставини, не зазначені в законі.
Крім цього, статтею 280 Кодексу зазначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Заступник Голови В. Папка
КОМЕНТАР
Коментар до цього документа див. на с. 42 сьогоднішнього номера газети «Будівельна бухгалтерія».
