Дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки

Дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки

Катерина Чурилова, консультант

Експлуатація таких машин, наприклад, як вантажопідіймальні крани, ліфти, підйомники тощо на будмайданчику цілком звичайна річ. Проте застосування їх потребує спеціального дозволу як устаткування підвищеної небезпеки. Але далеко не всі машини і механізми, що використовують у своїй діяльності підприємства, відносяться до устаткування підвищеної безпеки. Тож коли потрібно отримувати такий дозвіл і як саме, — читайте у цій статті.

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Закон про охорону праці — Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-XII.

Закон про регулювання містобудівної діяльності — Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI.

Порядок № 1107 — Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджений постановою КМУ від 26.10.2011 р. № 1107.

Порядок № 1251 — Порядок визначення граничного розміру тарифу на проведення експертизи стану безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання, затверджений постановою КМУ від 04.11.2009 р. № 1251.

Постанова № 1176 — Постанова КМУ «Про затвердження форми заяви на одержання суб’єктом господарювання або уповноваженою ним особою документів дозвільного характеру» від 07.12.2005 р. № 1176.

Необхідність в отриманні спеціальних дозволів, які дають право виконувати роботи підвищеної небезпеки або використовувати машини (механізми) підвищеної безпеки, закріплена на законодавчому рівні, а саме: ст. 21 Закону про охорону праці. Порядок видачі таких дозволів зафіксовано у постанові КМУ від 26.10.2011 р. № 1107. Підприємство, яке працює без відповідного дозволу, ризикує отримати досить серйозні штрафи, а в деяких випадках— таке підприємство можуть навіть «закрити».

Тож детально розглянемо, як убезпечити себе підприємству, котре планує в майбутньому виконувати роботи чи експлуатувати машини і механізми, що відносяться до категорії підвищеної безпеки.

Коли потрібен дозвіл

Якщо на будівельному підприємстві чи на будь-якому іншому підприємстві, планується

виконання робіт підвищеної небезпеки

або/та експлуатація (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки,

то такому підприємству потрібно отримати відповідний

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки (далі — дозвіл)

або/та дозвіл на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі — дозвіл),

або/та декларацію відповідності його матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

Про це вказано у п. 3 ст. 21 Закону про охорону праці та пп. 6, 21 Порядку № 1107.

Як бачимо, дозвіл потрібен як для виконання деяких робіт, так і для експлуатації деяких машин і механізмів. Тобто такий дозвіл потрібен не завжди, а тільки в окремих випадках, котрі пов’язані з підвищеною небезпекою.

Повний перелік видів робіт підвищеної небезпеки , виконання яких потребує наявності спеціального дозволу на підприємстві, наведено у додатках 2 та 6 до Порядку № 1107 (див. інформаційний блок на с. 35, 36).

Повний перелік машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки , експлуатація яких потребує наявності спеціального дозволу, наведено у додатку 3 та 7 до Порядку № 1107 (див. інформаційний блок на с. 36, 37).

Звертаємо вашу увагу, що вказані переліки дають узагальнену інформацію. Ті види робіт чи машини, які включено до того чи іншого переліку, стосуються усіх сфер діяльності в Україні. Проте далеко не всі вони стосуються будівельної сфери. Тож кожному підприємству необхідно індивідуально підходити до вирішення питання щодо необхідності отримання дозволу, а саме:

якщо підприємство виконує роботи, які перелічено у додатках 2 та 6, то такі роботи відносяться до робіт підвищеної небезпеки, а значить, отримувати дозвіл підприємству потрібно обов’язково;

якщо підприємство у своїй діяльності експлуатує чи застосовує (У чому саме полягає різниця цих термінів розглянуто нижче. — Прим. ред.) машини, механізми, устаткування, які перелічені у додатках 3 та 7, то дозвіл для цього потрібен обов’язково, бо експлуатацію таких машин і механізмів законодавством віднесено до категорії підвищеної небезпеки.

Додаток 2 до Порядку

ПЕРЕЛІК

видів робіт підвищеної небезпеки

1. Технічний огляд, випробування, експертне обстеження, технічне діагностування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та пункті 1 додатку 7 до такого Порядку.

2. Монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкція машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

3. Виробництво, переробка, розподіл та застосування шкідливих небезпечних речовин 1, 2 і 3 класу небезпеки, а також аміаку, водню та продуктів розділення повітря.

4. Вибухові роботи та роботи, пов’язані з використанням енергії вибуху.

5. Утилізація зброї, звичайних видів боєприпасів та виробів ракетної техніки.

6. Газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах.

7. Переробка нафти, вуглеводневих газів і конденсату.

8. Спорудження магістральних газопроводів, нафтопроводів і продуктопроводів (нафтопродуктопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів тощо), систем газопостачання природним та зрідженим газом.

9. Роботи з вироблення агломерату, коксу, розплавів чорних і кольорових металів та сплавів на основі таких металів, заготовок для прокатного виробництва, готового прокату, металевих труб і феросплавів.

10. Буріння, експлуатація та капітальний ремонт свердловин під час геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин.

11. Зберігання балонів, контейнерів, цистерн та інших ємностей із стисненим, зрідженим, отруйним, вибухонебезпечним та інертним газом, їх заповнення, спорожнення і ремонт.

12. Роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000 В та в зонах дії струму високої частоти.

13. Підземні та відкриті гірничі роботи.

14. Маркшейдерські роботи.

15. Роботи в колодязях, шурфах, траншеях, котлованах, бункерах, камерах, колекторах, замкнутому просторі (ємностях, боксах, топках, трубопроводах).

16. Земляні роботи, що виконуються на глибині понад 2 метри або в зоні розташування підземних комунікацій чи під водою.

17. Водолазні роботи.

18. Роботи верхолазні та скелелазні, що виконуються на висоті 5 метрів і більше над поверхнею ґрунту, з перекриття або робочого настилу, та роботи, що виконуються за допомогою підйомних і підвісних колисок, механічних підіймачів та будівельних підйомників.

19. Зведення, монтаж і демонтаж будинків, споруд, зміцнення їх аварійних частин, електропрогрівання бетону та електророзморожування ґрунтів.

20. Будівництво, ремонт, експлуатація та ліквідація підземних споруд, не пов’язаних з видобутком корисних копалин.

21. Лісосічні роботи, трелювання, транспортування та сплав лісу.

22. Роботи із збагачування корисних копалин.

23. Зварювальні, газополум’яні, наплавні роботи.

24. Обстеження, ремонт та чищення димарів, повітропроводів.

25. Роботи із збереження та переробки зерна.

26. Звалювання та розпилювання блоків природного каменю.

Додаток 3 до Порядку

ПЕРЕЛІК

машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки

1. Устаткування, пов’язане з використанням, виготовленням, переробкою, зберіганням, транспортуванням, утилізацією чи знешкодженням небезпечних або шкідливих речовин.

2. Технологічне устаткування та лінійні частини магістральних газопроводів, нафтопроводів, продуктопроводів (нафтопродуктопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів тощо).

3. Технологічне устаткування, лінійні частини та їх елементи систем газопостачання природним і зрідженим газом суб’єктів господарювання та населених пунктів, а також газовикористовуюче обладнання потужністю понад 100 кВт.

4. Технологічне устаткування систем промислового та міжпромислового збору нафти і газу.

5. Технологічне устаткування об’єктів нафтогазовидобувної промисловості.

6. Технологічне устаткування для утилізації зброї, звичайних видів боєприпасів та виробів ракетної техніки.

7. Гірничошахтне та гірничорятувальне устаткування.

8. Устаткування для видобутку та транспортування корисних копалин відкритим способом.

9. Конвеєрні стрічки для вугільної, гірничорудної, нерудної, металургійної та коксохімічної промисловості.

10. Устаткування для дроблення, сортування, збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів, технологічне обладнання з переробки природного каменю.

11. Устаткування та технічні засоби для виготовлення, використання і транспортування вибухових матеріалів і виробів на їх основі, комплекси для їх переробки та зберігання.

12. Технологічне устаткування хімічної, біохімічної, нафтохімічної, нафтогазопереробної, металургійної, коксохімічної, ливарної, олійно-жирової, ефіроолійної, деревообробної промисловості, хлор- та аміаковикористовуючих виробництв.

13. Технологічне устаткування для целюлозно-паперового виробництва, переробки пластмас, полімерних матеріалів і гумотехнічних виробів.

14. Електрообладнання, призначене для експлуатації (застосування) у вибухонебезпечних зонах.

15. Електричне устаткування електричних станцій та мереж, технологічне електрообладнання напругою понад 1000 В.

16. Парові і водогрійні котли теплопродуктивністю понад 0,01 МВт.

17. Посудини, що працюють під тиском понад 0,05 МПа.

18. Трубопроводи пари та гарячої води з робочим тиском понад 0,05 МПа і температурою води вище 110° C, які підлягають реєстрації в територіальних органах Держгірпромнагляду.

19. Вантажопідіймальні крани і машини, ліфти, ескалатори, траволатори, канатні дороги, підйомники, зокрема будівельні, та фунікулери.

20. Технологічні транспортні засоби, що підлягають реєстрації в територіальних органах Держгірпромнагляду.

21. Атракціони підвищеної небезпеки стаціонарні, пересувні та мобільні.

Додаток 6 до Порядку

ПЕРЕЛІК

видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються
на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази
роботодавця вимогам законодавства
з питань охорони праці та промислової безпеки

1. Радіологічний (дозиметричний) і піротехнічний контроль.

2. Виготовлення та випробування вантажозахоплюючих пристроїв (стропів, траверсів, грейферів, захватів).

3. Експлуатація і ремонт водозбірних споруд.

4. Продавлювання тунельних конструкцій під будинками, спорудами, магістралями і водоймищами, крім земляних робіт, що виконуються на глибині понад 2 метри або в зоні розташування підземних комунікацій чи під водою.

5. Роботи із застосуванням піротехнічних виробів.

6. Експлуатація, обслуговування, ремонт технологічного устаткування харчової, переробної, поліграфічної, легкої та текстильної промисловості.

7. Ремонтні, монтажні, будівельні та інші роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра, крім робіт верхолазних та скелелазних, що виконуються на висоті 5 метрів і більше над поверхнею ґрунту, з перекриття або робочого настилу та робіт, що виконуються за допомогою підйомних і підвісних колисок, механічних підіймачів та будівельних підйомників.

8. Навчання з питань охорони праці працівників; професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації працівників, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки.

Додаток 7 до Порядку

ПЕРЕЛІК

машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки,
що експлуатуються (застосовуються)
на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази
 роботодавця вимогам законодавства
з питань охорони праці та промислової безпеки

1. Машини, механізми, устаткування для буріння, ремонту свердловин на суходолі і в акваторії моря.

2. Машини, механізми, устаткування для харчової, переробної, поліграфічної, легкої та текстильної промисловості.

3. Ковальсько-пресове устаткування.

Дозвільні документи

Усі роботи, що відносяться до робіт підвищеної небезпеки, виконуються за наявності на будівельному підприємстві спеціальних дозволів. Таких дозволів потребує також і експлуатація (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (п. 3 ст. 21 Закону про охорону праці).

Так, роботодавцю необхідно мати:

або дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі — дозвіл)

або декларацію відповідності його матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

Ці обидва документи зовсім різні, не взаємозамінюючі. Вони видаються одним і тим же органом — Держгірпромнаглядом, проте у різних випадках. Тож розглянемо усе по черзі.

Дозвіл

Дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки видається:

— роботодавцеві на виконання робіт підвищеної небезпеки;

— виробникові або постачальникові машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі — виробник (або постачальник)).

Роботодавцеві такий дозвіл видається на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2 до Порядку № 1107, або на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3 до Порядку № 1107 (див. в інформаційному блоці на с. 35, 36).

Виробнику (або постачальнику) машин та механізмів видається дозвіл на застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3 до Порядку № 1107 (див. в інформаційному блоці на с. 36).

У разі коли дозвіл на застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки отримано виробником (або постачальником) до прийняття зобов’язань щодо їх постачання, роботодавець може застосовувати зазначені машини (механізми, устаткування) на підставі завіреної в установленому законодавством порядку копії дозволу, одержаної від такого виробника або постачальника.

У додатку 2 до Порядку № 1107 наведено повний перелік видів робіт підвищеної небезпеки, виконання яких потребує наявності дозволу на підприємстві (див. інформаційний блок на с. 35). Він нараховує 26 позицій і, як ми вже вказали вище, не всі вони стосуються будівництва взагалі.

У додатку 3 до Порядку № 1107 наведено перелік машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, експлуатація яких потребує наявності дозволу. Цей перелік включає 21 позицію машин та механізмів.

Слід також відзначити, що у розумінні Порядку № 1107, поняття «експлуатація» та «застосування» машин та механізмів мають різне тлумачення.

Так, експлуатація машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки — довготривалий період використання під час виробничого процесу машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки з урахуванням їх експлуатаційних характеристик; а застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки — використання машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки за призначенням згідно з результатами оцінки їх відповідності вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки (абз. 3, 4 п. 9 Порядку № 1107).

Декларація

На відміну від дозволу, існує ще і декларація.

Декларація відповідності матеріально-технічної бази підприємства вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки видається

для здійснення робіт, які перелічені у додатку 6 до Порядку № 1107

та/або

для експлуатації (застосування) машин , механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, які перелічені у додатку 7 до Порядку № 1107.

Обидва ці переліки наведено в інформаційному блоці на с. 36, 37.

Декларація подається роботодавцем у двох примірниках особисто чи надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до територіального органу Держгірпромнагляду за місцем виконання таких робіт (п. 21 Порядку № 1107).

Термін подання — не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку їх виконання. До того ж, нагадаємо, що при поданні декларації слід також дотримуватись вимог Порядку повідомлення державного адміністратора або дозвільного органу про відповідність матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства, затвердженого постановою КМУ від 17.05.2006 р. № 685. Форма декларації затверджена Порядком № 1107 (див. додаток до нього).

Де реєструвати декларацію?

Згідно з Переліком документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, що видаються виключно через дозвільні центри, який затверджено додатком 1 до постанови КМУ «Про заходи щодо упорядкування видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 21.05.2009 р. № 526

дозвіл на початок роботи та види робіт підприємства, діяльність якого пов’язана з виконанням робіт та експлуатацією об’єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки , який видається Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці і гірського нагляду (Держнаглядохоронпраці) або його територіальним органом за місцем знаходження підприємства, необхідно отримувати в дозвільних центрах.

Дозвіл територіальним органом Держгірпромнагляду видається в дозвільних центрах за місцем державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи — підприємця.

При поданні декларації до дозвільного центру, той передає його до Держгірпромнагляду, який у свою чергу і реєструє таку декларацію у журналі обліку суб’єктів господарювання, які набули права на вчинення певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства.

Якщо ж декларація заповнена не в повному обсязі або не відповідно до встановленої форми, то перш ніж її реєструють, до суб’єкта господарювання працівники дозвільного органу звертаються із запитом щодо уточнення необхідної інформації.

І саме з дати реєстрації декларації у журналі обліку суб’єктів господарювання відповідного дозвільного органу суб’єкт господарювання набуває право вчиняти певні дії щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності (п. 6 Порядку повідомлення державного адміністратора або дозвільного органу про відповідність матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства, затвердженого постановою КМУ від 17.05.2006 р. № 685).

Хто видає дозволи

Залежно від виду робіт чи машин і механізмів, що відносяться до категорії підвищеної безпеки і які планується виконувати чи експлуатувати (якщо це механізми), дозволи отримують або в Держгірпромнагляді або в його територіальному органі.

Так, дозвіл видається (п. 7 Порядку № 1107):

Держгірпромнаглядом — на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у п. 1, 3 — 5 додатка 2 до Порядку № 1107, на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки закордонного виробництва, що зазначені у додатку 3 до Порядку № 1107, та на застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3 до Порядку № 1107;

територіальним органом Держгірпромнагляду — на виконання робіт підвищеної небезпеки, крім тих, що зазначені у п. 1, 3 — 5 додатка 2 до Порядку № 1107, та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки вітчизняного виробництва, що зазначені у додатку 3 до Порядку № 1107.

При цьому дозвіл територіальним органом видається в дозвільних центрах¹ за місцем державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи — підприємця.

¹ Відповідно до п. 17 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, що видаються виключно через дозвільні центри, дозвіл на початок роботи та види робіт підприємства, діяльність якого пов’язано з виконанням робіт та експлуатацією об’єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що видається Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держнаглядохоронпраці) або його територіальним органом за місцезнаходженням підприємства, необхідно отримувати в дозвільних центрах.

Залежно від того, який саме орган видає дозвіл, буде дещо відрізнятись форма заяви, що подається для отримання такого дозволу (див. табл.). Будь-які інші документи для одержання дозволу вимагати забороняється (абз. 5 п. 9 Порядку № 1107).

Пакет документів

Строк видачі дозволу становить десять робочих днів з дня отримання необхідних документів. Такий же строк встановлено і для повідомлення роботодавця, виробника або постачальника про відмову у його видачі.

Якщо в десятиденний строк роботодавцеві не видано або не надіслано дозвіл (чи рішення про відмову у його видачі), він має право через десять робочих днів з дня закінчення такого строку виконувати роботи підвищеної небезпеки та/або експлуатувати (застосовувати) машини і устаткування підвищеної небезпеки (п. 10 Порядку № 1107).

Видача дозволів, а також їх переоформлення і видача їх дубліката здійснюються на безоплатній основі.

Держгірпромнагляд та його територіальні органи ведуть реєстр дозволів в установленому ним порядку, узагальнюють інформацію про видані та анульовані дозволи і оприлюднюють її у засобах масової інформації та на власному веб-сайті.

Строк дії дозволу

Дія дозволу поширюється на всю територію України. Проте роботодавець, який отримав дозвіл і має намір виконувати роботи підвищеної небезпеки та/або експлуатувати (застосовувати) машини підвищеної небезпеки (у тому числі відокремленим підрозділом), повинен письмово повідомити про це територіальний орган Держгірпромнагляду за місцем виконання таких робіт та/або експлуатації (застосування) таких машин. Термін повідомлення— не пізніше ніж за десять робочих днів до початку їх виконання та/або експлуатації (застосування) з наданням копії дозволу.

Строк дії дозволу становить:

на виконання робіт або на експлуатацію машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки — п’ять років (з подальшим його продовженням);

на застосування машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки — безстроково.

Строк дії дозволу продовжується органом, що його видав.

Підставою для переоформлення документа дозвільного характеру є:

— зміна найменування суб’єкта господарювання — юридичної особи або прізвища, імені та по батькові фізичної особи — підприємця;

— зміна місцезнаходження суб’єкта господарювання.

Підставою для відмови у переоформленні, видачі дубліката дозволу є:

— подання роботодавцем неповного пакета документів, необхідних для переоформлення, видачі дубліката дозволу згідно із встановленим законодавством вичерпним переліком;

— виявлення в документах, поданих роботодавцем, недостовірних відомостей;

— зміна ідентифікаційного коду за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків, зазначеного у дозволі.

Підставою для анулювання дозволу є :

— заява роботодавця або уповноваженої ним особи про анулювання дозволу;

— припинення юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація) або підприємницької діяльності фізичною особою — підприємцем;

— виявлення у поданих роботодавцем документах недостовірних відомостей щодо виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл;

— повторне порушення вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл;

— виникнення аварії, вибуху, пожежі, нещасного випадку, якщо в акті розслідування встановлено, що причиною такої події стало недодержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл;

— створення перешкод під час проведення посадовими особами центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці або його територіального органу перевірки додержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл.

Про анулювання дозволу роботодавець повідомляється у письмовій формі із зазначенням підстав щодо анулювання цього дозволу протягом п’яти днів з дня прийняття рішення органом, який видав дозвіл.

Експертиза стану охорони праці

Перш за все слід відмітити, що експертизу стану охорони праці прийдеться проходити геть всім, хто планує виконувати роботи підвищеної небезпеки чи експлуатувати (застосовувати) машини, механізми та устаткування підвищеної небезпеки. Адже відповідний дозвіл видається на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання (!).

Залежно від того, що ви плануєте в майбутньому: виконувати роботи чи використовувати устаткування, що відноситься до категорії підвищеної безпеки, експертиза може бути такою (п. 8, п. 9 Порядку № 1107):

1) експертиза щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання заявлених робіт. Висновок цієї експертизи подається у тому випадку, якщо планується виконувати роботи підвищеної небезпеки;

2) експертиза щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час експлуатації заявлених машин, механізмів, устаткування.

Висновок цієї експертизи подається у тому випадку, якщо планується експлуатація машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

3) експертиза щодо відповідності машин, механізмів, устаткування вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки. Висновок цієї експертизи подається у тому випадку, якщо планується застосовувати машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки.

Крім того, експертиза з охорони праці потрібна, якщо технологічні процеси, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, хімічні речовини і їх сполуки та інша небезпечна продукція придбані за кордоном. Лише за наявності такої експертизи вони допускаються до експлуатації (до застосування). Це зафіксовано у ч. 19 ст. 2 Закону про охорону праці.

Відповідальність за повноту, достовірність та об’єктивність висновку експертизи несе експертна організація (абз. 6 п. 9 Порядку № 1107).

Згідно з п. 3 Порядку № 1107 висновок експертизи — документ, який складається експертною організацією за результатами проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання за формою, розробленою Держгірпромнаглядом і затвердженою в установленому порядку, містить інформацію про відповідність (невідповідність) об’єкта експертизи вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки і на підставі якого приймається рішення щодо видачі дозволу.

Експертними організаціями можуть бути:

— експертно-технічні центри, що належать до сфери управління Держгірпромнагляду;

— незалежні експертні організації, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.

При цьому під науково-технічною підтримкою державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці розуміється наукова, науково-технічна, експертна діяльність за напрямами, розробленими Держгірпромнаглядом і затвердженими в установленому порядку, що спрямована на підвищення ефективності контрольно-наглядової діяльності у зазначеній сфері.

Вимоги до експертних організацій розробляються Держгірпромнаглядом та затверджуються за погодженням з Антимонопольним комітетом в установленому порядку.

На відміну від дозволу, який надається безоплатно, експертиза стану охорони праці та безпеки промислового виробництва на підприємстві здійснюється на платній основі.

Розмір такої плати розраховується індивідуально відносно кожного підприємства і залежить від кількості заявлених працівників, які будуть виконувати роботи підвищеної небезпеки (кількості заявлених видів робіт підвищеної небезпеки чи кількості заявлених одиниць устаткування відповідно до переліку машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки). Розмір плати за експертизу визначається експертними організаціями відповідно до Порядку визначення граничного розміру тарифу на проведення експертизи стану безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2009 року № 1251.

Відповідальність

1. У разі, коли роботодавець не одержав зазначеного дозволу, місцевий орган виконавчої влади (або орган місцевого самоврядування) за поданням центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці може навіть вжити заходів щодо скасування державної реєстрації такого підприємства у встановленому законом порядку. Це можливо у тому разі, якщо протягом місяця від часу виявлення вказаних недоліків роботодавець не вжив належних заходів з їх усунення (абз. 18 ст. 21 Закону про охорону праці).

2. За невиконання приписів органів Держгірпромнадзору, а також за порушення законодавства про охорону праці на підприємство накладаються штрафні санкції. Згідно зі ст. 43 Закону про охорону праці максимальний розмір штрафу не може бути більше 5 % місячного фонду заробітної плати. До того ж за неcплату (несвоєчасну сплату) штрафу
за кожний день прострочки наразовується пеня у розмірі 120 % облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

3. Адміністративна відповідальність передбачена нормами КпАП, а саме:

— ч. 2 ст. 41 КоАП— за порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці накладається штраф

на працівників — від 4 до 10 нмдг

і на посадових осіб підприємств — від 20 до 40 нмдг;

— ст. 164 КпАП — за провадження господарської діяльності без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру², якщо його одержання передбачене законом, накладається штраф від 20 до 40 нмдг з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої (!).

² Дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки віднесено до документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності (Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19.05.2011 р. № 3392-VI).

За повторне таке порушення накладається штраф від 30 до 60 нмдг з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої.

Надання суб’єктом господарювання дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства тягне за собою накладення штрафу від 40 до 100 нмдг;

— ст. 188-4 КпАП — за невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності цих органів накладається штраф

на працівників — від 6 до 10 нмдг

і на посадових осіб — від 30 до 100 нмдг;

— ст. 188-38 КпАП — за невиконання приписів посадових осіб спеціально уповноваженого органу з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності щодо усунення порушень порядку видачі документів дозвільного характеру накладається штраф на посадових осіб від 20 до 50 нмдг.

Тож, як бачимо, відповідальність у підприємства досить серйозна, аж до його закриття. Тож бажаємо вам успіху і натхнення у всіх ваших починаннях!