Про строк корисної експлуатації об’єкта ОЗ:
думка Мінфіну
Лист Міністерства фінансів України від 08.08.2012 р. № 31-08410-07-10/19584
Департамент податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України на запит про деякі питання щодо бухгалтерського обліку в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до пункту 23 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92, нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, що встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудовування, дообладнання та консервації.
Згідно з пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватися з використанням виготовлених самостійно бланків, що мають містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.
Оскільки форми первинних документів щодо обліку основних засобів, затверджені в установленому порядку, не містять реквізитів для відображення строків корисного використання (експлуатації) основних засобів, їх має бути встановлено в розпорядчому акті (наказі, розпорядженні), прийнятому підприємством відповідно до встановленого порядку .
Згідно з підпунктом 1.2 пункту 2 розділу IV Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, що володіють та/або користуються об’єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2006 № 1213, сума нарахованої працівникам винагороди, допомоги, премії тощо, обчислена відповідно до законодавства, установчих та розпорядчих документів з прибутку попереднього звітного кварталу (року) відповідно до фінансового плану, відображається в бухгалтерському обліку по дебету субрахунку 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» та кредиту рахунка 66 «Розрахунки за виплатами працівникам».
При цьому розпорядчим документом підприємства має бути визначено застосування порядку виплат, що здійснюються за рахунок прибутку (у тому числі визначати їх вичерпний склад).
Усі інші виплати працівникам, які не визначено установчими та розпорядчими документами підприємства як такі, що виплачуються за рахунок прибутку, обліковуються відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 26 «Виплати працівникам», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.10.2003 р. № 601, і включаються до складу витрат підприємства.
Директор Департаменту податкової, митної політики
та методології бухгалтерського обліку
М. Чмерук
КОМЕНТАР
Листом , що коментується, роз’яснено особливості застосування декількох приписів, запроваджених Змінами до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку, затвердженими наказом Мінфіну від 31.05.2012 р. № 658 (далі — Зміни). Лист, що коментується, структурно складається з двох частин.
1. У першій частині чиновники роз’яснили, що строк корисної експлуатації основних засобів має встановлюватися в розпорядчому акті, на що після набуття чинності названими Змінами прямо вказує п. 23 П(С)БО 7 (крім того, аналогічне правило тепер установлено і для нематеріальних активів у п. 25 П(С)БО 8). При цьому вони уточнили, що таким актом може виступати розпорядження або наказ по підприємству.
Мусимо зауважити: аргументом для подібного висновку, судячи з усього, став навіть не п. 23 П(С)БО 7 ,
а те, що, на думку Мінфіну, первинні документи щодо обліку основних засобів не містять реквізитів для внесення відомостей про строк їх корисної експлуатації. Водночас це не зовсім так, оскільки ця інформація здебільшого зазначається в Акті приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів за формою № ОЗ-1 (у розділі «Коротка характеристика об’єкта») та/або його інвентарній картці за формою № ОЗ-6 (у розділі «Коротка індивідуальна характеристика об’єкта»). Однак усе-таки не рекомендуємо сьогодні нехтувати правилом про встановлення строку корисної експлуатації в окремому наказі. Це пов’язане не лише з оновленими вимогами п. 23 П(С)БО 7,
але і з приписами п.п. 145.1.2 ПКУ, де також указується на необхідність видання з цією метою наказу1.
1 Хоча в загальному випадку максимальною загрозою при недотриманні цієї вимоги може бути лише адміністративний штраф згідно зі ст. 1631 КУпАП — за порушення порядку ведення податкового обліку штраф у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — нмдг), за повторні дії протягом року — штраф у розмірі від 10 до 15 нмдг.
Як підсумок до першої частини листа слід зауважити, що розглянуте правило має застосовуватися лише при включенні основних засобів до складу активів, у тому числі після реконструкції, модернізації та інших заходів. Що стосується основних засобів, які вже використовуються, то, вважаємо, щодо них видавати відповідний наказ не потрібно.
2. Другу частину листа, що коментується, адресовано підприємствам державного та комунального секторів економіки2. Зокрема, у ній зазначено, що операції з нарахування працівникам винагороди (допомоги, премій тощо), яка виплачується за рахунок прибутку, відображаються в бухгалтерському обліку по дебету субрахунку 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» у кореспонденції з кредитом рахунка 66 «Розрахунків з оплати праці». Саме такий порядок на сьогодні встановлено п. 1.2 Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, що володіють та/або користуються об’єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Мінфіну від 19.12.2006 р. № 1213 (причому в первісній редакції цього документа діяло схоже правило). Але при цьому чиновники уточнили, що такий порядок застосовується лише стосовно виплат, передбачених у розпорядчому документі підприємства: у нашому випадку, мабуть, ідеться про розпорядчий документ про облікову політику (п. 2 названого Положення). Що стосується решти виплат, то, як зазначив Мінфін, їх слід ураховувати в загальному порядку згідно з П(С)БО 26, тобто списувати на витрати через забезпечення (п. 8 П(С)БО 26).
2 Тобто підприємствам, що діють лише на підставі державної або комунальної власності, а також господарським товариствам, державна або комунальна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 % або становить величину, що забезпечує державі чи органам місцевого самоврядування право вирішального впливу.
Віталій Смердов
