Облік ПДВ при анулюванні реєстрації платника ПДВ

Облік ПДВ при анулюванні реєстрації платника ПДВ

Юлія Єгорова, консультант

У цій статті поговоримо про те, як визначити податкові зобов’язання з ПДВ згідно з оновленою редакцією пункту 184.7 ПКУ, тобто в разі анулювання реєстрації платника ПДВ

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про податок на прибуток — Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

П(С)БО 2 «Баланс» — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджене наказом Мінфіну від 31.03.99 р. № 87.

П(С)БО 7 «Основні засоби» — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. № 92.

П(С)БО 9 «Запаси» — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.99 р. № 246.

Інструкція № 69 — Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків, затверджена наказом Мінфіну від 11.08.94 р. № 69.

Наказ № 1002 — наказ ДПАУ «Про затвердження форми Реєстру виданих і отриманих податкових накладних та Порядку його ведення» від 24.12.2010 р. № 1002.

Умовні позначення у статті

ПЗ — податкові зобов’язання

ПК — податковий кредит

ПН — податкові накладні

Нові правила обліку ПДВ
при анулюванні реєстрації

Загальні моменти. Поки діє Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ (далі — Свідоцтво) платник ПДВ нараховує:

— ПЗ з ПДВ, виписуючи ПН своїм замовникам (покупцям);

— ПК з ПДВ, отримуючи ПН від своїм підрядників (продавців, постачальників).

Закінчення дії Свідоцтва пов’язане з особливими операціями в податковому обліку платника ПДВ. Саме про ці операції і йтиметься далі.

Правила обліку ПДВ при анулюванні реєстрації платника ПДВ установлено п. 184.7 ПКУ. Згідно з цим пунктом якщо товари, послуги та необоротні активи, придбані з ПДВ, і цей ПДВ було включено до складу ПК, не було використано в оподатковуваних¹ операціях у межах господарської діяльності платника податків, то такий платник в останньому звітному (податковому) періоді, але не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ, зобов’язаний визначити ПЗ щодо таких товарів, послуг та необоротних активів. При цьому сума ПЗ визначається виходячи зі звичайних цін на такі товари, послуги та необоротні активи.

¹ Див. ст. 185 з урахуванням ст. 194, 195 і 196 ПКУ.

Саме так тепер звучить нова редакція п. 184.7 ПКУ, що набрала чинності з 1 липня 2012 року. До цієї дати діяла інша редакція, згідно з якою платники ПДВ при анулюванні їх реєстрації мали визнавати умовне постачання товарів та необоротних активів не пізніше дати анулювання такої реєстрації, і за підсумками цієї операції нарахувати ПЗ з ПДВ. Як бачимо, тепер скасовано поняття умовного постачання, а до переліку об’єктів, щодо яких потрібно визначити ПЗ, додано послуги.

Зі скасування поняття умовного постачання випливає один важливий, але невтішний для платників ПДВ висновок: під дію п. 184.7 ПКУ тепер підпадає дебіторська заборгованість постачальників за виданими авансами за необоротні активи і товари. Нагадаємо, що раніше визнавалося умовне постачання товарів та необоротних активів, і цю операцію можна було здійснити лише стосовно тих ТМЦ, які вже було отримано та оприбутковано на баланс платника ПДВ, адже не можна поставити те, чого ще не отримали. Тепер же замість умовного постачання визначаються ПЗ щодо товарів/послуг та/або необоротних активів. А цю операцію цілком можна здійснити і щодо товарів та необоротних активів, які вже було оплачено, але ще не отримано та не оприбутковано на баланс. Стосовно ж робіт і послуг, не використаних в оподатковуваних операціях, ПЗ можна визначити лише за дебіторською заборгованістю виконавців.

Зауважимо, що норми п. 184.7 ПКУ не поширювалися і не поширюються на випадки, коли реєстрація платника ПДВ анулюється внаслідок його реорганізації шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу або виділення. У всіх цих випадках у колишнього платника ПДВ є правонаступник, до якого переходять активи та заборгованості згідно з процедурою реорганізації, у тому числі й товари, послуги та необоротні активи, раніше придбані з ПДВ, який було включено до складу податкового кредиту. Очевидно, що зазначені активи використовуватимуться правонаступником далі в межах його господарської діяльності. Тому в таких ситуаціях податкові зобов’язання згідно з п. 184.7 ПКУ не визначаються.

Важливі дати при анулюванні ПДВ-реєстрації. Згідно з вимогами ст. 202 ПКУ для платників ПДВ звітний (податковий період) дорівнює одному календарному місяцю.

Для осіб, яким анульовано реєстрацію платників ПДВ, останній податковий період починається з першого дня місяця, в якому відбулося анулювання, та закінчується днем такого анулювання.

Інакше кажучи, платник має:

— на дату анулювання Свідоцтва нарахувати ПЗ щодо товарів, послуг та необоротних активів, які було придбано з ПДВ, але не було використано в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків;

— перестати нараховувати ПЗ та ПК за господарськими операціями, що здійснюються після дати анулювання;

— на дату подання декларації з ПДВ за цей звітний період скласти і здати до податкового органу останню таку декларацію;

— сплатити ПЗ за результатами останнього податкового періоду (або наявний податковий борг) необхідно у строки, визначені ПКУ, незалежно від того, чи буде особу зареєстровано платником ПДВ на день сплати цієї суми (до обговорюваних змін, нагадаємо, анулювання ПДВ-реєстрації відбувалося тільки після проведення повного розрахунку з бюджетом з ПДВ) (п. 184.8 ПКУ).

Щоб було зрозуміло, як платнику орієнтуватися в датах при анулюванні ПДВ-реєстрації, розглянемо приклад.

Приклад 1. Дата анулювання Свідоцтва ТОВ «БудСервіс» — платника ПДВ припадає на 5 серпня 2012 року. Отже, 5 серпня 2012 року він має нарахувати ПЗ щодо товарів, послуг та необоротних активів, які було придбано з ПДВ, але не було використано в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності ТОВ «БудСервіс».

Останню декларацію з ПДВ платник має здати у строки, передбачені для серпневого звітного періоду, тобто до 20 вересня 2012 року.

А сплатити ПЗ у зв’язку з анулюванням ПДВ-реєстрації — до 28 вересня 2012 року включно (за загальним правилом сплатити ПДВ потрібно до 30 числа місяця, наступного за звітним, але у вересні 2012 року він припадає на вихідний — неділю, тому 28 вересня — останній день сплати ПДВ до бюджету).

Активи

З 1 липня 2012 року ПЗ з ПДВ при анулюванні ПДВ-реєстрації визначаються щодо вартості таких активів:

— необоротних активів;

— товарів;

— послуг (а також робіт).

Визначення терміна «необоротні активи» в ПКУ немає, тому користуватимемося визначеннями, наведеними у стандартах бухгалтерського обліку, як це регламентовано п. 5.3 ПКУ.

Згідно з п. 4 П(С)БО 2 необоротні активи — це все активи, що не є оборотними, а, у свою чергу, оборотні активи — це грошові кошти й інші активи, призначені для реалізації або використання протягом операційного циклу або протягом 12 місяців з дати балансу. Отже, під необоротними активами для цілей застосування п. 184.7 ПКУ будівельним підприємствам слід розуміти основні засоби та нематеріальні активи, строк корисного використання яких більше 12 місяців з дати балансу, а також капітальні інвестиції в частині купованих об’єктів необоротних активів. Ці активи обліковуються будівельними підприємствами на бухгалтерських рахунках 10, 12 і 15 у комплексі з даними рахунка 13. Дебетове сальдо рахунків 10, 12 і 15 з урахуванням даних про амортизацію відповідних активів (рахунок 13) покаже нам вартість об’єктів, ще не використаних у господарській діяльності платника податків, у тому числі не повністю замортизованих.

Крім цього, слід брати до уваги дебіторську заборгованість постачальників за виданими передоплатами за необоротні активи, у складі яких було сплачено ПДВ та включено до складу ПК. Такі суми теж підпадають під дію п. 184.7 ПКУ, оскільки облік ПДВ ведеться за правилом першої події, і якщо ми включили ПДВ за передоплатою до складу ПК, то виконуються обидві умови п. 184.7 ПКУ:

1) передоплачені необоротні активи ще не були використані у госпдіяльності;

2) суму ПДВ щодо них уже було включено до складу ПК.

Така дебіторська заборгованість зазвичай обліковується на рахунку 15 «Капітальні інвестиції».

Термін «товари» для цілей оподаткування визначено в п.п. 14.1.244 ПКУ. Зокрема, це виробничі запаси, уключаючи незавершене виробництво, купівельні товари для перепродажу, а також земельні ділянки та земельні паї. Земельні ділянки та паї в межах цієї статті ми не розглядатимемо. Для цілей застосування п. 184.7 ПКУ під товарами потрібно розуміти всі активи підприємства, що не є необоротними активами та не підпадають під визначення робіт і послуг.

Конкретно для будівельних підприємств термін «товари» в контексті п. 184.7 ПКУ позначатиме виробничі запаси, що:

— зберігаються на складах і ще не використані в господарській діяльності (будівельні матеріали та інші запаси);

— перебувають у складі незавершеного виробництва (об’єктів, що будуються);

— увійшли до складу побудованих об’єктів, які ще не передано замовнику та не оплачено завчасно (тобто щодо них не нараховувалися ПЗ);

— перебувають у складі незавершеного будівництва² (капітальних інвестицій).

² Тут мається на увазі будівництво основних засобів для власних потреб будівельного підприємства.

Оскільки за своєю сутністю все це — виробничі запаси, то і в контексті цієї статті ми застосовуватимемо звичніше слово «запаси» замість їх «податкового» аналога «товари». Інформацію про запаси, що перебувають на складах, у незавершеному виробництві, у незавершеному будівництві та в готовій продукції, відображено на рахунках 20, 22, 23, 25, 26, 15 у вигляді дебетового сальдо на дату визначення ПЗ. При цьому слід мати на увазі, що сальдо по дебету рахунків 23, 25, 26 і 15 потрібно обліковувати лише в частині купівельних запасів та послуг (робіт) сторонніх організацій, придбаних із ПДВ. Як і у випадку з необоротними активами, до групи запасів, щодо яких слід визначити ПЗ з ПДВ, потрібно включити й дебіторську заборгованість за передоплатами за запаси, щодо якої було використано право на ПК з ПДВ.

Далі з усього переліку запасів, сформованого підприємством на цей момент, слід виключити ті запаси, за які отримано передоплату від покупця. Після цього й залишиться перелік лише тих запасів, щодо яких потрібно буде визначити ПЗ.

Приклад 2. ТОВ «БудСервіс» уклало контракт на спорудження будівлі на загальну суму 360000 грн. (у тому числі ПДВ — 60000 грн.) та отримало за цим контрактом 60 % передоплату від замовника в сумі 216000 грн. (у тому числі ПДВ — 36000 грн.). Сума передоплати без ПДВ — 180000 грн. Для виконання цього контракту підприємство купило будівельні матеріали на суму 240000 грн. (у тому числі ПДВ — 40000 грн.). Вартість матеріалів без урахування ПДВ становить 200000 грн. Розмір отриманої передоплати свідчить про те, що оподатковувану операцію з постачання будівельного об’єкта здійснено на 60 %. Отже, 60 % будматеріалів потрібно вважати використаними в оподатковуваних операціях, а 40 % — ще не використаними. Вартість невикористаних матеріалів склала 80000 грн. за закупівельними цінами без урахування ПДВ (200000 грн. х 40 %). Оскільки з моменту закупівлі минуло не дуже багато часу і за цей час ціни на матеріали не змінилися, то підприємство визначає ПЗ виходячи з того, що звичайні ціни дорівнюють закупівельним. За даними прикладу ПЗ склали 80000 х 20 % = 16000 (грн.).

Тепер розберемося, чи належать БМР до об’єктів нарахування ПЗ з ПДВ при анулюванні ПДВ-реєстрації. Незважаючи на те, що в п. 184.7 ПКУ прямо йдеться тільки про послуги, його дія поширюється й на роботи. ПКУ не містить визначення власне понять «послуги» та «роботи», зате в п.п. 14.1.185 ПКУ дано поняття «постачання послуг», а в п.п. 14.1.203 ПКУ визначено поняття «продаж результатів робіт (послуг)». Постачання послуг — це будь-яка операція, що не є постачанням товарів. Отже, постачання робіт теж входить до поняття «постачання послуг». Продаж результатів робіт (послуг) — це будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру, пов’язані з виконанням робіт і наданням послуг. Із цих визначень непрямо випливають висновки про те, що зокрема, для цілей застосування п. 184.7 ПКУ під словом «послуги» слід розуміти також і роботи. Цей висновок базується також на усталеній практиці однакового оподаткування операцій з надання послуг та виконання робіт.

Як знайти в обліку інформацію про вартість робіт/послуг, які ще не було використано в господарській діяльності платника податків? По-перше, це дебіторська заборгованість за передоплатами за роботи/послуги, ПДВ щодо якої було включено до ПК. По-друге, це вартість робіт/послуг, уключена до вартості незавершеного будівництва, ще не переданого замовнику та не оплаченого. З отриманих даних потрібно виключити також роботи/послуги, які вже оплачено замовником. Як це зробити, ми розглянули у прикладі 2.

Згідно з абзацом четвертим п. 187.1 ПКУ будівельні підприємства можуть використовувати касовий метод обліку ПДВ, який полягає в тому, що ПЗ та право на ПК виникають на дату отримання або сплати грошових коштів у рахунок компенсації товарів, робіт і послуг, чи отримання або надання будь-якої іншої компенсації за товари, роботи або послуги. Застосування касового методу не впливає на методику визначення ПЗ відповідно до п. 184.7 ПКУ. У разі застосування касового методу потрібно також скласти перелік об’єктів, щодо яких раніше було нараховано ПК у момент їх оплати постачальнику та за які вже отримано оплату від замовника.

Інвентаризація

Єдиним способом достовірно виявити наявність активів, щодо яких потрібно визначити ПЗ, є їх інвентаризація. Якщо складати перелік таких активів лише за обліковими даними, то існує ризик помилок у визначенні суми ПЗ, якщо облікові дані не відповідають фактичній наявності та стану активів. Ця інвентаризація проводиться позапланово та вибірково — лише стосовно тих активів, що підпадають під дію п. 184.7 ПКУ. При проведенні інвентаризації слід керуватися Інструкцією № 69 . Докладно на цих питаннях зупинятися не будемо³, а звернемо увагу тільки на питання про те, на яку дату необхідно провести інвентаризацію. Очевидно, що дата інвентаризації має знаходитися в часовому проміжку з початку поточного звітного періоду до дати анулювання ПДВ-реєстрації.

³ Про порядок проведення інвентаризації див. у статті «Генеральне прибирання перед Новим роком: проводимо інвентаризацію» // «ББ», 2010, № 21, с. 11.

Особливу увагу слід приділити інвентаризації незавершеного капітального будівництва. У процесі такої інвентаризації потрібно визначити, скільки було витрачено запасів, прийнято робіт і послуг, придбаних раніше з ПДВ. Те ж саме потрібно здійснити і щодо вже закінчених, побудованих об’єктів, ще не переданих замовникам та ще не оплачених. Ця робота може виявитися досить значною за обсягом і кропіткою. При вирішенні питання про те, в яких розрізах та з якою деталізацією її провадити, необхідно врахувати професійну бухгалтерську думку, щоб витрати на отримання інформації не перевищували вигоди від її використання.

Під час інвентаризації необоротних активів, що використовуються в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника ПДВ, слід звернути увагу на ступінь їх зношеності та виявити об’єкти, щодо яких ще не повністю нараховано знос, але які водночас уже не можуть використовуватися далі. Якщо такі об’єкти буде ліквідовано з урахуванням норм абзацу другого п. 189.9 ПКУ в такий спосіб, що подальше їх використання стане неможливим, то щодо них не потрібно буде визначати ПЗ.

При інвентаризації дебіторської заборгованості за виданими авансами потрібно виявити безнадійну заборгованість, яку має бути списано перед тим, як визначати податкові зобов’язання з ПДВ згідно з п. 184.7 ПКУ. Із решти заборгованості потрібно виділити ту, що містить у собі суми ПДВ, а далі проаналізувати, чи було отримано аванси від замовників за ті активи, за які платник ПДВ перераховував аванси постачальникам. Наприклад, будівельне підприємство — підрядник отримало від замовника аванс для виконання будівельних робіт. За рахунок цього авансу воно здійснило передоплату субпідряднику за виконання першого етапу робіт. Ми вважаємо, що таку передоплату не слід ураховувати для цілей п. 184.7 ПКУ, оскільки перший етап робіт уже оплачено замовником і за цією оплатою вже нараховано ПЗ у загальному порядку.

Звичайні ціни

Після того як ми отримали перелік необоротних активів та запасів, щодо яких визначатимемо ПЗ з ПДВ, нам необхідно встановити звичайну ціну для кожного найменування з цього переліку. Стосовно дебіторської заборгованості ця процедура не має сенсу, оскільки щодо неї ПЗ визначаються виходячи з фактичної суми заборгованості.

При визначенні звичайних цін до кінця 2012 року слід застосовувати правила, установлені п. 1.20 Закону про податок на прибуток, а з 01.01.2013 р. набере чинності ст. 39 ПКУ. Оскільки ціна придбання необоротних активів і запасів та їх звичайна ціна на дату анулювання реєстрації платника ПДВ — це не те ж саме, то сума ПЗ при анулюванні реєстрації може не збігатися із сумою ПК, яку було враховано в момент придбання зазначених об’єктів.

Але! Якщо підприємство має достовірну інформацію про те, що звичайні ціни на необоротні активи та запаси за період з дати їх купівлі по дату анулювання ПДВ-реєстрації істотно не змінилися, то в цьому випадку можна визначити ПЗ за закупівельними цінами на ці необоротні активи та запаси.

Нюанси бухгалтерського та податкового обліку

Отже, при анулюванні ПДВ-реєстрації ми визначаємо ПЗ з ПДВ щодо необоротних активів, запасів, робіт і послуг, стосовно яких раніше було нараховано ПК. Повторимо, що суми таких ПЗ можуть не збігатися із сумою ПК. Унаслідок цього та частина ПК, що компенсується ПЗ, не відшкодовується підприємству ні з бюджету, ні у складі платежу від покупця, якби ці активи було продано з ПДВ.

Тому якщо суми непрямих податків у зв’язку з придбанням або створенням основних засобів чи запасів не відшкодовуються підприємству, то згідно з абзацом п’ятим п. 8 П(С)БО 7 та абзацом п’ятим п. 9 П(С)БО 9
такі суми включаються до первісної вартості необоротних активів чи запасів. При цьому здійснюється проводка по дебету рахунків обліку активів та кредиту субрахунку 641 «Розрахунки за податками». Такої ж думки дотримується й Мінфін у листі від 02.03.2011 р. № 31-34020-07-25/5805.

Якщо звичайна ціна активу на момент анулювання ПДВ-реєстрації більша, ніж ціна його придбання, то до первісної вартості активів уключається тільки частина ПЗ з ПДВ, що дорівнює сумі ПК. А якщо звичайна ціна менша, ніж ціна придбання, то до первісної вартості включається вся сума ПЗ. При цьому залишається частина суми податкового кредиту, що не перекривається податковими зобов’язаннями та відшкодовується підприємству в загальному порядку.

Податковий облік з податку на прибуток ведеться за аналогічною схемою відповідно до п. 146.5 ПКУ та абзацу другого п. 139.1.6 ПКУ.

ПН

Визначення ПЗ з ПДВ унаслідок анулювання ПДВ-реєстрації оформляється ПН. Таку ПН можна виписати одну на всю суму податкових зобов’язань, а можна виписати й декілька ПН — окремо на кожен вид активів та на дебіторську заборгованість.

У верхній лівій частині оригіналу ПН проставляється відмітка «Х» напроти пункту «Залишається у продавця» і вказується тип причини — «10». Копія ПН теж залишається у продавця, але на ній проставляється відмітка «Х» напроти пункту «Копія». Реквізити «Індивідуальний податковий номер покупця» і «Номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ) покупця)» не заповнюються, у крайній правій клітинці проставляється «0». Ця ПН уключається до розділу II Реєстру отриманих і виданих ПН. У графі 4 Реєстру вказується вид документа «ПН10» згідно з п. 9.4 наказу № 1002. У декларації з ПДВ сума ПЗ уключається до показника рядка 1 та розшифровується в розділі I Додатка 5 у рядку «Інші».

Ця ПН не реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних незалежно від суми ПЗ, відображених у ній.

Приклади

Розглянемо ще два приклади визначення ПЗ при анулюванні ПДВ-реєстрації.

Приклад 3. Будівельне підприємство — платник ПДВ подає заяву про анулювання своєї реєстрації платника ПДВ. Це підприємство виконує один будівельний контракт, за яким воно вже отримало аванс від замовника в розмірі 50 % загальної суми витрат за контрактом. Сума авансу становить 600000 грн. (у тому числі ПДВ — 100000 грн.). Відомо, що постачальникам будматеріалів перераховано передоплату в сумі 36000 грн. (у тому числі ПДВ — 6000 грн.). На дату анулювання ПДВ-реєстрації на складі знаходяться будматеріали на суму 240000 грн. (у тому числі ПДВ — 40000 грн.). У нашому прикладі ми вважаємо, що ціни на ринках відповідних активів є стабільними і звичайна ціна на момент визначення ПЗ дорівнює ціні придбання. Оскільки вже отримано аванс від замовника в розмірі 50 %, то відповідну кількість попередньо оплачених та раніше отриманих матеріалів можна вважати використаною в оподатковуваних операціях. Щодо цих будматеріалів потрібно визначити ПЗ у сумі (6000 + 40000) х 50 % = 3000 + 20000 = 23000 (грн.). Бухгалтерський та податковий облік цих операцій показано в табл. 1.

Таблиця 1

Бухгалтерський та податковий облік ПДВ
при анулюванні реєстрації платника ПДВ

Приклад 4. Будівельне підприємство — платник ПДВ подає заяву про анулювання ПДВ-реєстрації. На дату анулювання на його балансі значаться невикористані будматеріали, придбані раніше з ПДВ:

— цегла на суму 150000 грн. (сума ПК при її придбанні — 30000 грн.);

— пиломатеріали на суму 90000 грн. (сума ПК при їх придбанні — 18000 грн.).

На дату анулювання ПДВ-реєстрації вартість цегли за звичайними цінами склала вже 160000 грн. без ПДВ, а вартість пиломатеріалів за звичайними цінами — 84000 грн. без ПДВ. Отже, ПЗ на вартість залишків цегли становитиме 160000 х 20 % = 32000 (грн.). А ПЗ на вартість пиломатеріалів — 84000 х 20 % = 16800 (грн.). У ПН, складеній на дату анулювання ПДВ-реєстрації, потрібно відобразити ПЗ з ПДВ у загальній сумі:

32000 + 16800 = 48800 (грн.).

Як бачимо, ПЗ щодо матеріалу «цегла» на дату анулювання ПДВ-реєстрації на 2000 грн. більше, ніж ПК, нарахований під час її придбання. Ця різниця окремо відображається тільки в бухобліку у складі інших операційних витрат підприємства (субрахунок 949).

Стосовно пиломатеріалів склалася протилежна ситуація: сума ПК, нарахована при їх придбанні, на 1200 грн. більша, ніж ПЗ, визначені згідно з п. 184.7 ПКУ. Ця різниця враховується підприємством у звичайному порядку — як звичайний ПК. Сума ПЗ у розмірі 16800 грн. збільшить вартість пиломатеріалів.

Відображення відповідних операцій в обліку показано в табл. 2.

Таблиця 2

Бухгалтерський та податковий облік ПДВ
при анулюванні реєстрації платника ПДВ

Резюме

Як бачимо, розрахунок ПЗ на дату анулювання ПДВ-реєстрації виявився доволі складним та громіздким. Потрібно враховувати відразу декілька факторів: видані та отримані передоплати, наявність безнадійної заборгованості (до речі, з отриманих передоплат теж потрібно виключити безнадійні суми), фактичну зношеність основних засобів, наявність матеріалів — на складі, у незавершеному будівництві та в готових об’єктах, а також обсяги використання робіт і послуг, і щодо кожної позиції потрібно обґрунтувати звичайну ціну, виходячи з якої визначати ПЗ.

Тому рекомендуємо вам завчасно і ретельно підготуватися до проведення завершальних операцій з обліку ПДВ перед анулюванням ПДВ-реєстрації, зокрема, спробувати закінчити всі незавершені будівельні контракти і мінімізувати залишки невикористаних матеріалів, а також дебіторської заборгованості.