Касовий метод для будпідряду:
скандальні консультації ЄБПЗ
Іван Чалий, консультант
Податківці почали роз’яснювати норму ПКУ щодо права будівельного підрядника на застосування касового методу. На жаль, роз’яснення ці навряд чи можна назвати адекватними.
Проаналізуємо новації, піднесені підрядникам скарбницею податкової премудрості — Єдиною базою податкових знань.
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
Закон № 4220-VI — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності» від 22.12.2011 р. № 4220-VI.
ЄБПЗ — Єдина база податкових знань, розміщена на сайті ДПСУ: www.sts.gov.ua
У січні цього року Законом № 4220-VI було внесено поправку до п. 187.1 ст. 187 ПКУ (далі — ПКУ).
Після зазначеної зміни абзац четвертий п. 187.1 ПКУ зазначає:
«За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб’єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу».
Фахівці довго розмірковували про те, як саме може бути реалізовано цю норму на практиці. Висловлювалися різні думки і судження. Свою думку ми вже неодноразово висловлювали із цього приводу: див. статті «Добре, коли вибір є...»// «ББ», 2012, № 4, с. 45, «Як перейти на касовий метод: наші рекомендації...»// «ББ», 2012, № 7, с. 21.
ДПС певний час зберігала мовчання. У ЄБПЗ досить тривалий час без відповіді «висіло» запитання про те, як слід застосовувати нове положення ПКУ.
І нарешті ДПС розщедрилася на пояснення.
Чим же порадували податківців платників податків?
1. Сфера дії норми п.187.1 ПКУ
ЄБПЗ
Запитання із розділу 130.07 ЄБПЗ: «Які платники ПДВ мають право застосовувати касовий метод податкового обліку за операціями з виконання підрядних будівельних робіт?»
Відповідь:
«Коротка:
Застосовувати касовий метод податкового обліку за операціями з виконання підрядних будівельних робіт мають право суб’єкти підприємницької діяльності, які безпосередньо укладають договори будівельного підряду із замовником.
Якщо підрядник залучає до виконання роботи інших осіб — платників ПДВ, то такі особи визначають податкове зобов’язання та податковий кредит у загальному порядку, за правилом першої події.
Повна:
Відповідно до п.187.1 ст.187 розд. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), за операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб’єкти підприємницької діяльності, починаючи з 19.01.2012 р. (дата набрання чинності Законом України від 22.12.2011 р. №4220-VI, яким внесено зміни до п.187.1 ст.187 ПКУ) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до п.п.14.1.266 п.14.1 ст.14 ПКУ.
Касовий метод для цілей оподаткування згідно з розд. V ПКУ — це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (п.п.14.1.266 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Загальні засади регулювання будівельного підряду встановлені у Цивільному кодексі України від 16 січня 2003 року №435-ІV, із змінами та доповненнями (далі — ЦКУ). Зокрема, за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи, відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ст.875 ЦКУ).
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов’язаних з місцезнаходженням об’єкта.
Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи (ст.838 ЦКУ).
З урахуванням викладеного, застосовувати касовий метод податкового обліку за операціями з виконання підрядних будівельних робіт мають право суб’єкти підприємницької діяльності, які безпосередньо укладають договори будівельного підряду із замовником.
Якщо підрядник залучає до виконання роботи інших осіб — платників ПДВ, то такі особи визначають податкове зобов’язання та податковий кредит у загальному порядку, за правилом першої події».
Наш коментар
Податківці чітко цитують загальновідомі положення ПКУ і ЦКУ і доходять до висновку про те, що норму п. 187.1 ПКУ фактично не можна поширювати на субпідрядників.
І цей висновок однозначно неправильний .
Цитуючи перше речення ч.1 ст. 838 ЦКУ, податківці нібито спеціально не помічають того, що написано далі:
«У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником — як замовник».
Виходить, що субпідрядник щодо генпідрядника є таким же підрядником, як і генпідрядник щодо замовника.
Субпідрядники, які виконують БМР за замовленням генпідрядника, мають таке ж право на застосування касового методу, як і генпідрядник, адже вони займаються нічим іншим, як виконанням будівельно-монтажних робіт.
Відзначимо, що п. 187.1 ПКУ акцентує увагу не на суб’єкті, а на об’єкті: у ньому йдеться про операції з виконання БМР, а не про те, хто саме ці операції виконує.
Значить, якщо предметом договору є БМР, то виконавець робіт повинен мати доступ до касового методу незалежно від того, який це договір: генпідряду чи субпідряду.
2.Одночасне застосування касового методу та методу першої події
ЄБПЗ
Запитання із розділу 130.18 ЄБПЗ: «Який порядок формування податкового кредиту з ПДВ при одночасному застосуванні платником податку двох способів обліку податкових зобов’язань, а саме, за касовим методом та за подією, що сталася раніше?»
Відповідь
Коротка:
При одночасному застосуванні платником ПДВ двох способів обліку податкових зобов’язань, а саме, за касовим методом та за подією, що сталася раніше, а придбані та/або виготовлені ним товари/послуги, призначені для часткового використання в операціях, за якими дата виникнення податкових зобов’язань визначається частково за касовим методом, а частково — за методом події, що сталася раніше, то право на податковий кредит відповідно виникатиме пропорційно такому призначенню та використанню таких товарів/послуг.
Повна:
Відповідно до п.п.14.1.266 п.14.1 ст.14 розд. І Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями (далі — ПКУ), касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу — метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Тобто, якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, за якими податкові зобов’язання визначаються за касовим методом, то суми податку, сплачені у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), до податкового кредиту включаються теж за касовим методом.
За операціями, за якими податкові зобов’язання нараховуються у загальновстановленому порядку відповідно до ст.187 розд. V ПКУ, право на податковий кредит виникає за правилами, визначеними ст.198 розд. V ПКУ.
Таким чином, при одночасному застосуванні платником ПДВ двох способів обліку податкових зобов’язань, а саме, за касовим методом та за подією, що сталася раніше, а придбані та/або виготовлені ним товари/послуги призначені для часткового використання в операціях, за якими дата виникнення податкових зобов’язань визначається частково за касовим методом, а частково — за методом події, що сталася раніше, то право на податковий кредит відповідно виникатиме пропорційно такому призначенню та використанню таких товарів/послуг».
Наш коментар
Ті підприємства, які давно застосовують касовий метод, знають про завзяте бажання податківців розподілити «вхідний» ПДВ у «касово-некасовій» пропорції за «частковими» операціями.
Оскільки для багатьох будівельників касовий метод є новим, ми маємо повідомити їх про те, що нічого подібного ПКУ не містить.
Зверніть увагу: у наведеній вище консультації фактично відсутнє конкретне посилання на норму ПКУ, яка примушувала б здійснювати пропорційний «касово-некасовий» розподіл податкового кредиту.
Ця ідея — чистої води вигадка податківців.
Хоча треба визнати, що деякі незалежні фахівці визнали цю ідею слушною та логічно обґрунтованою, й запропонували платникам податків виконувати вимоги ДПС.
Ті «касовики», які вирішили дослухатися до сумнівних вимог податківців, нерідко намагаються обчислювати свої розрахункові пропорції в таблиці 4 додатка 7 до декларації з ПДВ 1. Проте, звернемо увагу будпідрядників на такі два моменти:
— ця таблиця має лише довідково-інформаційний характер, її дані прямо до декларації не потрапляють;
— виходячи з посилання(*) до цієї таблиці, можна зробити однозначний висновок, що ця таблиця стосується тільки тих «касовиків», які працюють за п.187.10 ПКУ, і прямо не стосується тих, які працюють за п.187.1 ПКУ.
1 Форму її затверджено наказом Мінфіну «Про затвердження форм та Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 25.11.2011 р. № 1492.
Загалом підрядники можуть вільно вирішувати, дослухатися їм до думки податківців чи ні. В усякому разі ПКУ не дає підстав для примусового пропорційного розподілу «вхідного» ПДВ за «касово-некасовою» ознакою.
Примітно, що механізму реалізації цієї вимоги ДПС не існує. Податківці навіть не можуть дати виразну відповідь на чисто технічне запитання, пов’язане з «касово-некасовим» розподілом (див. відповідь в інформаційному блоці нижче):
ЄБПЗ
Запитання із розділу 130.23 ЄБПЗ: «Як у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних та податковій декларації з ПДВ відображаються податкові накладні, за якими податковий кредит формується одночасно як за касовим методом так і за першою з подій?»
Відповідь:
«Вибачте, на дане запитання відповідь в Єдиній базі податкових знань на даний час відсутня».
Якби ПКУ передбачав необхідність «касово-некасового» розподілу, то на другий рік дії цього Кодексу податківці напевно б спромоглися «розрулити» хоч би технічні питання.
Загалом ця ідейна новація ДПС в практичному плані ще дуже не підготовлена.
Навряд чи варто квапитися з негайним її впровадженням у практику свого податкового обліку. Дуже велика поки що невизначеність у цьому питанні.
Така невизначеність, напевне, охолодить запал підрядників у частині добровільного застосування норми п.187.1 ПКУ.
Боїмося, що багато підрядників визнають податкові ризики, пов’язані з невизначеністю в практичному застосуванні касового методу, дуже високими.
І ми б таку обачну позицію тільки підтримали.
