Коментар щодо останніх поправок до Закону про ІСІ
Борис Бідій, юрист (м. Київ)
На сторінках нашого видання ми завжди намагалися оперативно інформувати вас, шановні читачі, про ті нововведення, які підносять нам наші парламентарі. Сьогодні пропонуємо вам ознайомитися з коментарем нашого незалежного експерта у сфері інвестування та фінансування в будівництві. Матеріал присвячено останнім поправкам до чинного на сьогодні Закону про ІСІ.
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
Закон про ІСІ — Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15.03.2001 р. № 2299-III.
Закон № 4854-VI — Закон України «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди» (щодо захисту майнових інтересів учасників строкових ІСІ)» від 24.05.2012 р. № 4854-VI.
Закон № 5080 — Закон України «Про інститути спільного інвестування» від 05.07.2012 р. № 5080-VI (набере чинності з 01.01.2014 р.).
Нагадаємо, що зовсім ще недавно у Верховній Раді знаходилися відразу два законопроекти народного депутата пана Прасолова. Один з них, де пропонувалося прийняти в новій редакції Закон про ІСІ, чекав свого часу1. Одночасно з першим у парламенті на розгляді перебував другий законопроект пана Прасолова від 21.02.2012 р. № 10087, що передбачав унесення змін до чинного Закону про ІСІ. Зазначений законопроект було розглянуто Верховною Радою, унаслідок чого й було прийнято Закон № 4854-VI.
1 Новий Закон «Про інститути спільного інвестування» від 05.07.2012 р. № 5080-VI набере чинності з 1 січня 2014 року.
Як видно із самої назви Закону № 4854-VI, його положення стосуються продовження строку дії строкових інвестиційних фондів. У пояснювальній записці до відповідного законопроекту вказувалося, що метою пропонованих змін до ст. 4 Закону про ІСІ є захист майнових інтересів учасників інститутів спільного інвестування, створених на певний строк.
Із пояснювальної записки до законопроекту також випливало, що необхідність прийняття змін до Закону про ІСІ викликана тим, що «внаслідок кризових явищ на вітчизняних фондових ринках, що відбувалися впродовж попередніх декількох років, значна кількість ІСІ зазнала значних збитків» через падіння вартості активів ІСІ, куди було вкладено кошти інвесторів. На думку автора законопроекту, одним із дійових механізмів, що дає змогу уникнути серйозних втрат у зазначених умовах, міг стати механізм продовження строку дії ІСІ за рішенням учасників (акціонерів) такого ІСІ. Знову ж таки, за логікою автора законопроекту, це могло дати можливість не вдаватися до розрахунків з учасниками ІСІ в момент падіння цінності активів ІСІ, перечекати момент глибокого падіння фондового ринку і падіння вартості цінних паперів та інших активів, в які вкладено кошти ІСІ, а також виконати адекватні дії із заміни та диверсифікації активів ІСІ, підвищити їх вартість.
Слід зауважити, що й раніше Закон про ІСІ у принципі передбачав такий механізм, однак обмежував можливість його застосування випадком, коли вартість чистих активів ІСІ зменшувалася більш ніж на 20 % і таке зменшення припадало на останні дванадцять місяців діяльності ІСІ (ст. 4 Закону про ІСІ в редакції від 07.07.2011 р.).
Після прийняття Закону № 4854-VI ми можемо говорити про зміну зазначеного механізму як факт, що відбувся. Отже, Законом запропоновано інший, ліберальніший, підхід до вирішення питання продовження строку дії ІСІ. Продовження цього строку здійснюється за рішенням Загальних зборів акціонерів корпоративного інвестиційного фонду (КІФ) або Наглядової ради пайового інвестиційного фонду (ПІФ), а в разі якщо Наглядову раду ПІФ не було створено — уповноваженого органу компанії з управління активами (КУА).
Позитивним моментом поправок до Закону про ІСІ, унесених Законом № 4854, є те, що орган, уповноважений приймати рішення про продовження строку дії ІСІ, тепер визначається безпосередньо в самому Законі, а не в підзаконних актах Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі — комісія)2. Приймати рішення про продовження строку дії ІСІ відповідно до Закону дозволяється необмежену кількість разів, тобто будь-коли, якщо є загроза втрати для інвесторів, котрі вклали свої кошти в ІСІ.
2 Раніше порядок продовження строку дії корпоративного та пайового інвестиційних фондів, а також супутніх такому рішенню викупу цінних паперів ІСІ в учасників (акціонерів), які голосували проти такого рішення, визначався підзаконним нормативним актом — відповідним рішенням комісії (ДКЦПФР) від 06.07.2002 р. № 197.
Ми не можемо на сьогодні оцінити, наскільки запитаним є внесений Законом № 4854 механізм «захисту прав інвесторів» та чи користується він попитом в учасників ринку. У будь-якому разі додаткові можливості інвесторам не зашкодять.
Однак, найцікавіше, ми можемо це стверджувати з повною впевненістю, що головним нововведенням Закону № 4854 став не цей механізм, а внесена нібито тихо й непомітно поправка до визначення венчурного фонду.
Слід зауважити, що класичне визначення венчурного фонду стосовно його активів підпорядковувалося загальним обмеженням щодо активів ІСІ. Відповідно до Закону до таких активів не можуть уключатися цінні папери, випущені особами, пов’язаними з КУА, реєстратором, зберігачем, аудитором (ч. 9 ст. 34 Закону про ІСІ).
У редакції ж Закону № 4854 до визначення венчурного фонду внесено зміну, і тепер це визначення має такий вигляд:
«Недиверсифікований ІСІ закритого типу, який здійснює виключно приватне (закрите) розміщення цінних паперів ІСІ серед юридичних осіб та фізичних осіб і активи якого можуть включати цінні папери, емітовані пов’язаними особами компанії з управління активами такого фонду, є венчурним фондом» (ч. 17 ст. 4 Закону про ІСІ).
Таким чином, під маскою захисту прав інвесторів до Закону про ІСІ автори законопроекту «проштовхнули» формулювання, що абсолютно не стосується такого захисту прав. При аналізі його змісту явно впадає в очі його неприкритий замовний характер — створення додаткових схемних можливостей для використання венчурних ІСІ. Із таким формулюванням немає потреби приховувати, що КУА та підприємства групи, цінні папери яких перебувають в активах венчурного фонду, належать одним власникам. Таким чином, Закон дає «добро» на створення «кишенькових», «схемних» КУА.
Ще одним цікавим моментом є те, що діяти Закон у його сьогоднішньому вигляді буде лише деякий час, оскільки в недавно прийнятому новому Законі про ІСІ — Законі № 5080 — формулювання венчурного фонду залишено в його традиційній формі. Ще деякий час установлено Перехідними положеннями зазначеного Закону для приведення ІСІ до вимог нового Закону. Таким чином, це формулювання стосовно венчурних ІСІ має тимчасовий характер, коли обізнані люди мають можливість «просунути» пару проектів, використовуючи ці можливості.
Тут ми мусимо зауважити: автор просить зрозуміти його позицію правильно — ми не проти схемних проектів, ми проти подібних неприкритих дій наших законодавців у цьому напрямку. Державі необхідне не переписування законів під себе та свої нагальні бізнес-інтереси, а справедливі закони для всіх, і діяти такі закони (правила гри) повинні тривалий час.
