Роз’яснення Мінрегіону щодо правових підстав для укладання договорів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для новозбудованих об’єктів
Роз’яснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України не містить номера та дати. (Текст його розміщено на офіційному сайті — див. на www.minregion.gov.ua, вкладки Головна сторінка/Житлово-комунальне господарство/Водопостачання/Роз’яснення Мінрегіону щодо правових підстав для укладання договорів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для новозбудованих об’єктів.)
Відповідно до визначення, наведеного у пункті 1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 р. № 190, зареєстрованим у Мін’юсті 07.10.2008 р. за № 936/15627 (далі — Правила користування), замовник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення — споживач або суб’єкт господарювання, який має намір здійснити будівництво або реконструкцію об’єкта будівництва з подальшим його приєднанням до систем централізованого водопостачання та водовідведення.
Процедурою приєднання об’єктів до систем централізованого водопостачання та водовідведення, визначеною Правилами користування, не передбачено обов’язку замовника надавати виробникові/виконавцеві цих послуг документи, що підтверджують право власності на об’єкт будівництва.
Згідно з визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд — фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку.
Типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 , передбачено, що договір на надання цих послуг укладається між їх виконавцем та споживачем — фізичною або юридичною особою, яка (який) є власником (наймачем, орендарем) житлового та нежитлового приміщення (будинку садибного типу, квартири, господарських та інших нежитлових приміщень).
Згідно з частиною 2 статті 8, частиною 9 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку; зареєстрована декларація про готовність об’єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об’єкт необхідних для його функціонування ресурсів — води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об’єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
Відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна); якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації; якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації; до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
