Масштабні зміни у будівельній діяльності:
продовжуємо аналізувати
Владислава Лежніна, юрист
(м. Харків, e-mail: firm_law@ukr.net)
5 січня 2013 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання містобудівної діяльності» № 5496-VI. Цим Законом запроваджується низка новел та змін у регулюванні містобудівних відносин. Зокрема, скорочені терміни одержання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки. У разі зміни замовника або підрядника право на виконання підготовчих і будівельних робіт зберігається без необхідності переоформлення дозволів та інших документів. Про ці та інші зміни у сфері регулювання містобудування читайте у цій статті.
ДОКУМЕНТИ
КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
Закон № 3038 — Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI.
Закон № 5496 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання містобудівної діяльності» від 20.11.2012 р. № 5496-VI.
Закон про архітектурну діяльність — Закон України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.99 р. № 687-XIV.
Закон про благоустрій населених пунктів — Закон України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 р. № 2807-IV.
Закон про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності — Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.94 р. № 208/94-ВР.
Закон № 2806 — Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 р. № 2806-IV.
Закон про охорону навколишнього природного середовища — Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.91 р. № 1264-XII.
Закон про судовий збір — Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI.
Порядок № 466 — Порядок виконання будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466.
Порядок № 91 — Порядок прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24.06.2011 р. № 91.
ДБН В.2.2-17-2006 «Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення») — ДБН В.2.2-17-2006 «Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення»), затверджені наказом Мінбуду від 02.11.2006 р. № 362.
Лист Мін’юсту від 26.12.2008 р. — лист Міністерства юстиції України «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» від 26.12.2008 р. № 758-0-2-08-19.
Лист Мін’юсту від 30.01.2009 р. — лист Міністерства юстиції України «Щодо порядку застосування нормативно-правових актів» від 30.01.2009 р. № Н-35267-18ю.
Щодо набуття чинності
Законом № 5496
Закон № 5496 прийнятий 20 листопада 2012 року та набув чинності 5 січня 2013 року. Положення Закону № 5496 щодо огляду, обстеження та паспортизації об’єктів будівництва (ч. 1 — 5 ст. 392, якою доповниться Закон № 3038) набуде чинності 6 липня 2013 року. А приписи Закону № 5496, якими:
— інспекції ДАБІ отримають право здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об’єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації (п. 11 ч. 4 ст. 41 Закону № 3038);
— незабезпечення обстеження та паспортизації об’єкта, що підлягає обов’язковому обстеженню, порушення порядку проведення такого обстеження та нереалізація заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час його експлуатації тягне за собою відповідальність, передбачену законом,
— набувають чинності 6 липня 2014 року (ч. 6 ст. 392 Закону № 3038).
1. Відтепер не потрібно переоформляти дозвіл на виконання будівельних робіт у разі, коли право на будівництво об’єкта передано іншому замовнику або змінено генерального підрядника чи підрядника
Раніше у разі якщо право на будівництво об’єкта передавалося іншому замовнику або змінювався генеральний підрядник чи підрядник, дозвіл на виконання будівельних робіт підлягав переоформленню.
З прийняттям Закону № 5496 у разі, якщо право на будівництво об’єкта передано іншому замовникові або змінено генерального підрядника чи підрядника (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) переоформляти дозвіл на виконання будівельних робіт не потрібно. Необхідно лише, щоб замовник протягом 3-х робочих днів повідомив про такі зміни інспекцію ДАБК, яка видала дозвіл, з поданням засвідчених у встановленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни. У разі неповідомлення замовником про такі зміни продовження виконання будівельних робіт забороняється. Про це говориться у ч. 7 ст. 37
Закону № 3038.
Звертаємо вашу увагу на те, що Порядок № 466 на сьогодні ще не зазнав змін з приводу цього питання.
Пункт 23 Порядку № 466 встановлює, що у разі коли право на будівництво об’єкта будівництва передано іншому замовнику або змінено генерального підрядника чи підрядника (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), дозвіл підлягає переоформленню Інспекцією, яка видала такий дозвіл.
Таким чином, між Законом № 3038 та Порядком № 466 (який є підзаконним актом) виникає колізія. З приводу вирішення цієї колізії звернемось до роз’яснень, що надавалися Міністерством юстиції України.
Зокрема, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу (лист Мін’юсту від 30.01.2009 р.)
У разі існування суперечності між актами, прийнятими різними за місцем в ієрархічній структурі органами — вищестоящим та нижчестоящим, застосовується акт, прийнятий вищестоящим органом, як такий, що має більшу юридичну силу (п. 2 Листа Мін’юсту від 26.12.2008 р.).
Зазначене свідчить, що слід керуватися положеннями Закону № 3038 як такого, що прийнятий вищестоящим органом та виданий пізніше ніж Порядок № 466.
Форма повідомлення інспекції ДАБК про зміну замовника (генерального підрядника чи підрядника) також ще не затверджена, що свідчить про можливість повідомлення інспекції у довільній формі до того, коли до Порядку № 466 будуть внесені відповідні зміни, щодо дій у разі зміни замовника (генерального підрядника чи підрядника).
2. Продовжено порядок прийняття в експлуатацію об’єктів, побудованих без дозволу на виконання будівельних робіт інспекціями ДАБК до 2014 року
До п. 9 Перехідних положень Закону № 3038 унесені зміни, відповідно до яких введення в експлуатацію об’єктів, побудованих без дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється інспекціями ДАБК до 31 грудня 2013 року.
За заявами, поданими до 31 грудня 2013 року, приймають в експлуатацію:
— індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року;
— громадські будинки I і II категорій складності; будівлі і споруди сільськогосподарського призначення I і II категорій складності, що збудовані до 12 березня 2011 року.
Прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, що збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, відбувається за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж таких об’єктів.
Строк прийняття в експлуатацію становить 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об’єкти будівництва, збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт (раніше цей строк дорівнював 30 дням з моменту прийняття заяви).
Порядок прийняття в експлуатацію таких об’єктів і проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури (Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства). На сьогодні ще діє Порядок № 91, який потребує внесення відповідних змін у зв’язку з продовження строку приймання в експлуатацію об’єктів, побудованих без дозволу на виконання будівельних робіт.
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю приймає рішення про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення та про накладення штрафу:
— щодо фізичних осіб — відповідно до ст. 97 КУпАП;
— щодо юридичних осіб — відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (п. 9 Перехідних положень Закону № 3038).
Також згідно ч. 1 ст. 2446 КУпАП інспекції ДАБК розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виробництва, виготовлення та застосування будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, а також будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та прийняття в експлуатацію об’єктів чи споруд, невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Ці правопорушення передбачені ст. 96, 961 (крім ч. 3 — 5), 97, 18842 КУпАП. Нагадаємо, що раніше інспекції ДАБК розглядали справи, щодо правопорушень передбачених лише ст. 96, 961 (крім ч. 3), 18842 КУпАП. Притягати до відповідальності за ст. 97 КУпАП ані інспекції ДАБК, ані суди раніше не мали повноважень.
3. Скорочено терміни отримання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки
Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються інспекціями ДАБК протягом 7 робочих днів з дня реєстрації заяви (раніше цей строк становив 10 робочих днів з дня реєстрації заяви). Про це зазначено у ч. 5 ст. 29 Закону № 3038.
До того ж акцентуємо вашу увагу на те, що ст. 29 Закону № 3038 викладена у новій редакції.
Так, ч. 1 ст. 29 Закону № 3038 визначає, що основними складовими вихідних даних є:
— містобудівні умови та обмеження;
— технічні умови;
— завдання на проектування.
Конкретизовано, що містобудівні умови та обмеження і технічні умови є чинними до завершення будівництва об’єкта незалежно від зміни замовника (ч. 8 ст. 29 та ч. 7 ст. 30 Закону № 3038).
4. Інспекції ДАБК відтепер не відмовляють у реєстрації декларації про початок виконання підготовчих робіт, декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об’єкта до експлуатації, а повертають їх замовнику із зазначенням причини повернення
Якщо декларація про початок виконання підготовчих робіт, декларація про початок виконання будівельних робіт, декларація про готовність об’єкта до експлуатації подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, інспекція ДАБК повертає її замовнику та обґрунтовує причини повернення. Строк повернення декларації про початок виконання підготовчих робіт, декларації про початок виконання будівельних робіт замовнику — протягом п’яти робочих днів, а декларації про готовність об’єкта до експлуатації — протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.
Такі зміни закріплено у ч. 6 ст. 35, ч. 4 ст. 36, ч. 6 ст. 39 Закону № 3038.
5. Урегульовано питання щодо прийняття рішення про розроблення, затвердження або внесення змін до детальних планів територій за межами населених пунктів
Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів.
Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації (ч. 2 ст. 19 Закону № 3038).
6. Проект об’єкта архітектури може розробляється під керівництвом або з обов’язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту
Законом № 5496 унесено зміни до ст. 7 Закону про архітектурну діяльність. Зазначені зміни передбачають можливість розробки проекту об’єкта архітектури як головним архітектором проекту, так і головним інженером проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Раніше проект об’єкта архітектури розроблявся під керівництвом або з обов’язковою участю лише архітектора, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.
Проект об’єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають кваліфікаційний сертифікат (ч. 2 ст. 7 Закону про архітектурну діяльність).
7. Інспекції ДАБК надано повноваження зі скасування реєстрації повідомлення чи декларації у разі виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, а замовникам надано право вносити зміни до повідомлення декларації у випадку виявлення в них помилок
Закон № 3038 доповнено новою ст. 391, відповідно до норм якої передбачена можливість внесення змін до повідомлення або декларації та скасування реєстрації повідомлення або декларації.
У листі від 11.05.2012 р. № 40-12-3294 ДАБІ зазначено, що процедура скасування декларації про готовність об’єкта до експлуатації, декларації про початок виконання підготовчих (будівельних) робіт законодавством не передбачена.
Проте ч. 7 ст. 41 Закону № 2806 передбачає підстави для анулювання документа дозвільного характеру:
— звернення суб’єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру;
— припинення юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація), якщо інше не визначено законом;
— припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця;
— встановлення факту надання в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації.
Таким чином, закріплення у ст. 391 Закону № 3038 права інспекції ДАБК скасовувати реєстрацію повідомлення чи декларацію повністю кореспондується з приписами ч. 7 ст. 41 Закону № 2806.
Щодо можливості внесення змін замовником до надісланого повідомлення чи зареєстрованої декларації, то Порядком № 466 передбачалося, що зміна даних у зареєстрованій декларації відбувалася у разі коли право на будівництво об’єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення технічного нагляду. Щодо внесення змін до декларації чи повідомлення у разі виявлення технічної помилки, то такої підстави не передбачалося.
Розглянемо, за яких умов відбувається внесення замовником змін до повідомлення або декларації.
1. Зміни можуть бути внесені до:
— надісланого повідомлення про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт;
— зареєстрованої декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт;
— зареєстрованої декларації про готовність об’єкта до експлуатації.
2. Зміни вносяться у разі, якщо:
— замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні чи декларації;
— у разі виявлення інспекцією ДАБК недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом відповідно до закону.
3. Замовник зобов’язаний протягом 3-х робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією ДАБК відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.
4. Зміни вносяться у порядку, встановленому КМУ (наразі такий порядок ще не прийнято).
Умови скасування інспекцією
ДАБК повідомлення
або декларації
У разі виявлення інспекцією ДАБК факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією ДАБК у порядку, встановленому КМУ.
До підстав вважати об’єкт самочинним будівництвом відноситься:
— об’єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;
— об’єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи;
— об’єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.
Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Після скасування реєстрації відповідного повідомлення або декларації замовник має право повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством (ч. 2, 3 ст. 391 Закону № 3038).
Замовник відповідно до закону відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.
Суб’єкти містобудування, які є замовниками будівництва об’єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:
— наведення недостовірних даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт — у розмірі 5 мінімальних заробітних плат (МЗП) — 5735 грн.;
— наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання підготовчих робіт — у розмірі 20 МЗП (22940 грн.);
— наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт:
на об’єктах I категорії складності — у розмірі 18 МЗП (20646 грн.)
на об’єктах II категорії складності — у розмірі 36 МЗП (41292 грн.);
на об’єктах III категорії складності — у розмірі 90 МЗП (103230 грн.);
— наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації:
об’єктів I категорії складності — у розмірі 18 МЗП (20646 грн.);
об’єктів II категорії складності — у розмірі 45 МЗП (51615 грн.);
об’єктів III категорії складності — у розмірі 90 МЗП (103230 грн.);
об’єктів IV категорії складності — у розмірі 370 МЗП (424390 грн.);
об’єктів V категорії складності — у розмірі 900 МЗП (1032300 грн.) (ч. 2 ст. 2 Закону про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності).
У свою чергу ч. 4 ст. 391 Закону 3038 передбачає випадки, які звільняють замовників від застосування до них штрафних санкцій за вищезазначені правопорушення. Так, до замовника, який самостійно виявив допущену технічну помилку і подав відповідну заяву, штрафні санкції за раніше подані з помилками повідомлення або декларацію чи виявлені в них недостовірні дані не застосовуються (ч. 4 ст. 391 Закону 3038).
Таким чином, нова стаття 391 Закону № 3038 стоїть на захисті прав замовників будівництва, надаючи останнім можливості вносити зміни до поданого повідомлення чи зареєстрованої декларації та звільняє від обов’язку сплачувати штрафні санкції за надання недостовірних даних у зазначених документах.
8. Планування і забудова територій передбачає «створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення»
Так, до ч. 1 ст. 2 Закону № 3038 унесено новий п.п. 101, відповідно до якого планування і забудова територій передбачає створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.
Закріплення такого положення передбачає застосування адміністративних санкцій у разі його порушення. Так, у разі порушення законодавства під час планування і забудови територій (а саме у разі передачі замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об’єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії тягнуть за собою накладення штрафу від 900 — 1000 нмдг1 (від 15300 до 17000 грн.).
1 Нмдг — неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Також розширено коло осіб, які притягаються до відповідальності за порушення ч. 1 ст. 961 КУпАП. Зокрема, до відповідальності притягується головний архітектор проекту, головний інженер проекту, експерт, інші відповідальні виконавці окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. (ч. 1 ст. 961 КУпАП). Раніше до відповідальності за цією частиною статті притягувалися лише: головний архітектор проекту (головний інженер проекту), експерт.
Проте у п. 101 ч. 1 ст. 2 Закону № 3038 вживається термінологія, яка не притаманна законодавству. Так, незрозуміло, яким є «безперешкодне життєве середовище» (зазначимо, що у Законі про охорону навколишнього природного середовища застосовується, наприклад, усталений термін — «безпечне середовище» (ст. 50 Закон про охорону навколишнього природного середовища). Цей Закон передбачає термін «сприятливі умови життєдіяльності людини»). Незрозуміло також, про які «маломобільні» групи населення йдеться у цьому випадку. Це в свою чергу може негативно позначитись на практиці правозастосування.
Так, маломобільні групи населення за ДБН В.2.2-17-2006 — це люди, що відчувають труднощі при самостійному пересуванні, одержанні послуги, необхідної інформації або при орієнтуванні в просторі. До маломобільних груп населення тут віднесені інваліди, люди з тимчасовим порушенням здоров’я, вагітні жінки, люди старшого (похилого) віку, люди з дитячими колясками тощо (за ДБН В.2.2-17-2006 «Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення»).
9. Малі архітектурні форми: нове поняття та перелік об’єктів
Запроваджені Законом № 5496 зміни закріпили нове визначення малій архітектурній формі, а також перелічено об’єкти, які підпадають під цю категорію.
Так, поняття та перелік об’єктів, що відносяться до малих архітектурних форм, передбачається у ч. 2 ст. 21 Закону про благоустрій населених пунктів.
Зокрема, мала архітектурна форма — це елемент декоративного чи іншого оснащення об’єкта благоустрою.
До малих архітектурних форм належать:
— альтанки, павільйони, навіси;
— паркові арки (аркади) і колони (колонади);
— вуличні вази, вазони і амфори;
— декоративна та ігрова скульптура;
— вуличні меблі (лавки, лави, столи);
— сходи, балюстради;
— паркові містки;
— огорожі, ворота, ґрати;
— інформаційні стенди, дошки, вивіски;
— інші елементи благоустрою, визначені законодавством.
Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону про благоустрій населених пунктів за рішенням власника об’єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.
10. Визначено основні засади огляду, обстеження та паспортизації об’єктів будівництва
До Закону № 3038 через 6 місяців після вступу в силу Закону № 5496 (з 06.07.2013 р.) буде внесено ст. 392, яка визначає основні засади огляду, обстеження та паспортизації об’єктів будівництва.
Основні засади огляду, обстеження та паспортизації об’єктів будівництва:
1. На власників чи управителів об’єктів будівництва покладено обов’язок забезпечувати поточний огляд і періодичне обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва протягом усього періоду їх існування та нести відповідальність за їх експлуатацію згідно із законом.
2. Мета обстеження об’єкта будівництва: це оцінка його відповідності основним вимогам до будівель і споруд, визначеним технічним регламентом, та вжиття обґрунтованих заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час його експлуатації.
3. Результати обстеження відображаються у паспорті об’єкта будівництва.
4. Які об’єкти підлягають обов’язковому обстеженню? Це об’єкти, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми та значними наслідками (III, IV та V категорій складності), а також багатоквартирні житлові будинки незалежно від класу наслідків (відповідальності). За рішенням власників або управителів також може проводитися обстеження інших об’єктів.
5. У період між обстеженнями власники або управителі своїми силами чи із залученням інших суб’єктів господарювання забезпечують огляд об’єктів та вживають заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.
6. Контроль за дотриманням порядку проведення обстеження об’єктів та реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації здійснюється інспекціями ДАБК.
Зазначені положення ч. 1 — 5 ст. 392 Закону № 3038 набувають чинності через 6 місяців після набуття чинності Законом № 5496, тобто вступають в силу з 6 липня 2013 року.
Частина 6 ст. 392 Закону № 3038 закріпила, що незабезпечення обстеження та паспортизації об’єкта, що підлягає обов’язковому обстеженню, порушення порядку проведення такого обстеження та нереалізація заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час його експлуатації тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Однак розмір, умови та порядок притягнення до відповідальності на законодавчому рівні ще не закріплено.
Припис ч. 6 ст. 392 Закону № 3038 набуває чинності через 18 місяців після набуття чинності Законом № 5496, тобто з 6 липня 2014 року.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки отримають право здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об’єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації (п. 11 ч. 4 ст. 41 Закону № 3038). Зазначені повноваження інспекції ДАБК здійснюватимуть з 6 липня 2014 року.
11. Розгляд правопорушень, передбачених ч. 3 — 5 ст. 961 КУпАП, віднесено до відання судів (раніше розгляд правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 961 КУпАП було віднесено до компетенції інспекцій ДАБК)
Частина 3 ст. 961 КУпАП передбачає, що порушення строків надання замовникові висновків (звітів) експертизи проектної та містобудівної документації, надання таких висновків з порушенням установленого порядку, а також вимагання під час проведення експертизи документів, не передбачених законодавством, — тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від 150 до 200 нмдг — від 2550 до 3400 грн.
Частина 4 ст. 961 КУпАП передбачає, що порушення строків реєстрації (відмови в реєстрації)декларації про початок виконання підготовчих робіт та декларації про початок виконання будівельних робіт, видачі (відмови у видачі) дозволу на виконання будівельних робіт, реєстрації (відмови в реєстрації) декларації про готовність об’єкта до експлуатації та видачі (відмови у видачі) сертифіката, який видається у разі прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, вимагання під час реєстрації таких декларацій та видачі дозволів і сертифікатів документів, не передбачених законодавством, видача сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, збудованого з порушенням будівельних норм, — тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від 150 до 200 нмдг (від 2550 до 3400 грн.).
Частина 5 ст. 961 КУпАП передбачає, що дії, передбачені частинами третьою або четвертою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від 200 до 250 нмдг (3400 до 4250 грн.).
Також Законом № 5496 конкретизовано ч. 9 ст. 96 КУпАП та вказано, що виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання, вчинене щодо об’єктів ІV категорії складності тягне за собою накладення штрафу від 600 — 700 нмдг (від 10200 до 11900 грн).
12. Інші організаційні зміни
Конкретизовано повноваження інспекцій ДАБК у реалізації:
— безперешкодного доступу до місць будівництва об’єктів та до об’єктів, що підлягають обов’язковому обстеженню (яких саме об’єктів це стосується див. на с. 46);
— зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;
— проведення перевірки відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об’єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством;
— Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальних органів звільнені від сплати судового збору у справах, що пов’язані з реалізацією їх повноважень (п. 24 ч. 1 ст. 5 Закону про судовий збір).
Таким чином, зміни зачепили широке коло відносин у галузі будівництва. Законодавець постійно вдосконалює правове регулювання у сфері містобудування. А про ефективність такого вдосконалення можна судити вже у найближчий час.
