Про пайові внески у 2013 році
З 1 січня 2013 року внески пайової участі мають перераховуватися замовниками до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію. Адже з 2013 року набув чинності п. 3 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р № 3038-VI (далі — Закон про містобудівну діяльність), що містить обмежувальну норму щодо періоду перерахування пайового внеску:
«Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури».
Також з 1 січня 2013 року набула чинності й така норма п. 9 ст. 40 того самого Закону:
«Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором».
При цьому п. 9 ст. 40 Закону про містобудівну діяльність регламентує і момент укладання відповідного договору:
«Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію».
Тобто договір у будь-якому випадку має бути укладено до моменту прийняття об’єкта в експлуатацію.
Що ж буде, якщо замовник укладе договір про пайову участь до прийняття об’єкта в експлуатацію, а сплатить (перерахує) цей внесок після прийняття об’єкта в експлуатацію?
На наш погляд, факт несвоєчасного перерахування пайового внеску не повинен впливати на його податковий статус.
Норма п. 3 ст. 40 Закону про містобудівну діяльність лише визначає строк платежу і не впливає на обов’язковість його характеру. Договір про пайову участь продовжує зберігати свою чинність навіть у разі, коли замовник несвоєчасно сплачує пайовий внесок. Тобто незважаючи на факт прийняття об’єкта в експлуатацію, у замовника залишається обов’язок щодо сплати пайового внеску, і прострочений платіж є погашенням зобов’язання за договором, пов’язаним із господарською діяльністю підприємства.
Ми вважаємо, що сплату пайового внеску після прийняття об’єкта в експлуатацію також має бути визнано в податковому обліку замовника .
Установлено ставки держмита за держреєстрацію прав
на нерухоме майно
Законом України від 20.11.2012 р. № 5508-VI унесено зміни до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.93 р. № 7-93, якими встановлено розміри ставок державного мита за проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Так, державне мито справляється:
— за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно — у розмірі 7 нмдг (119 грн.);
— за державну реєстрацію іншого речового права на нерухоме майно, обтяження права на нерухоме майно — у розмірі 3 нмдг (51 грн.).
Закон від 20.11.2012 р. № 5508-VI набрав чинності з 1 січня 2013 року.
Чи обов’язково підприємцям
скріплювати податкову накладну печаткою?
Головному податковому відомству було поставлено запитання: чи необхідно проставляти на податковій накладній печатку фізичними особами — підприємцями?
Причина виникнення цього запитання — унесення Законом України від 04.11.2011 р. № 4014-VI змін до п. 201.1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), згідно з якими в цьому пункті з’явилося застереження про те, що податкова накладна скріплюється печаткою за її наявності.
Якщо для підприємств у чинному законодавстві така вимога висувається (ч. 4 ст. 62 Господарського кодексу України), то стосовно фізичних осіб — підприємців її немає.
Відповідаючи на це запитання, ДПСУ в листі від 31.10.2012 р. № 4519/0/61-12/17-1216 була лаконічна: норма щодо скріплення податкової накладної печаткою (за її наявності) в редакції Закону України від 04.11.2011 р. № 4014-VI, визначена п. 201.1 Податкового кодексу України, на сьогодні не діє.
Тим часом звернемо увагу: з 14.11.2012 р. п. 201.1 ПКУ діє з урахуванням зазначених змін та вимагає скріплювати податкову накладну печаткою лише за її наявності.
