2013 — РІК ЗМІН.
Оновлення містобудівної діяльності — будуйте за «правилами»
Яна Брусенцова,
юрист-аналітик
ВБ «Фактор»
5 січня 2013 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання містобудівної діяльності» від 20.11.2012 р. № 5496-VI (текст його див. на с. 3 цього номера газети).
Цим документом було внесено низку змін до інших нормативно-правових актів, що регулюють містобудівну діяльність. А тому виникла необхідність подивитися на них під іншим оновленим кутом. І почнемо ми із загальновідомого Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI.
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
Закон № 5496 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання містобудівної діяльності» від 20.11.2012 р. № 5496-VI (набув чинності 05.01.2013 р.).
Закон № 3038 — Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI.
Закон № 875 — Закон ВР УРСР «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 р. № 875-XII.
Закон № 687 — Закон України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.99 р. № 687-XIV.
КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
І знову про створення безперешкодного життєвого середовища...
Це питання досить давно вже обговорюється на всіх рівнях влади як державної, так і місцевої. І дійсно, в нашій державі особи з обмеженими фізичними можливостями та інші маломобільні групи населення мають обмежений доступ до об’єктів соціальної інфраструктури, іноді навіть до приміщень, де розташовані органи влади. Хоча слід зазначити, що законотворці вже давно працюють над питанням полегшення життя таким людям, аби у них була можливість дістатися до того чи іншого пункту призначення.
Так, наприклад, у Законі № 875 передбачається, що планування і забудова населених пунктів, формування мікрорайонів, проектування, будівництво і реконструкція об’єктів фізичного оточення без пристосування для використання інвалідами не допускаються. Зазначена діяльність здійснюється з урахуванням думки громадських організацій інвалідів (ст. 27 Закону № 875). Фінансування зазначених заходів має здійснюватися за рахунок власників (балансоутримувачів) об’єктів або орендарів згідно із договором оренди. Але ці норми та й інші, які стоять на захисті прав громадян з обмеженими фізичними можливостями, не завжди виконуються. От і вирішили розробники Закону № 5496 додатково закріпити відповідні норми у профільному Законі № 3038 і не лише.
Так, відтепер ст. 2 Закону № 3038 збільшилася на п. 101 і вже починаючи з 05.01.2013 р. (дата набуття чинності Законом № 5496) планування і забудова територій, тобто діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, має окрім інших 13 пунктів, передбачати ще й створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.
Відповідні зміни були внесені і до Закону № 687. Так, відтепер держава має забезпечувати умови для здійснення архітектурної діяльності ще й шляхом забезпечення створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення (абз. 11 ч. 1 ст. 2 Закону № 687).
Також і в КпАП були внесені зміни, що стосуються питань саме безперешкодного життєвого середовища. Так, ч. 1 ст. 961 КпАП була доповнена вимогою, за порушення якої винного може бути притягнуто до адміністративної відповідальності. Отже, відтепер передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об’єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об’єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення. За такі порушення на головного архітектора проекту, головного інженера проекту, експерта, інших відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, може бути накладено штраф від 900 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян1 (від 15300 до 17000 грн.).
Крім того, ч. 2 ст. 961 КпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за зазначені вище дії, якщо їх було вчинено особою, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення. Так, зокрема, у такому випадку на головного архітектора проекту, головного інженера проекту, експерта, інших відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, може бути накладено штраф від 1500 до 1700 нмдг (від 25500 до 28900 грн.).
1 Далі за текстом — нмдг.
Розглядаючи питання забезпечення безперешкодного життєвого середовища, не можна не згадати про існування таких чудових державних будівельних норм, як ДБН В.2.2-17:2006 «Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення»2. Вимоги цього документа поширюються на проектування та реконструкцію цивільних (житлових та громадських) будинків та споруд з урахуванням потреб людей, які відносяться до маломобільних груп населення, функціонально-планувальні елементи будинків і споруд, їх земельні ділянки, а також на вхідні вузли, комунікації, шляхи евакуації, приміщення (зони) проживання, обслуговування і робочі місця, а також їх інформаційне та інженерне обладнання. У той же час вимоги цих ДБН не поширюються на будинки спеціалізованих закладів для постійного і тимчасового проживання інвалідів і людей старшої вікової групи на умовах опіки, стаціонари лікувальних закладів і аналогічні установи, призначені для обслуговування і постійного перебування даних категорій населення, а також на житлові будинки для однієї сім’ї.
2 Далі за текстом — ДБН.
Так, зокрема, в п. 4.1 ДБН зазначається, що при проектуванні та реконструкції громадських і житлових будинків слід передбачати для інвалідів і громадян інших маломобільних груп населення умови життєдіяльності, однакові з рештою категорій населення. А от перелік об’єктів, доступних для інвалідів і інших маломобільних груп населення, розрахункова кількість і категорія інвалідів, а також група мобільності маломобільних груп населення мають встановлюватися у завданні на проектування (п. 4.2 ДБН). Більше того, ДБН наводять так би мовити параметри майбутнього об’єкта будівництва, який має бути доступний для маломобільних груп населення.
Отже, дотримання вимог, визначених у зазначених вище ДБН, є досить важливим, оскільки тим, хто їх проігнорує, може бути потім «запропоновано» сплатити штрафні санкції, передбачені тією ж ч. 1 ст. 961 КпАП. Це лише один приклад настання адмінвідповідальності за передачу замовнику проектної документації, розробленої з порушенням вимог будівельних норм щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими можливостями та інших маломобільних груп населення.
Майте також на увазі, що необхідність створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими можливостями та інших маломобільних груп населення передбачена й іншими нормативно-правовими актами, одним із яких є Закон № 875 (ми про нього згадували вище). Отже, перш ніж нехтувати правами людей з обмеженими фізичними можливостями, згадайте про далеко «недружні» правила ст. 961 КпАП.
Хоча б по ложці, але додали...
Закон № 3038 притерпів значних змін: у деяких статтях були змінені лише їх частини, а деякі статті були викладені в новій редакції.
Як відомо, відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону № 3038 однією із складових проектування та будівництва об’єктів, яке здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок, є отримання ними вихідних даних. Ним присвячена ст. 29 Закону № 3038, яку згідно із Законом № 5496 було викладено в новій редакції.
Так, зокрема, було змінено склад вихідних даних — основними складовими їх тепер є:
| 1 | містобудівні умови та обмеження (як і раніше) |
| 2 | завдання на проектування Примітка. Раніше також завдання на проектування входили до складу вихідних даних. Але відтепер вимоги до таких завдань дещо змінили своє місцезнаходження. Про них можна дізнатися з ч. 10 ст. 29 Закону № 3038 у новій редакції. Вони залишилися майже незмінними. Так, завдання на проектування мають визначати обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об’єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень |
| 3 | технічні умови Примітка. Раніше були відсутні. Але додання технічних умов до складових вихідних даних є доречним, адже все одно при розробці проектної документації на будівництво об’єктів вони мають бути враховані та дотримані. Крім того, нагадаємо, що механізм розроблення проектної документації на будівництво об’єктів передбачений у Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, затвердженому наказом Мінрегіону від 16.05.2011 р. № 45. У цьому документі визначено, що для забезпечення проектування об’єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування. От щоправда, складові вихідних даних, які визначені у п. 4 згаданого вище Порядку, різняться з новим переліком, наведеним в оновленій ст. 29 Закону № 3038. Раніше вони дублювалися. Вважаємо, що невдовзі і цей нормативно-правовий акт буде приведено у відповідність до Закону № 3038 |
Позитивним є також те, що відтепер ч. 2 ст. 29 Закону № 3038 розмежувала органи влади, до яких необхідно звертатися із заявою про намір щодо забудови земельної ділянки. Отже, виходячи з цієї норми, фізична або юридична особа має подавати таку заяву:
| виконавчому органові сільської, селищної, міської ради | у випадку розміщення земельної ділянки у межах населеного пункту |
| районній державній адміністрації | у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів |
Необхідно також звернути увагу на те, що відтепер у ст. 29 Закону № 3038 регламентується порядок та строк отримання містобудівних умов та обмежень, а не вихідних даних, як це було в попередній редакції. Більше того, скорочено термін надання містобудівних умов та обмежень з 10 днів до 7 днів. Так, відтепер, ч. 5 ст. 29 Закону № 3038 передбачається, що розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.
Отже, тепер п. 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом від 07.07.2011 р. № 109, запрацював. Нагадаємо, що в цій нормі йдеться про те, що розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом № 3038. При цьому відповідна норма до прийняття Закону № 5496 була відсутня у Законі № 3038.
Крім того, оновлена ст. 29 Закону № 3038 уточнює, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об’єкта незалежно від зміни замовника. Раніше була відсутня конкретизація щодо дій нового замовника.
З’явилася і нова норма у ст. 29 Закону № 3038, яка визначає, що завдання на проектування об’єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником (ч. 9). Нагадаємо, що спеціальний нормативно-правовий акт (мається на увазі зазначений вище Порядок, затверджений наказом Мінрегіону від 16.05.2011 р. № 45) також визначає механізм складання завдання на проектування — відповідно до його «приписів» завдання на проектування об’єктів будівництва (коригування проектів) має складатися і затверджуватися замовником за погодженням з інвестором (головним розпорядником бюджетних коштів) і генпроектувальником.
І коли ми вже заговорили про вихідні дані, не можна оминути увагою і зміни, які торкнулися технічних умов.
Нагадаємо, що відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону № 3038 технічні умови — це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об’єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема щодо водо-, тепло-, енерго- і газопостачання, каналізації, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телекомунікації, диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки.
Сам же склад, зміст, порядок надання технічних умов та порядок визначення вартості послуг з їх надання визначаються відповідними центральними органами виконавчої влади.
Закон № 5496 уточнив, що технічні умови є чинними до завершення будівництва об’єкта незалежно від зміни замовника. Тобто при отриманні технічних умов діють ті ж самі правила, що з отриманням містобудівних умов та обмежень.
Відбулися деякі зміни і щодо затвердження проектної документації на об’єкти будівництва. Відтепер значно розширено перелік проектної документації, затвердження якої має здійснюватися згідно з порядком, затвердженим КМУ. Так, раніше під такий порядок підпадала лише проектна документація на об’єкти будівництва, що споруджуються із залученням державних коштів. Тепер же під дію відповідного порядку підпадає документація, згідно з якою здійснюється будівництво об’єктів із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (ст. 31 Закону № 3038).
Зазнали змін і норми, що стосуються документів, які дають право на початок виконання підготовчих та будівельних робіт. Йдеться про декларації відповідно на початок виконання підготовчих робіт та на початок виконання будівельних робіт.
Так, зокрема, положення ст. 35 та ст. 36 Закону № 3038 були нарешті приведені у відповідність до механізму надання зазначених вище декларацій. Порівняємо нижче редакції змінених положень з попередніми:
| попередня редакція | нова редакція |
| ч. 6 ст. 35 Закону № 3038 | |
| Орган державного архітектурно-будівельного контролю3відмовляє у реєстрації декларації про початок виконання підготовчих робіт, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням встановлених вимог. Рішення про відмову в реєстрації декларації про початок виконання підготовчих робіт приймається у строк, передбачений для реєстрації декларації | Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю4повертають декларацію про початок виконання підготовчих робіт замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації |
| ч. 4 ст. 36 Закону № 3038 | |
| Орган держархбудконтролю відмовляє у реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням встановлених вимог. Рішення про відмову в реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт приймається у строк, передбачений для реєстрації декларації | Інспекції повертають декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації |
3 Далі за текстом — орган Держархбудконтролю.
4 Далі за текстом — Інспекція.
Як відомо, раніше існувала колізія між нормами Закону № 3038 та постановою КМУ від 13.04.2011 р. № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт». Так, в зазначених вище Порядках регламентовано, що у разі коли декларація (як на початок виконання підготовчих, так і на початок виконання будівельних робіт) подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, відповідна інспекція повертає її замовнику з обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації. У той же час, в Законі № 3038 йшлося про відмову в реєстрації декларації. Відтепер же такої колізії не існує.
Відповідні зміни були внесені і в ст. 39 Закону № 3038, яка регламентує питання оформлення декларацій про готовність об’єктів до експлуатації. Відтепер також в їх реєстрації не відмовляють, а просто повертають, якщо вони подані або оформлені з порушенням установлених вимог.
Крім того, відтепер на законодавчому рівні скорочено перелік осіб, у разі зміни яких під час проведення підготовчих та будівельних робіт (право на проведення яких було отримано замовниками на підставі зареєстрованої відповідної декларації) замовник має повідомити Інспекцію.
Знову ж таки, щоб було зрозуміло, про що йдеться, порівняємо нижче дві редакції:
| попередня редакція | нова редакція |
| ч. 8 ст. 35 Закону № 3038 | |
| У разі якщо право на будівництво об’єкта передано іншому замовнику або змінено генерального підрядника чи підрядника (у разі якщо підготовчі роботи виконуються без залучення субпідрядників) або осіб, відповідальних за проведення авторського нагляду, чи відповідальних виконавців робіт, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни орган Держархбудконтролю | У разі якщо право на будівництво об’єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського нагляду, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни орган Держархбудконтролю |
| ч. 5 ст. 36 Закону № 3038 | |
| У разі якщо право на будівництво об’єкта передано іншому замовнику або змінено генерального підрядника чи підрядника (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) або осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, або відповідальних виконавців робіт, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни орган Держархбудконтролю, який зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт | У разі якщо право на будівництво об’єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни орган держархбудконтролю, який зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт |
Зазнала змін і ст. 37 Закону № 3038, у якій йдеться про дозволи на виконання будівельних робіт. Ця стаття кардинально змінює долю забудовників об’єктів будівництва, що належать до IV та V категорій складності. Відтепер відпала необхідність в переоформленні дозволів на будівництво у разі якщо право на будівництво об’єкта передано іншому замовникові або змінено генерального підрядника чи підрядника (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників). У таких випадках замовника зобов’язано протягом трьох робочих днів повідомити про такі зміни Інспекцію, яка видала дозвіл, з поданням засвідчених у встановленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни (абз. 1 ч. 7 ст. 37 Закону № 3038). Продовження виконання будівельних робіт без такого повідомлення забороняється.
А тепер поговоримо ще про одну родзинку Закону № 5496. Закон № 3038 був доповнений новою ст. 391, яка визначає механізм внесення змін до повідомлень або декларацій, скасування реєстрації повідомлення або декларації. Нагадаємо, що раніше це питання не було врегульовано на законодавчому рівні, що викликало безліч непорозумінь як в діяльності Інспекцій, так і замовників будівництва. Відтепер, сподіваємося, питання буде зняте.
Отже, нова норма передбачила, що у разі:
| 1 | якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або про готовність об’єкта до експлуатації |
| 2 | виявлення Інспекцією недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом відповідно до закону |
до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому КМУ. От щоправда, доведеться тепер почекати на видання відповідного порядку...
Крім того, уточнюється, що замовник зобов’язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення Інспекцією відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації. Такими мають бути дія замовника у випадку самостійного виявлення технічної помилки або виявлення недостовірних даних Інспекцією, які не дають підстави вважати об’єкт самобудом.
Зверніть увагу на важливу деталь — ч. 4 ст. 391 Закону № 3038 чітко визначено, що до замовника, який самостійно виявив допущену технічну помилку і подав відповідну заяву, штрафні санкції за раніше подані з помилками повідомлення або декларацію чи виявлені в них недостовірні дані не застосовуються.
І зовсім інші наслідки чекають на замовників будівництва у разі виявлення Інспекцією факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом. Такими фактами, зокрема, є:
1) якщо об’єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;
2) якщо об’єкт будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.
За правилами нової статті реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню Інспекцією у порядку, встановленому КМУ. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
І приємна новина — скасування повідомлення чи декларації ще не говорить про те, що «будівництву кінець». Так, ч. 3 ст. 391 Закону № 3038 залишає право за замовником після скасування реєстрації відповідного повідомлення або декларації повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством.
На цьому поки що пропонуємо завершити огляд новинок містобудування. Про інші зміни читайте в наступних номерах нашого видання.
