Про особливості застосування пільги до об’єкта житлової нерухомості
Лист Державної податкової служби України від 11.03.2013 р. № 3724/6/17-3216
Державна податкова служба України за дорученням Міністра доходів і зборів України Клименка О. В. розглянула лист <...> щодо порядку вибору використання пільги із податку на нерухомість і повідомляє.
Відповідно до пункту 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України (далі — Кодекс) з 1 січня 2013 року набрала чинність стаття 265 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», відповідно до якої введено в дію новий місцевий податок — на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Платниками вказаного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.
Згідно з пунктом 265.4 статті 265 Кодексу передбачаються пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді зменшення бази оподаткування об’єктів житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи: для квартири — на 120 м і для житлового будинку — на 250 м.
Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об’єкта житлової нерухомості, у якому фізична особа — платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об’єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності.
Відповідно до підпункту 265.7.3 пункту 265.7 статті 265 Кодексу платники податку на підставі документів, що підтверджують їх право власності на об’єкт оподаткування та місце проживання (реєстрації), мають право звернутися до органів державної податкової служби для звірки даних щодо житлової площі житлової нерухомості, пільги зі сплати податку, ставки податку та нарахованої суми податку.
Таким чином, пільга буде застосовуватись до об’єкта житлової нерухомості, у якому фізична особа — платник податку зареєстрована в установленому законом порядку.
Якщо фізична особа — платник податків виявить бажання застосувати пільгу до іншого об’єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності, вона має надати до 1 липня поточного року письмове звернення (заяву) до податкового органу за місцем реєстрації.
Таке звернення (заяву) можна подати особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
З повагою,
в. о. Голови А. Ігнатов
КОМЕНТАР
Із 1 січня 2013 року набрала чинності ст. 265 Податкового кодексу України (далі — ПК), відповідно до якої введено в дію новий місцевий податок — на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
У підпункті 265.1.1 п. 265.1 ст. 265 ПК визначено, що платниками податку на нерухоме майно є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.
Об’єктом же оподаткування згідно з п.п. 265.2.1 п. 265.2 ст. 265 ПК є об’єкт житлової нерухомості.
При цьому ПК передбачив винятки щодо об’єктів, які не є об’єктом оподаткування, а саме:
— об’єкти житлової нерухомості, що перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);
— об’єкти житлової нерухомості, що розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом;
— будівлі дитячих будинків сімейного типу;
— садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об’єкта на одного платника податку;
— об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім’ям та прийомним сім’ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю;
— гуртожитки.
Нагадаємо, що відповідно до ст. 22 ПК об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку.
Відмінною від об’єкта оподаткування є база оподаткування — це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання. База оподаткування і порядок її визначення встановлюються ПК для кожного податку окремо.
Так, базою оподаткування для об’єкта житлової нерухомості є житлова площа. Тож усі розрахунки ведуться виходячи з житлової, а не загальної площі. Наприклад, якщо загальна площа квартири — 150 м2, а житлова — 110, то її власнику взагалі не доведеться платити податок (якщо ця квартира в нього одна).
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 265.7.5 п. 265.7 ст. 265 ПК юридичні особи мають самостійно обчислювати суму податку з об’єктів житлової нерухомості станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього ж року повинні подати до податкового органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію з розподілом річної суми рівними частками за кварталами. Тобто вперше юридичні особи декларацію на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, повинні були подати до 1 лютого 2013 року.
На відміну ж від юридичних осіб, для фізичних осіб суму зазначеного податку мають обчислювати податкові органи за місцем розташування об’єкта житлової нерухомості та самостійно надсилати платникам за місцем їх проживання (реєстрації) податкові повідомлення-рішення про суму податку, що підлягає сплаті, та платіжні реквізити для сплати цього податку (п.п. 265.7.1 п. 265.7 ст. 265 ПК). Слід зазначити, що такі податкові повідомлення-рішення надсилатимуться податковою до 1 липня звітного року.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення зазначеному власнику після отримання інформації про виникнення права власності на такий об’єкт.
Важливим моментом є те, що п.п. 265.7.3 п. 265.7 ст. 265 ПК передбачено, що платники податку на підставі документів, що підтверджують їх право власності на об’єкт оподаткування та місце проживання (реєстрації), мають право звернутися до органів державної податкової служби для звірки даних щодо житлової площі житлової нерухомості, пільги зі сплати податку, ставки податку та нарахованої суми податку. І якщо є підстави, орган державної податкової служби проводить перерахунок суми податку і надсилає податкове повідомлення-рішення зазначеному власнику.
А тепер поговоримо про пільги зі сплати податку на об’єкт нерухомого майна. Вона передбачена лише для фізичних осіб. Юридичні ж особи зобов’язані сплатити податок зі всіх квартир і житлових будинків повністю. А от фізична особа — платник податку може скористатися пільгою зі сплати податку на нерухоме майно. Так, п. 265.4 ст. 265 ПК передбачаються пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді зменшення бази оподаткування об’єктів житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи:
— для квартири — на 120 м2;
— для житлового будинку — на 250 м2.
Зверніть увагу, що пільга в 120 і 250 м2 поширюється тільки на один об’єкт нерухомості, а якщо у громадянина є дві квартири, то, відповідно до закону, він звільняється від сплати податку за один об’єкт, а за другий він платить податок у повному обсязі.
Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об’єкта житлової нерухомості, у якій фізична особа — платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об’єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності. Ураховуючи зазначене, є підстави говорити про те, що пріоритет надається нерухомості відповідно до вибору платника податку лише у випадку, якщо жодна нерухомість не визначена як основне місце проживання.
Якщо ж платник податків виявить бажання застосувати пільгу до іншого об’єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності, йому потрібно надати до 1 липня 2013 року письмове звернення (заяву) до податкового органу за місцем реєстрації.
За наявності у платника податку кількох об’єктів оподаткування база оподаткування визначається окремо за кожним з таких об’єктів.
Нагадаємо, що ставки податку встановлюються сільською, селищною або міською радою в таких розмірах за 1 м2 житлової площі об’єкта житлової нерухомості:
— для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 м2, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 м2, ставки податку не можуть перевищувати 1 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
— для квартир, житлова площа яких перевищує 240 м2, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 м2, ставка податку становить 2,7 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 р. № 5515 розмір мінімальної зарплати станом на 1 січня 2013 року, який становить — 1147 грн.
А тепер дещо про відповідальність за несплату податку з об’єктів нерухомого майна — вона передбачена ст. 126 ПК. Отже, відповідно до цієї норми, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПК, його притягують до відповідальності у вигляді штрафу в наступних розмірах:
— за затримки до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 % від погашеної суми податкового боргу;
— за затримки до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 % від погашеної суми податкового боргу.
Відповідно ж до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК після закінчення встановлених ПК строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховують пеню.
Нараховується пеня на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) з розрахунку 120 % річних облікової ставки Національного банку України, що діє на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення його сплати (п. 129.4 ст. 129 ПК).
Яна Брусенцова
