Щодо консервації об’єктів
Лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житловокомунального господарства України від 14.11.2012 р. № 7/1518364
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житловокомунального господарства розглянуло звернення <…> та відповідно до компетенції повідомляє.
Організаційні основи та єдиний порядок підготовки до консервації, проведення консервації та розконсервації основних виробничих фондів підприємств встановлені Положенням про порядок консервації основних виробничих фондів підприємств, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.97 р. № 1183 (далі — Положення).
Зазначене Положення обов’язкове для підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, перелік яких затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 р. № 1734 «Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави», а також для підприємств, які засновані на державній власності незалежно від величини частки державної власності у статутному капіталі таких підприємств.
Інші підприємства можуть застосовувати норми Положення повністю або частково у добровільному порядку.
Згідно з пунктом 2 Положення термін консервації обмежено трьома роками. Після його закінчення основні засоби потрібно розконсервувати і прийняти рішення про подальшу експлуатацію чи ліквідацію.
Підприємства , для яких вимоги, встановлені Положенням, не є обов’язковими, можуть самостійно приймати рішення про термін консервації основних засобів, який може перевищувати граничний, визначений у пункті 2 Положення.
Положення про порядок консервації та розконсервації об’єктів будівництва, затверджене наказом Міністерства будівництва, архітектури та житловокомунального господарства України від 21.10.2005 р. № 2 (реєстр Мін’юсту від 29.12.2005 р. № 1582/11862), визначає порядок та умови проведення консервації та розконсервації об’єктів незавершеного будівництва.
Заступник Міністра Д. В. Ісаєнко
КОМЕНТАР
У Листі, що коментується (далі — Лист ), Мінрегіон надає роз’яснення щодо процедури консервації.
Слід зазначити, що існує два види консервації: консервація основних фондів підприємства та консервація «незавершеного будівництва». При цьому кожен з цих видів регламентовано окремим нормативноправовим документом.
Так, механізм консервації основних фондів підприємств визначений у Положенні про порядок консервації основних виробничих фондів підприємств, затвердженого постановою КМУ від 28.10.97 р. № 1183 (далі — Положення № 1183). Зокрема, це Положення визначає організаційні основи та встановлює єдиний порядок підготовки до консервації, проведення консервації та розконсервації основних виробничих фондів підприємств і обов’язкове воно лише для підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, а також засновані на державній власності. Причому Мінрегіон у Листі уточнює, що в цьому випадку величина частки державної власності у статутному капіталі таких підприємств не має значення.
Для інших підприємств Положення № 1183 має рекомендаційний характер.
Нагадаємо, що консервація основних фондів підприємств — це комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більш як три роки) зберігання основних фондів підприємств у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування.
Інакше кажучи, консервація основних фондів — це спосіб виведення з експлуатації обладнання, яке не планується використовувати найближчим часом. І цей спосіб може впевнено використовуватися також приватними підприємствами, щоправда, з дотриманням «азів» Положення № 1183.
Слід також зазначити, що консервація передбачає не просто виведення з експлуатації певного обладнання, — під час консервації має бути забезпечене його збереження. Так, зокрема, з цього приводу в п. 8 Положення № 1183 зазначено, що під час консервації та розконсервації основні фонди підприємств приводяться у стан, що забезпечує збереження технологічного обладнання, будівель і споруд, а також безпеку технічного персоналу і населення, охорону довкілля.
Крім того, п. 9 Положення № 1183 визначено, що використання законсервованих основних фондів протягом установленого терміну консервації забороняється.
Отже, законсервувати обладнання, означає не лише вивести його з експлуатації і, наприклад, відключити електричне живлення, але забезпечити такі умови, щоб це обладнання не було пошкоджене і не завдало шкоди працівникам підприємства.
І ще одне, як роз’яснив Мінрегіон у Листі, застосування трирічного терміну консервації (обов’язкового для підприємств, заснованих на державній формі власності) не є обов’язковим для приватних підприємств. Тобто власник такого підприємства самостійно визначає термін консервації.
А тепер щодо іншого виду консервації — консервації «незавершеного будівництва». Він передбачений Положенням про порядок консервації та розконсервації об’єктів будівництва, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житловокомунального господарства України від 21.10.2005 р. № 2 (далі — Положення № 2).
Положення № 2, на відміну від Положення № 1183, визначає порядок та умови проведення консервації та розконсервації об’єктів та будов з нового будівництва, реконструкції та технічного переоснащення діючих підприємств, капітального ремонту будівель і споруд виробничого та невиробничого призначення.
Консервації згідно з Положенням № 2 підлягають об’єкти (будови), будівництво та введення в дію яких не забезпечене фінансуванням або технічний рівень яких не відповідає сучасним вимогам. При цьому під консервацією об’єкта (будови) слід розуміти комплекс робіт та заходів, пов’язаних із забезпеченням зберігання на визначений довготривалий час об’єкта (будови), на якому припинено будівництво, що включає тимчасові та постійно діючі захисні або конструктивні заходи, які запобігають руйнації об’єкта (будови).
Звертаємо увагу, що Положення № 2 є обов’язковим для використання під час проведення консервації та розконсервації об’єктів (будов), будівництво яких здійснюється із залученням державних і змішаних інвестицій.
Слід зазначити, що відповідно до Положення № 2:
— державні інвестиції — інвестиції, спрямовані на створення або відновлення основних фондів, джерелом яких є кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, інших місцевих бюджетів, власні та позичкові кошти державних підприємств, установ та організацій;
— змішані інвестиції — інвестиції, спрямовані на створення або відновлення основних фондів, у загальному обсязі яких є частка державних інвестицій.
Для об’єктів (будов), будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел, Положення № 2 має рекомендаційний характер. Тобто його можна брати за основу у тому разі, якщо суб’єкт містобудування планує законсервувати розпочате ним будівництво.
Яна Брусенцова
