Податок на квартиру чи будинок:
хто його має сплачувати і коли?
Владислава Лежніна, юрист, м. Харків
(email: firm_law@ukr.net)
З 1 січня 2013 року введено новий як для нас, українців, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Цей податок сплачується як фізичними, так і юридичними особами, у тому числі нерезидентами, які є власниками об’єктів житлової нерухомості. Та чи повинні будівельні підприємства сплачувати цей податок? І якщо «так», то коли саме?
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755VI.
ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435IV.
Закон № 1952 — Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. № 1952IV.
Порядок № 461 — Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 461.
Хто є платниками податку
на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
та коли його сплачувати?
У нормативноправовому полі порядок сплати ПНМ прописано у розділі XII «Місцеві податки і збори», а саме у ст. 265 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» ПКУ.
Перш за все слід сказати, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі— ПНМ), було введено ще минулого року, проте запрацював він лише з 1 січня цього року. Його сплачують усі: фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості, юридичні особи. Звідси висновок— будівельні підприємства сплачують ПНМ на загальних підставах як юридичні особи.
Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року. До 1 лютого цього ж року вони подають до органу державної податкової служби за місцезнаходженням об’єкта оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, де вказується інформація з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.12.2012 р. № 1408.
База оподаткування. Базою оподаткування є житлова площа об’єкта житлової нерухомості. (Хоча в парламентських кулуарах давно вже ведуться дебати про те, щоб базою оподаткування зробити всю загальну площу, а не житлову, як це є зараз.)
Увага! Не є об’єктом оподаткування (п.п. 265.2.2 ПКУ):
а) об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);
б) об’єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) садовий або дачний будинок , але не більше одного такого об’єкта на одного платника податку;
ґ) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім’ям та прийомним сім’ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю;
д) гуртожитки.
Строк сплати ПНМ . Цей податок юрособами сплачується авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (п. 265.10 ст. 265 ПКУ).
Ставки податку. Розмір ставки — диференційовано залежно від житлової площі квартири чи будинку. Так, ставки встановлюються сільською, селищною або міською радами в таких розмірах за 1 кв. метр житлової площі об’єкта житлової нерухомості:
— у разі, якщо площа квартири перевищує 120 кв. м, але не більше 240 кв. м, то ставка податку не може перевищувати 1 % від мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня поточного року. Так само і для житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. м;
— якщо площа квартири перевищує 240 кв. м, а площа житлового будинку — 500 кв. м, то податок на нерухомість не повинен перевищувати 2,7 % розміру мінімальної заробітної плати (п.п. 265.5.1 п. 265.5 ст. 265 ПКУ).
Отже, якщо будівельне підприємство має у власності об’єкт житлової нерухомості, податок з такого об’єкта сплачується у загальному порядку.
Що стосується новоствореного об’єкта житлової нерухомості, то порядок сплати податку дещо інший. Податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в такому випадку подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт (абз. 2 п.п. 265.7.5 п. 265.7 ст. 265 ПКУ).
Ключовим аспектом є визначення моменту виникнення права власності.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, то право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то право власності виникає з моменту державної реєстрації (ч. 2 ст. 331 ЦКУ).
Законом № 1952 передбачена процедура державної реєстрації житлових будинків, будівель, споруд (їх окремих частин), квартир, житлових та нежитлових приміщень. Якщо щодо об’єкта нерухомого майна передбачено прийняття його в експлуатацію, то державна реєстрація прав на такий об’єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію. Процедура прийняття об’єктів нерухомого майна передбачена Порядком № 461.
Тобто новостворене (нововведене) нерухоме майно приймається в експлуатацію і лише потім підлягає державній реєстрації.
Це означає, що будівельні підприємства будуть платниками ПНМ, якщо право власності на такий об’єкт буде зареєстровано в Державному реєстрі прав саме за цим підприємством.
Стосовно пільг…
Поперше, слід відмітити, що пільги щодо сплати ПНМ не надаються юридичним особам — платникам такого податку. Такі пільги надаються лише фізособам.
Подруге , що саме є пільгою? Пільги щодо сплати ПНМ — це зменшення бази оподаткування, а базою є житлова площа квартири чи будинку.
Зменшення бази оподаткування заключається в тому, що житлова площа квартири (чи будинку) фізичної особи — платника ПНМ зменшується база оподаткування:
а) для квартири — на 120 кв. метрів;
б) для житлового будинку — на 250 кв. метрів.
Потретє , пільга щодо сплати зазначеного податку надається один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до одного об’єкта житлової нерухомості, що належить фізичній особі на праві приватної власності. А тому, якщо платник податку володіє декількома об’єктами житлової нерухомості, то пільгу може бути використано лише щодо одного об’єкта на власний розсуд платника податку.
Наприклад, Петренко А. А. є власником трьох квартир: житлова площа першої — 44 кв. метрів, житлова площа другої — 55 кв. метрів, третьої — 32 кв. метрів. У цьому випадку Петренко А. А. буде самостійно вирішувати, до якої саме квартири використовувати пільгу (і ймовірніше, що квартири, де житлова площа буде найбільша). Але тут важливо зрозуміти, що пільга буде використана один раз до однієї із трьох квартир. А щодо двох останніх квартир буде розраховуватись ПНМ на загальних підставах, тобто вже без зменшення бази оподаткування.
Відповідальність для юридичних осіб
за порушення порядку сплати ПНМ
1. Відповідальність за несплату ПНМ
Відповідальність установлена п. 126.1 ст. 126 ПКУ, згідно з яким за несвоєчасну сплату податку на нерухомість платнику податків загрожує:
Штраф у розмірі 10 % від суми погашеного податкового боргу — при затримці до 30 календарних днів.
Штраф у розмірі 20 % від суми погашеного податкового боргу — при затримці більше 30 календарних днів.
Після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня (п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Пеня, визначена пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
2. Неподання або несвоєчасне подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.12.2012 р. № 1408.
Строк подання податкової декларації юридичними особами — до 31 січня року, у якому подається декларація. А тому слід пам’ятати, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ).
Висновки
Таким чином, будівельні підприємства є платниками ПНМ на загальних підставах.
Щодо новостворених об’єктів житлової нерухомості будівельні підприємства є платниками зазначеного податку лише у разі, якщо право власності на зазначений об’єкт зареєстровано за таким підприємством. У разі порушення порядку визначення та сплати зазначеного податку будівельне підприємство несе відповідальність установлену законодавством.
