Виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, зернового дистиляту може здійснюватися лише на державних підприємствах, а біоетанолу — на підприємствах усіх форм власності за наявності у них ліцензій.
Виробництво біоетанолу забороняється на акцизних складах, на яких здійснюється виробництво та/або зберігання інших видів спирту етилового (крім зберігання спирту етилового-сирцю, що використовується для виробництва біоетанолу).
Виробництво спирту етилового денатурованого забороняється на акцизних складах, на яких здійснюється виробництво та/або зберігання спирту етилового неденатурованого.
Виробництво алкогольних напоїв для реалізації на території України здійснюється з використанням спирту етилового ректифікованого, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового та виноградного дистиляту спиртового, що мають статус українських товарів відповідно до Митного кодексу України.
Виробництво спирту коньячного і плодового, зернового дистиляту здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію, повний технологічний цикл виробництва коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією, забезпечені спеціальною тарою для витримки спиртів та кваліфікованими фахівцями. Виробництво спирту коньячного також здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію, здійснюють переробку винограду та виробництво виноматеріалів виноградних, забезпечені дубовою тарою або нержавіючими чи емальованими ємностями з дубовою клепкою для витримки спирту коньячного і плодового, кваліфікованими фахівцями та власними виробничими потужностями з виробництва спирту коньячного. Виробництво коньяку України також здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форми власності шляхом купажу коньячних спиртів українського та/або неукраїнського походження без будь-яких обмежень щодо часток їх використання у виробництві, витриманих не менше трьох років у дубовій тарі або нержавіючих чи емальованих ємностях з дубовою клепкою. Післякупажний відпочинок коньяків встановлюється рішенням суб’єкта господарювання.
(зміни, внесені пунктом 10 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008)
Виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії.
Рішення про проектування і будівництво нових спиртових виробництв, а також про розподіл виробництва спирту між суб’єктами господарювання залежно від напрямів використання спирту приймається Кабінетом Міністрів України.
Виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу та алкогольних напоїв здійснюється за наявності внесених до Єдиного реєстру місць зберігання спирту. При цьому приміщення, в яких здійснюється виробництво спирту етилового, та місця зберігання спирту, розташовані на державному підприємстві, яке виробляє спирт етиловий, та приміщення, в яких здійснюється виробництво біоетанолу, та місця зберігання біоетанолу, розташовані на підприємстві, яке виробляє біоетанол, вважаються акцизним складом. Акцизним складом також вважаються виробничі приміщення на території суб’єкта господарювання, де суб’єктом господарювання виробляється, обробляється (переробляється) горілка та лікеро-горілчані вироби, та його складські приміщення, в яких зберігається, одержується чи відправляється горілка та лікеро-горілчані вироби. На акцизних складах постійно діють представники органу доходів і зборів за місцем розташування акцизного складу. Акцизні склади повинні бути обладнані витратомірами — лічильниками обсягу виробленого спирту етилового, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів — лічильників обсягу виробленого спирту етилового. Відпуск спирту етилового без наявності витратоміра — лічильника обсягу виробленого спирту етилового забороняється. Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів — лічильників обсягу виробленого спирту етилового встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб’єкта господарювання з обов’язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання спирту, а також: для юридичних осіб — найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), для фізичних осіб — суб’єктів господарювання — прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.
До заяви додаються документ, що підтверджує право користування цим приміщенням, та довідка про відповідність місця зберігання спирту вимогам, встановленим центральним органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.
Довідка про внесення місця зберігання спирту до Єдиного реєстру видається суб’єкту господарювання протягом п’яти календарних днів від дати подання заяви. Ведення Єдиного реєстру та видача довідок про внесення місць зберігання спирту до Єдиного реєстру здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Органи влади забезпечують вільний доступ до відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі.
Виключення місць зберігання з Єдиного реєстру здійснюється органом доходів і зборів, який вносив його до Єдиного реєстру, на підставі письмової заяви суб’єкта господарювання, що був заявником такого місця зберігання спирту, або у разі анулювання ліцензії, виданої такому суб’єкту господарювання відповідно до цього Закону, шляхом прийняття відповідного письмового розпорядження не раніше ніж через 10 робочих днів з моменту виникнення передбачених цим Законом підстав.
Орган доходів і зборів повинен видати суб’єкту господарювання, що був заявником, засвідчену копію письмового розпорядження про виключення місця зберігання спирту з Єдиного реєстру протягом трьох робочих днів з моменту його прийняття.
Орган доходів і зборів за місцем розташування акцизного складу призначає свого представника (представників) на такому складі.
Копія рішення про призначення представника (представників) органу доходів і зборів у день прийняття такого рішення надсилається власнику акцизного складу.
Представник (представники) органу доходів і зборів здійснює (здійснюють) постійний безпосередній контроль за дотриманням встановленого порядку відпуску спирту етилового та сплати акцизного податку з нього.
Порядок роботи представників органу доходів і зборів на акцизному складі встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. При цьому розпорядок роботи представників органу доходів і зборів повинен відповідати режиму роботи акцизного складу, встановленому його власником.
Виробництво дистиляту виноградного спиртового і спирту-сирцю плодового здійснюється суб’єктами господарювання за наявності ліцензій незалежно від форми власності з правом реалізації як сировини іншим суб’єктами господарювання, які мають ліцензії на виробництво спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного або спирту етилового ректифікованого плодового.
Малі виробництва виноробної продукції здійснюють виробництво та розлив у споживчу тару вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва.
Нові марки вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових малих виробництв виноробної продукції затверджує керівник суб’єкта господарювання на підставі висновку Центральної галузевої дегустаційної комісії виноробної промисловості та/або дегустаційної комісії профільної наукової установи, та/або дегустаційної комісії галузевої громадської спілки, що діють відповідно до порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави.
Виробництво пального здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форми власності за умови наявності ліцензії на право виробництва пального.
