Стаття 11-1. Митний представник

1. Будь-яка особа може призначити митного представника.

2. Представництво може бути прямим або непрямим.

3. У разі прямого представництва митний представник діє в інтересах і від імені особи, яку він представляє (прямий митний представник).

У разі непрямого представництва митний представник діє в інтересах особи, яку він представляє, але від власного імені (непрямий митний представник).

4. Під час виконання своїх повноважень митний представник заявляє про те, що він діє в інтересах особи, яку він представляє, та зобов’язаний надати митним органам документи, що підтверджують його повноваження і визначають вид представництва (пряме чи непряме).

5. Особа, яка не заявляє про те, що вона діє як митний представник, або без належного уповноваження заявляє, що вона діє як митний представник, вважається такою, що діє від власного імені та у власних інтересах.

6. Митні органи мають право вимагати від особи, яка заявляє про те, що вона діє як митний представник, надати документи, що підтверджують надання їй відповідних повноважень.

Митні органи не повинні вимагати від особи, яка діє як митний представник і виконує дії та митні формальності на регулярній основі, щоразу надавати документи, що підтверджують його повноваження, за умови що така особа може надати такі документи на вимогу митних органів.

7. Митний представник має право здійснювати декларування товарів в інтересах іншої особи, за умови наявності авторизації на провадження митної брокерської діяльності.

8. Непрямому митному представнику заборонено:

1) мати інших митних представників;

2) здійснювати декларування у митні режими:

імпорту товарів, на які у випадках, встановлених цим Кодексом та іншими законами з питань оподаткування, надаються звільнення від оподаткування митними платежами (податкові пільги) під час їх випуску для вільного обігу;

імпорту (у частині процедури кінцевого використання);

тимчасового ввезення;

безмитної торгівлі;

переробки на митній території;

переробки за межами митної території;

знищення або руйнування;

відмови на користь держави.

Заборона, встановлена абзацом другим пункту 2 цієї частини, не поширюється на випадки декларування товарів у митний режим імпорту із застосуванням тарифних пільг (тарифних преференцій), передбачених статтею 281 цього Кодексу.