Стаття 11. Додержання вимог щодо конфіденційності інформації

1. Інформація, що стосується митної справи, отримана митними органами, може використовуватися ними виключно для митних цілей і не може розголошуватися без дозволу суб’єкта, осіб чи органу, що надав таку інформацію, зокрема, передаватися третім особам, у тому числі іншим органам державної влади, крім випадків, визначених цим Кодексом та іншими законами України.

2. Інформація щодо підприємств, громадян, а також товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються ними через митний кордон України, що збирається, використовується та формується митними органами, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для інформації з обмеженим доступом. Обробка персональних даних осіб, відомості про яких отримані митними органами, здійснюється без згоди таких осіб.

3. За розголошення інформації, зазначеної у цій статті, посадові особи митних органів несуть відповідальність згідно із законом.

4. Не належать до інформації з обмеженим доступом і не можуть становити комерційної таємниці відомості щодо конкретних експортно-імпортних операцій, згоду на оприлюднення яких надано декларантом (крім випадків віднесення таких відомостей до державної таємниці) за формою, визначеною центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, а також відомості, внесені декларантами до митної декларації відповідно до частини восьмої статті 257 цього Кодексу, за виключенням пунктів 2, 4, підпунктів «б», «в», «д», «є», «з» пункту 5, пунктів 6, 7 і 9 частини восьмої зазначеної статті.

5. Не вважається розголошенням інформації з обмеженим доступом надання або оприлюднення, у тому числі публічне обговорення в засобах масової інформації та суспільстві:

1) знеособленої зведеної інформації для статистичних цілей;

2) знеособленої аналітичної інформації;

3) знеособленої інформації щодо конкретних експортно-імпортних операцій, внесеної декларантом до митної декларації відповідно до частини восьмої статті 257 цього Кодексу, крім інформації, визначеної пунктами 2, 4, підпунктами «б», «в», «д», «є», «з» пункту 5, пунктами 6, 7 і 9 частини восьмої зазначеної статті;

4) знеособлених текстів рішень за результатами розгляду скарг (крім інформації щодо конкретних експортно-імпортних операцій, визначеної пунктами 2, 4, підпунктами «б», «в», «д», «є», «з» пункту 5, пунктами 6, 7 і 9 частини восьмої статті 257 цього Кодексу);

5) знеособленої інформації щодо загальних питань роботи митного органу;

6) знеособленої інформації, яка стосується правопорушень.

Надання та оприлюднення такої інформації здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, на безоплатній основі та у формі відкритих даних в обсягах, що не суперечать міжнародним договорам України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.