Стаття 176. Умови поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування

1. Знищення або руйнування товарів допускається з письмового дозволу митного органу за заявою утримувача товарів.

2. Дозвіл на поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування видається митним органом, якщо утримувачем товарів:

1) укладено договір на знищення (руйнування) товарів з підприємством, уповноваженим відповідно до законодавства України на знищення (руйнування) відповідних категорій товарів;

2) отримано дозволи на знищення (руйнування) товарів від державних органів, до повноважень яких належить контроль за переміщенням таких товарів.

3. Дозвіл на поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування видається митним органом безоплатно протягом трьох робочих днів з дати реєстрації відповідної заяви. У разі відмови у видачі дозволу митний орган зобов’язаний у зазначений строк письмово або в електронній формі повідомити особу, яка звернулася за отриманням дозволу, про підстави відмови.

4. Не вважаються операціями зі знищення або руйнування товарів:

1) використання для споживання тваринами товарів, попередньо призначених для споживання людиною;

2) проведення з товарами операцій з переробки;

3) отримання продуктів переробки, включаючи монтаж, демонтаж, переробку або обробку товарів;

4) ремонт товарів, включаючи їх відновлення;

5) використання товарів як таких, що полегшують процес виготовлення продуктів переробки, якщо самі вони при цьому повністю витрачаються.

5. Якщо товари, які передбачається знищити або зруйнувати, можуть бути поміщені у митний режим відмови на користь держави, митний орган письмово пропонує декларанту обрати цей митний режим. За згоди декларанта з пропозицією митного органу ці товари поміщуються в митний режим відмови на користь держави.

6. Поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування здійснюється митним органом, у зоні діяльності якого проводяться операції зі знищення або руйнування.

7. Подати заяву щодо надання дозволу на поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування може:

1) утримувач товарів, відмінний від декларанта, власника товарів, а саме:

утримувач авторизованого об’єкта, вільної митної зони, на якому (якій) товари зберігаються під митним контролем;

перевізник;

утримувач митного режиму;

2) правовласник, за наявності підстав, передбачених частиною дев’ятою статті 401 цього Кодексу.

У такому випадку особи, зазначені у пункті 1 цієї частини, мають надати митному органу документальні докази відмови від виконання зобов’язань або неможливості виконання зобов’язань щодо поміщення товарів до іншого митного режиму власником товарів.

8. Декларування залишків, що утворилися в результаті знищення або руйнування товарів, в порядку, визначеному статтею 401 цього Кодексу, може здійснюватися правовласником.