Стаття 200. Доставка, пред'явлення товарів та документів у місце, визначене митним органом

1. Після надання митним органом дозволу на пропуск товарів через митний кордон України особа, яка ввозить товари (перевізник або інша особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму транзиту), зобов’язана забезпечити доставку товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них без будь-якої зміни їх стану у визначене митним органом місце — місце доставки або на об’єкт підприємства, зазначений в авторизації на застосування спрощення, або до центральної сортувальної станції (регіональної сортувальної станції), або місця міжнародного поштового обміну, чи з дозволу митного органу призначення в інше місце, узгоджене з цим митним органом призначення, і забезпечити пред’явлення цих товарів та документів посадовим особам митного органу.

Місця доставки можуть створюватися на території (або її частині) морського чи річкового порту, аеропорту, залізничної станції, підрозділу митного органу призначення, в якому безпосередньо проводиться митне оформлення, або на території, прилеглій до складу тимчасового зберігання або митного складу.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику:

1) встановлює порядок відкриття та закриття місць доставки;

2) встановлює вимоги до облаштування місць доставки;

3) визначає товари, які можуть бути доставлені в інше місце, узгоджене з митним органом призначення.

Для отримання дозволу на доставку товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них в інше місце, узгоджене з митним органом призначення, декларантом подається заява до митного органу призначення. У разі відмови у наданні дозволу митний орган зобов’язаний невідкладно письмово (в паперовій або електронній формі) повідомити особі, яка звернулася з проханням надати дозвіл, про причини і підстави такої відмови.

2. Доставка товарів та документів на них повинна бути здійснена у строк, встановлений статтею 95 цього Кодексу або митним органом країни відправлення, відповідно до положень Конвенції про процедуру спільного транзиту.

3. У місці доставки або в іншому місці, узгодженому з митним органом призначення, товари і транспортні засоби комерційного призначення пред’являються, а документи на них передаються до митного органу в мінімально можливий строк після їх прибуття, а в разі прибуття поза робочим часом, встановленим для митного органу, — у мінімально можливий строк після початку роботи цього органу. У разі якщо доставка товарів, транспортних засобів комерційного призначення в межах спрощень, наданих підприємству, здійснюється до об’єктів підприємства, визначених для застосування спрощень, подальші митні формальності здійснюються у порядку, визначеному для відповідних спрощень.

Доставка та пред’явлення товарів та документів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, здійснюються відповідно до глави 36 цього Кодексу.

4. Зміна місця стоянки (доставки) транспортного засобу, вивантаження, перевантаження товарів, розпакування, пакування чи перепакування товарів, зміна, вилучення чи пошкодження засобів забезпечення ідентифікації, фізичний огляд товарів, взяття проб та зразків допускаються лише з дозволу митного органу. У разі відмови у наданні дозволу митний орган зобов’язаний невідкладно письмово (у паперовій або електронній формі) повідомити особу, яка звернулася за отриманням дозволу, про причини і підстави такої відмови.

5. Товари, що ввозяться на митну територію України морським або повітряним транспортом та залишаються на борту тих самих транспортних засобів, пред’являються митному органу в порту чи аеропорту, в якому здійснюється їх розвантаження або перевантаження для подальшого переміщення. У разі якщо розвантаження таких товарів здійснюється із зворотним завантаженням на той самий транспортний засіб з метою розвантаження чи завантаження інших товарів, такі товари не пред’являються митному органу в такому порту чи аеропорту.

6. У разі видачі без дозволу митного органу або втрати товарів, що перебувають під митним контролем у місці доставки або в іншому місці, узгодженому з митним органом призначення, утримувач місця доставки або особа, яка звернулася за отриманням дозволу на доставку товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них в інше місце, ніж місце доставки, несе адміністративну відповідальність, передбачену цим Кодексом. Крім того, у таких випадках на цих осіб покладається обов’язок щодо сплати митних платежів, установлених законом на імпорт зазначених товарів.

7. Утримувач місця доставки або особа, яка звернулася за отриманням дозволу на доставку товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них в інше місце, ніж місце доставки, звільняється від обов’язку із сплати митних платежів, установлених законом на імпорт товарів, якщо товари, що перебувають в місці доставки або в іншому місці, узгодженому з митним органом призначення, втрачено внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами.