Стаття 265. Декларанти

1. Декларантом має право виступати:

1) особа, яка самостійно здійснює декларування у власних інтересах та від власного імені (утримувач митного режиму);

2) особа, в інтересах та від імені якої здійснюється декларування (утримувач митного режиму в разі прямого представництва);

3) особа, яка здійснює декларування в інтересах іншої особи (утримувача митного режиму), але від власного імені (непрямий митний представник).

2. Декларантами можуть бути тільки резиденти, крім випадків переміщення через митний кордон України:

1) громадянами — особистих речей, транспортних засобів особистого користування та інших товарів для особистих, сімейних чи інших потреб, не пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності;

2) особами, які мають пільги згідно із статтями 383–386, 388, 389, 391, 392 цього Кодексу, — товарів, у зв’язку із ввезенням яких на митну територію України та вивезенням їх за межі цієї території такі пільги надаються;

3) представництвами іноземних фірм — товарів, що не підлягають відчуженню та призначені для службового користування цих представництв при декларуванні у митні режими тимчасового ввезення, реекспорту, транзиту, а також імпорту щодо товарів, ввезених для власних потреб таких представництв;

4) іноземними перевізниками — товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються територією України прохідним транзитом;

5) інших випадків, коли відповідно до законодавства України нерезидент має право розпоряджатися товарами на митній території України.

3. Підприємства можуть бути декларантами, за умови перебування їх на обліку в митних органах України.

4. Громадяни можуть бути декларантами після досягнення ними 16-річного віку.

5. Частину п’яту виключено.

6. Декларування товарів, що належать громадянам, може здійснюватися цими громадянами, утримувачами цих товарів або їхніми митними представниками.