Стаття 316-1. Зупинення, скасування та анулювання реєстрації гаранта

1. Зупинення, скасування та анулювання реєстрації гаранта здійснюється відповідно до статей 19¹⁵–19¹⁸ цього Кодексу.

Під час застосування процедури, передбаченої статтею 19⁹ цього Кодексу, у разі наміру митного органу прийняти рішення про зупинення реєстрації гаранта або в результаті проведення оцінки вжитих заходів відповідно до статті 19¹⁵ цього Кодексу під час зупинення такого рішення у зв’язку з невідповідністю фінансової установи умовам, визначеним підпунктом «г» пункту 5, підпунктами «б», «в» пункту 6, підпунктами «б», «в» пункту 7 частини другої статті 316 цього Кодексу, рішення про зупинення або скасування реєстрації гаранта не приймається у разі дотримання таких умов:

1) фінансова установа забезпечила виконання відповідних нормативів, критеріїв, сформувала відповідні резерви;

2) відсутність застосування Національним банком України заходів впливу до такої фінансової установи.

2. Протягом строку зупинення реєстрації гаранта, а також після скасування або анулювання реєстрації гаранта митні органи не мають права приймати нові гарантії та застосовувати раніше прийняті гарантії, видані таким гарантом.

3. Зупинення, скасування та анулювання реєстрації гаранта не звільняє гаранта від зобов’язань за гарантіями, виданими до моменту прийняття відповідного рішення.

4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, зобов’язаний невідкладно повідомити гаранта про зупинення, поновлення, скасування та анулювання реєстрації гаранта, а також внести відповідну інформацію до реєстру гарантів та електронної системи управління гарантіями із зазначенням дати набрання чинності відповідним рішенням.