Видалення аварійних зелених насаджень: процедурні та облікові питання

Передусім зазначимо, що установа може видалити зелені насадження, які знаходяться в аварійному стані. Для цього у неї є цілком законні підстави.

Безпосередньо процедура видалення дерев, кущів, газонів і квітників на території населених пунктів прописана в спеціальному документі — Порядку № 1045*. Саме в цьому документі зібрано правила та вимоги щодо видалення зелених насаджень.

* Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затверджений постановою КМУ від 01.08.2006 № 1045.

Коли можна видалити зелені насадження?

Вичерпний перелік випадків, коли установа має право видалити зелені насадження на своїй території, наведено в п. 2 Порядку № 1045.

Зокрема, такі роботи дозволено здійснювати у разі:

1) будівництва об’єкта архітектури з отриманням відповідних дозвільних документів;

2) знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш ніж 5 см;

3) ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту;

4) відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, яке затіняється деревами;

5) проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі;

6) досягнення деревом вікової межі;

7) провадження господарської діяльності на території розсадників з вирощування декоративних дерев та кущів;

8) ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації.

Як бачимо, серед зазначених випадків є знесення аварійних, сухостійних дерев. Отже, установа має всі підстави для видалення таких дерев. Головне — правильно документально оформити вчинення таких дій.

Хто приймає рішення про видалення зелених насаджень?

За загальним правилом видалення зелених насаджень здійснюють на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі — компетентний орган). Для цього установі слід звернутися до компетентного органу з відповідною заявою про видалення зелених насаджень. Це передбачено нормами п. 4 Порядку № 1045.

Безпосередньо видалення дерев здійснюють на підставі спеціального дозвільного документа — ордера на видалення зелених насаджень (далі — ордер). Процедура розгляду та прийняття рішення щодо видалення зелених насаджень прописана в п. 4 Порядку № 1045. А от видають ордер за формою, наведеною в додатку 2 до Методики № 127*.

* Методика визначення відновної вартості зелених насаджень, затверджена наказом Мінрегіону від 12.05.2009 № 127.

Зверніть увагу: компетентний орган має чітко зазначити дату відкриття та закриття такого ордера. Тобто установа має провести видалення зелених насаджень до зазначеної в ордері дати. Відповідно якщо установа не здійснила до цього часу видалення зелених насаджень, нарікати слід тільки на себе. Адже після спливу дати закриття ордера дозвіл на видалення відповідних насаджень доведеться отримувати знову.

Водночас органи місцевого самоврядування також можуть розробляти місцеві документи щодо видалення зелених насаджень на території відповідної територіальної громади. Тому установі доцільно поцікавитися наявністю та змістом такого місцевого документа, яким урегульовано це питання.

Коли дозвіл не потрібен?

Зазвичай із кожного правила є винятки. Так, Порядком № 1045 передбачено низку випадків, коли дозволено не отримувати ордер.

У таблиці нижче перелічимо випадки, коли установі не потрібен такий ордер, а також зазначимо документи, які будуть підставою для видалення дерев.

Коли ордер для видалення зелених насаджень НЕ потрібен

Як документально оформити видалення зелених насаджень?

Як ми вже з’ясували, у певних випадках установа може цілком обійтися без отримання ордера. Втім, оформлення Акта обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню (далі — Акт), установі не уникнути.

Складає такий Акт комісія з питань визначення стану зелених насаджень, призначена компетентним органом. Тоді як представники установи, на території якої здійснюють видалення зелених насаджень, можуть виконувати функції лише спостерігачів (наприклад, під час огляду зелених насаджень, які підлягають видаленню). Але жодних підписів чи записів до Акта вони не здійснюють.

І тільки після оформлення такого Акта можна вчиняти дії щодо видалення аварійних, сухостійних зелених насаджень, які знаходяться на земельній ділянці установи.

Однак у певних випадках дозволено оформляти Акт вже після видалення зелених насаджень. Це чорним по білому зазначено в п. 8 Порядку № 1045. Наприклад, цей документ можна скласти постфактум у разі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації. Також дозволено його складати після завершення робіт, якщо стан зелених насаджень загрожує життю, здоров’ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб.

Відновна вартість зелених насаджень: сплачувати чи ні?

У разі видалення зелених насаджень (дерев, кущів, газонів, квітників) або їх втрати у зв’язку із відведенням земельної ділянки суб’єкти господарювання мають сплатити до відповідного бюджету так звану відновну вартість. Механізм визначення такої вартості прописано у Методиці № 127.

Хто визначає відновну вартість зелених насаджень, які підлягають видаленню?

Саме до повноважень комісії, призначеної компетентним органом, належить визначення відновної вартості зелених насаджень. Таку вартість комісія визначає під час оформлення вищезгаданого Акта.

У свою чергу, обов’язок заявника під час отримання дозвільного документа для видалення зелених насаджень — сплатити таку вартість до відповідного бюджету.

Втім, сплачувати відновну вартість зелених насаджень установи повинні не завжди. Зокрема, не сплачують відновну вартість зелених насаджень у разі:

1) знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самостійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більше ніж 5 см тощо;

2) ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації;

3) досягнення деревом вікової межі.

Вичерпний перелік випадків, коли дозволено не сплачувати відновну вартість, ви знайдете в п. 6 Порядку № 1045.

Як показати в бухобліку видалення зелених насаджень?

Нагадаємо основні правила відображення в бухобліку операцій з видалення зелених насаджень та оприбуткування деревини.

1. Списуємо зелені насадження з балансу. У разі видалення зелених насаджень такі об’єкти списуємо з балансу з субрахунку 1017 «Тварини та багаторічні насадження» за загальними правилами списання ОЗ. Для цього списуємо первісну вартість зелених насаджень та суму зносу таких об’єктів.

За фактом списання зелених насаджень оформлюємо Акт списання ОЗ (часткової ліквідації) та вносимо відповідні записи до Інвентарної картки обліку тварин і багаторічних насаджень.

2. Оприбутковуємо деревину. Деревину, отриману в результаті видалення зелених насаджень, установа має оприбуткувати на баланс установи.

Зауважте: оприбутковувати варто лише ту деревину, яку можна реалізувати, використати для потреб установи чи отримати в інший спосіб економічну вигоду від її використання. Якщо ж така деревина абсолютно не придатна для подальшого використання та/або продажу, зараховувати їх на баланс не треба. Оскільки в такому разі вони фактично не відповідають критеріям визнання активами.

Для оприбуткування деревини, отриманої після видалення зелених насаджень, застосовуємо відповідні субрахунки обліку запасів. Все залежить від того, як установа планує використовувати таку деревину: для власних потреб, для передачі іншим установам, закладам, організаціям, реалізації чи передачі на переробку.

Так, відображаємо деревину залежно від запланованих напрямів її використання:

1) для потреб установи:

— субрахунок 1513 — як будматеріали для поточного ремонту;

— субрахунок 1514 — як паливо для опалення установи;

— субрахунком 1517 — як сировина для власної переробки;

2) для реалізації, передачі іншим установам — субрахунок 1815.

3. Визначаємо вартість деревини. Оцінку деревини слід проводити за чистою вартістю реалізації або в оцінці можливого використання на дату її отримання. Про це свідчить п. 15 розд. ІІ Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів суб’єктів державного сектору, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11 (ср. ).

Тобто визначаємо, скільки фактично коштів може отримати установа на конкретну дату від продажу такої деревини. Для цього можна скористатися інформацією про ринкову вартість деревини з урахуванням запланованих напрямів її використання. Наприклад, якщо у подальшому деревина буде використана для опалення, тоді доречно взяти до уваги ціну на дрова у відповідному регіоні.

Результати оцінки деревини, отриманої у результаті видалення зелених насаджень, комісія установи має відобразити в Акті оцінки. Складайте цей документ у довільній формі або застосовуйте наш варіант.

4. Визначаємо дохід. Залежно від запланованих напрямків використання деревини, визнаємо та показуємо дохід.

Так, у разі зарахування на баланс деревини для власних потреб установи показуємо дохід за субрахунком 7112 «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі».

Якщо ж отриману деревину установа планує використати для подальшої реалізації, тоді під час її зарахування на баланс показуємо дохід за субрахунком 7211 «Дохід від реалізації активів».

Також на вартість оприбуткованої деревини, отриманої в результаті видалення зелених насаджень, установі необхідно скласти і подати до органу Казначейства Довідку про надходження у натуральній формі за кодом доходів 25010200 «Надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності». Зробити це необхідно не пізніше останнього робочого дня місяця.

На суму фактичних надходжень від реалізації деревини вносимо зміни до кошторису за спецфондом. Кошти від реалізації деревини відображаємо за кодом доходів 25010400 «Надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна)».

5. Передаємо деревину іншій установі. Бюджетна установа може передати запаси (у т. ч. деревину, отриману у результаті видалення зелених насаджень) іншій установі. Передачу таких запасів іншій установі здійснюємо на підставі відповідного розпорядчого документа головного розпорядника. Оформлюємо таку операцію Актом приймання-передачі запасів типової форми.

Якщо передачу деревини здійснюємо у межах одного бюджету та/або одного головного розпорядника, така операція для цілей бухобліку є різновидом внутрівідомчих розрахунків. Тому під час їх відображення установа, яка передає матеріальні цінності, застосовує субрахунок 2711 «Дебіторська заборгованість за внутрішніми розрахунками».

Відповідно установа, яка передала деревину, має відобразити в обліку збільшення витрат звітного періоду (Дт 8013) та зменшення дебіторської заборгованості за внутрішніми розрахунками (Кт 2711). Але робити це слід тільки після використання переданої деревини відповідною установою та отримання від останньої Акта списання запасів за типовою формою.