Безоплатне майно від засновника

Майно — дарунок

Для того, щоб визначити, як вплине майно-дарунок на податковий облік підприємства, досить пригадати бухгалтерські наслідки. Оформивши операцію передачі звичайним даруванням, безоплатно отримані:

1) необоротні активи підприємство зобов’язане буде зарахувати (за справедливою вартістю*, збільшеною на вартість супутніх витрат) до відповідної групи необоротних активів і одночасно показавши збільшення додаткового капіталу за кредитом субрахунку 424 «Безоплатно отримані необоротні активи». І потім пропорційно сумі амортизації, що нараховується, щомісячно відображати дохід (за кредитом субрахунку 745 «Дохід від безоплатно отриманих активів») з одночасним зменшенням додаткового капіталу;

* Сумою коштів, за якою можна продати об’єкт ( абз. перший п. 10 П(С)БО 7). Але для деяких об’єктів ОЗ прописано свої правила визначення справедливої вартості (див. додаток 4 до П(С)БО 19).

— оборотні активи зарахувати на баланс (зокрема, на рахунки 20, 28) і так само показати дохід за кредитом субрахунку 718 «Дохід від безоплатно отриманих оборотних активів». Детальніше про облік див. на с. 20 цього номера.

Але в нашій ситуації активи підприємству передає засновник. Отже, безоплатне майно від засновника можна прилаштувати по-іншому і з вигодою. Давайте поглянемо як.

Майно — додатковий внесок

Будь-яке товариство з обмеженою відповідальністю з уже сформованим статутним капіталом має право поповнити свої «засіки» шляхом унесення учасниками додаткових вкладів ( ч. 4 ст. 144 ЦКУ).

Увага! Таке право реалізується шляхом ухвалення відповідного рішення зборами товариства, де його учасники якраз і визначають розмір, форму і порядок внесення додаткових вкладів ( п. «а» ч. 1 ст. 59 Закону про госптовариства).

Причому додаткові внески перш за все корисні тим, що якщо раптом (після закінчення фінансового року) розмір чистих активів виявиться менше статутного капіталу, то товариству напевно не доведеться возитися із зменшенням статутного капіталу

Крім того, додаткове вкладення капіталу (додаткові внески) не зачіпає сам статутний капітал (рахунок 40). Тобто частка засновника від такого внеску ніяк не збільшується, а отже, документальної тяганини не буде.

До того ж для засновника немає різниці, як безоплатно передавати: жодних фактичних вигід він не матиме ані від додаткового внеску (оскільки, як ми вже зазначили, частка його у статутному капіталі не збільшується), ані від безоплатної передачі-дарунку.

Отже, у принципі, будь-яке отримуване майно від засновника можна «підлаштувати» під додатковий внесок.

Ще раз повторимо: установлення розміру, форми та порядку внесення учасниками додаткових вкладів належить до компетенції зборів товариства ( п. «а» ст. 59 Закону про госптовариства). Отже, спочатку потрібно зібрати збори учасників і зафіксувати необхідність передачі майна у протоколі загальних зборів (це якраз і підтвердить, що передаюча сторона — засновник/учасник, а не третя особа). Важливо! Жодного договору дарування між засновником і підприємством-отримувачем бути не повинно.

Цей варіант прийнятний ще й тому, що сума додаткових внесків до капіталу підприємства не збільшує доходи підприємства.

Це випливає з п. 3 НП(С)БО 1 і п. 5 П(С)БО 15. В обох бухоблікових стандартах надається визначення доходу. І в обох випадках бухоблікові правила роблять спеціальний виняток — не вважається доходом збільшення активів і капіталу за рахунок внесків власників (учасників).

Вважаємо, що тут ідеться не тільки про первинні внески до статутного капіталу, а й про додаткові внески для поповнення оборотних коштів або майна підприємства. Для відображення таких внесків у складі додаткового капіталу передбачено окремий субрахунок 422 «Інший вкладений капітал». Нагадаємо: згідно з Інструкцією № 291 на ньому обліковується інший вкладений засновниками підприємств (за винятком акціонерних товариств) капітал, що перевищує статутний капітал, інші внески тощо, без рішення про зміну розміру статутного капіталу.

Якщо засновник надумав безоплатно обдарувати майном підприємство, то нічого не заважає оформити це як додатковий внесок

Якщо засновник є платником ПДВ, то при передачі майна як додаткового внеску він повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ. Операція з передачі майна як внесок до капітала в розумінні п.п. 14.1.191 ПКУ вважається постачанням товару. А тому, якщо місце його постачання — Україна, така операція є об’єктом оподаткування ПДВ ( п.п. «а» п. 185.1 ПКУ). Базу оподаткування ПДВ визначають залежно від того, який вид майна вноситься до статутного капіталу емітента ( п. 188.1 ПКУ). За товаром — не нижче за ціну придбання, за ОЗ — не нижче за балансову вартість на початок звітного періоду, за готовою продукцією — не нижче за звичайну ціну.

Розглянемо приклад.

Приклад. На зборах учасників, для того щоб не зменшувати статутний капітал, було прийнято рішення, що один з його засновників (фізособа) зробить додатковий внесок у вигляді обладнання вартістю 20000 грн. Обладнання необхідне для використання у виробничих цілях.

Облік отримання від засновника додаткового внеску майном

висновки

• Якщо майно, що передається безоплатно засновником, оформити як додатковий внесок, доходу не буде.
• Для цього слід зафіксувати необхідність передачі майна у протоколі загальних зборів.
• Засновник — платник ПДВ, роблячи внесок майном, повинен нарахувати ПЗ з ПДВ.