Висновок документа
На думку податківців, відображення вартості знищеного війною майна в податкових витратах можливо: (1) на підставі відповідних первинних документів, (2) за умови проведення обов’язкової інвентаризації та (3) за наявності сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили)
У листі контролери повідомили, за яких умов вартість знищеного війною майна може бути відображена в податкових витратах. На думку фіскалів, для правомірного формування податкових витрат у цьому випадку, крім інвентаризації й підтвердної первинки, ще необхідний сертифікат про форс-мажор. Невже податківці і справді вважають, що відобразити вартість знищеного війною майна у витратах у податковому обліку можна за умови наявності сертифіката, що підтверджує форс-мажорні обставини?
Дійсно, війна — це форс-мажор (про що повідомлялося в листі ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, розміщеному на сайті ТПП, див. ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf). Причому за роз’ясненнями ТПП, цей лист можна роздрукувати й використовувати для підтвердження форс-мажорних обставин (ucci.org.ua/press-center/ucci-news/protsedura-zasvidchennia-fors-mazhornikh-obstavin-z-28-02-2022). Але, видно, такого загального листа від ТПП фіскалам не достатньо — для збереження податкових витрат їм подавай сертифікат.
Хоча насправді жодних подібних вимог ПКУ не висуває. У питаннях списання майна (товарів) ПКУ орієнтований на бухоблік. А для бухобліку важливий саме сам факт знищення активів. Тому що за бухобліковими правилами ТМЦ підлягають списанню, якщо припиняють відповідати критеріям активів — незалежно від причини їх знищення. Адже в бухгалтерському обліку списання, викликане знищенням у зв’язку з війною, нічим не відрізняється від списання при будь-якому іншому знищенні — у кожному разі вартість знищених товарів, що припиняють відповідати критеріям активів, відносять на витрати. Тож
для списання активів важливий, насамперед, сам факт їх знищення (а не його причина — форс-мажор)
Тому вважаємо, що для списання знищеного майна (і віднесення його вартості на витрати в бухгалтерському й податковому обліку) достатньо звичайної підтвердної первинки: актів на списання, а також документів компетентних органів — акта (довідки) органів МВС (поліції)/органів ДСНС (пожежників) про знищення майна.
До речі, ці самі документи допоможуть обґрунтувати й ненарахування ПДВ. Адже за товарами (придбаними з ПДВ), знищеними (втраченими) внаслідок дії обставин непереборної сили під час воєнного стану (незалежно від того, коли такі товари були придбані — до чи під час війни), ПК жодним чином не коректується і компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ не нараховуються (п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Причому сертифіката в цьому випадку податківці не вимагають (див. роз’яснення km.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/579907.html і БЗ 101.15). Докладніше про знищення майна див. статтю «Майно та/або документи знищено: як бути?» в «Податки & бухоблік», 2022, № 26).
Що примітно, у колишніх роз’ясненнях, що стосуються, зокрема, знищення майна на тимчасово окупованій території, таких умов податківці не висували. А роз’яснювали, що вартість знищеного товару й понесених збитків на тимчасово окупованій території обліковується у складі витрат за правилами бухобліку й зменшує об’єкт оподаткування податком на прибуток у відповідному звітному періоді (питання 32 роз’яснення ДПСУ від 07.04.2022 // tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html, БЗ 102.02).
Та й, по правді, підтвердження форс-мажору важливе не для витрат (як це намагаються піднести податківці), а насамперед для звільнення від відповідальності (ч. 1 ст. 617 ЦКУ; ч. 2 ст. 218 ГКУ). Оскільки форс-мажор звільняє від відповідальності щодо договору (санкцій: штрафів, пені тощо). Тоді як від виконання договірних обов’язків форс-мажор не звільняє. Докладніше про форс-мажор див. статтю «Чи можна не виконувати договір через війну» в «Податки & бухоблік», 2022, № 26.
