Вывод документа
Если предприятие работает и работникам выплачивается зарплата, то работнику, который заболел в период неявок, предоставляйте больничные на общих основаниях
Письмо, которое комментируется, является ответом исполнительной дирекции ФСС на наш запрос. Ситуация, которая в нем рассматривается, к сожалению, теперь очень часто встречается на практике. Обсудим ее.
Ситуация. Есть предприятие. Часть его работников выехала в другие регионы Украины и не работает, однако продолжает находиться в трудовых отношениях с этим предприятием. Имеют ли право такие работники на получение пособия по временной нетрудоспособности, если они не оформляли отпуск без сохранения заработной платы, а временная нетрудоспособность наступила в период, который обозначен в табеле учета рабочего времени как неявки по другим причинам (І)?
То есть фактически имеем ситуацию, когда в табеле учета рабочего времени по работнику обозначено неявки — больничный — неявки. Можно ли такой больничный брать в работу?
А что Закон? Смотрим основания для отказа, которые перечислены в ст. 23 Закона Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании» от 23.09.99 № 1105-XIV. Среди них не указано, что пособие по временной нетрудоспособности не предоставляется за период невыхода работника на работу (неявок).
Вместе с тем цель пособия по временной нетрудоспособности — компенсировать работнику (полностью или частично) потерю заработной платы (дохода) в случае наступления страхового случая. Есть ли здесь потеря и можно ли назначать больничные?
Ответ Фонда. ФСС ответил, что (!) да, работнику предоставляется пособие по временной нетрудоспособности за дни болезни, указанные в больничном листе, на общих основаниях, как компенсация потерянного заработка, но если одновременно выполняются следующие два условия.
Первое условие — временная нетрудоспособность у работника наступила или продолжается во время, когда для него графиком работы предприятия или индивидуальным графиком работы предусмотрен выход на работу. То есть предприятие работает (не находится в простое, не прекратило свою деятельность), а трудовые отношения с работником не приостановлены, он не находится в отпуске за свой счет и т. п.
Второе условие — остальным работникам осуществляется начисление заработной платы. Какое отношение имеют такие остальные работники работодателя и их зарплата к работнику, который заболел в период неявок? Никакого! Но похоже, что ФСС здесь видит какую-то невидимую связь. ☺.
В любом случае иметь под рукой письмо ФСС, которое комментируется, будет не лишним. Поэтому приводим его текст ниже.
| ФОНД СОЦIАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ УКРАIНИ ВИКОНАВЧА ДИРЕКЦІЯ від 08.09.2022 № 1184-11-1 Розглянувши лист редакції газети «Податки & бухоблік» <…> щодо надання допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (далі — Фонд), виконавча дирекція Фонду в межах своєї компетенції повідомляє наступне. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 (далі — Закон № 1105) соціальне страхування здійснюється за принципом законодавчого визначення умов i порядку здійснення соціального страхування. Пунктом 1 частини другої статті 15 та пунктом 2 частини першої статті 16 Закону № 1105 визначено, що роботодавець зобов’язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом, а застрахована особа має право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом. Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати, у разі настання в неї страхового випадку. Відповідно до частини першої статті 30 Закону № 1105 матеріальне забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гiг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначається та надається за основним місцем роботи (діяльності). Частиною першою статті 31 Закону № 1105 передбачено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Слід врахувати, що абзацом четвертим пункту 3 розділу I Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 01.06.2021 № 1066, визначено, що тимчасова непрацездатність особи відповідно до медичного висновку — це непрацездатність особи внаслідок захворювання, травми або інших причин (вагітність та пологи, карантин тощо), яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування, реабілітації, інших заходів медичного характеру, та триває до відновлення працездатності або до закінчення причин, які унеможливлюють виконання роботи. Отже, у випадку хвороби або травми, яка наступає або триває у працівника під час, коли для цього працівника згідно із графіком роботи підприємства або індивідуальним графіком роботи працівника передбачено вихід на роботу (трудові відносини не призупинені, не перебуває у відпустці за власний рахунок тощо), тобто підприємство працює (не перебуває у простої, не припинило свою діяльність) i іншим працівникам здійснюється нарахування заробітної плати, то зазначеному працівнику надається допомога по тимчасовій непрацездатності за дні тимчасової непрацездатності, зазначені у листку непрацездатності на загальних підставах, як компенсація втраченого заробітку. Директор Тетяна МИХАЙЛЕНКО |
