До категорії працівників, оплата праці яких проводиться за ЄТС, належать працівники освіти, спорту, культури тощо.
Нагадаємо, що питання оплати праці працівників за ЄТС регламентується постановою № 1298*.
* Постанова КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298.
Згідно з п.п. «б» п. 4 постанови № 1298 такі працівники мають право на матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, в сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання.
У галузевих наказах щодо оплати праці відповідних категорій працівників простежуються схожі норми.
Перед тим, як перейти до нюансів надання «оздоровчих» різним категоріям працівників з оплатою праці за ЄТС, зазначимо, що особливості надання, умови та розмір матеріальної допомоги можна прописати у відповідному Положенні про виплату матеріальної допомоги, що дасть змогу уникнути спірних моментів та нез’ясованих питань.
Право надавати матеріальну допомогу покладене на керівників місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, при яких створені централізовані бухгалтерії, керівників бюджетних установ, закладів та організацій в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків.
Надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня в межах наявних коштів на оплату праці.
Розмір та умови надання
Наведемо у таблиці розмір, умови, особливості надання допомоги на оздоровлення працівників, оплата праці яких здійснюється за ЄТС.
«Оздоровчі» для працівників з оплатою праці за ЄТС
| Категорія працівників | Розмір, умови надання матеріальної допомоги на оздоровлення | Нормативний документ, за яким призначається |
| Педагогічні і науково-педагогічні працівники | Допомога на оздоровлення є обов’язковою та надається: • за основним місцем роботи; • при наданні щорічної відпустки згідно з графіком; • у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) | |
| «Оздоровчі» надаються педагогічним та науково-педагогічним працівникам згідно з переліком посад, визначених постановою КМУ «Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 14.06.2000 р. № 963. Фондом оплати праці, що формується на рік, передбачається виплата «оздоровчих» один раз для однієї особи, кошти на виплату яких затверджуються кошторисом. Якщо працівники ведуть викладацьку роботу, при цьому не займаючи посади педагогічних (науково-педагогічних) працівників, на допомогу на оздоровлення за ст. 57 Закону про освіту вони права не мають. Про виплату «оздоровчих» тільки за основним місцем роботи наголошують МОН та Профспілки працівників освіти та науки у спільних листах від 11.06.2001 р. № 1/9-223, № 02-8/267. Зауважте: розмір допомоги на оздоровлення розраховується виходячи з посадового окладу з урахуванням підвищень (див. лист Мінпраці від 05.11.2008 р. № 645/13/155-08). Також майте на увазі: на визначення її розміру не впливає тижневе (річне) навчальне навантаження або обсяг роботи, що виконується (див. лист Мінсоцполітики від 30.11.2011 р. № 1079/13/84-11). Наприклад, учитель, який працює на умовах неповного робочого часу, має право на «оздоровчі» до щорічної відпустки в розмірі ставки заробітної плати відповідно до кваліфікаційної категорії виходячи з навантаження 18 навчальних годин на тиждень. | ||
| Інші працівники установ та закладів освіти, які не обіймають посади педагогічних працівників | Керівники відповідних навчальних закладів, установ освіти та наукових установ мають право в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків, надавати матеріальну допомогу на оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання | |
| Тренери-викладачі | Матеріальна допомога на оздоровлення надається: • один раз на рік; • у сумі не більше ніж один(на) посадовий оклад (ставка заробітної плати, тарифна ставка) | |
| Право надавати «оздоровчі» тренерам-викладачам у межах фонду оплати праці, затвердженого в кошторисах, надано керівникам. При визначенні розміру «оздоровчих» не має значення обсяг навчально-тренувальної роботи. | ||
| Працівники закладів культури | Допомога на оздоровлення надається: • під час надання щорічної відпустки; • у розмірі посадового окладу | |
| Працівники у сфері культури, педагогічні працівники закладів освіти сфери культури, які працюють у державних і комунальних закладах культури, під час щорічної відпустки отримують «оздоровчі» в розмірі посадового окладу, у межах фонду оплати праці, затвердженого на відповідний рік. | ||
| Працівники клубних закладів | Допомога на оздоровлення надається: • під час надання щорічної відпустки; • у розмірі посадового окладу | |
| Перелік посад працівників державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів, які мають право на виплату допомоги на оздоровлення, містить постанова № 1026. Причому ще однією умовою для її виплати є те, що працівник повинен не лише обіймати посаду, що зазначена в додатку до постанови № 1026, а й працювати в закладах, визначених п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону про культуру. Окремо у постанові № 1026 виділена категорія працівників, яким згідно з цією постановою «оздоровчі» не надаються, а саме: працівникам підрозділів з фінансового, бухгалтерського, юридичного, господарського, матеріально-технічного забезпечення, режимно-секретного підрозділу, підрозділу з охорони праці та інших підрозділів, діяльність яких не належить до основних видів. Але це не означає, що вони не отримують підтримки до відпустки. Для них передбачена виплата матеріальної допомоги на оздоровлення один раз на рік у сумі не більше одного посадового окладу (без урахування допомоги на поховання) в іншому документі — п.п. «б» п. 3 наказу Мінкультури «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки» від 18.10.2005 р. № 745. Виплата такої допомоги здійснюється в межах фонду оплати праці. | ||
| Працівники бібліотек | Мають право на допомогу на оздоровлення: • під час надання щорічної відпустки; • у розмірі посадового окладу | ч. 6 ст. 30 Закону про бібліотеки(6), п. 3 постанови № 84(7) |
| Таке право поширюється на тих працівників бібліотек, посади яких зазначені Переліком посад працівників державних і комунальних бібліотек, які провадять культурну, освітню, інформаційну, науково-дослідну, методичну діяльність, затвердженим постановою КМУ від 22.01.2005 р. № 84. Ще однією особливістю у виплаті «оздоровчих» є те, що право на них мають і працівники бібліотек — сумісники. Мінпраці, у своєму листі від 16.03.2010 р. № 278/13/84-10 роз’яснює, що надання матеріальної допомоги сумісникам здійснюється на загальних підставах, якщо інше не передбачено окремими нормативними актами. | ||
| Працівники музеїв | Допомога на оздоровлення виплачується: • при наданні щорічної відпустки; • один раз на рік; • у розмірі посадового окладу (ставки заробітної плати) | абз. 8 ч. 2 ст. 28 Закону про музеї(8), п. 4 постанови № 82(9) |
| Допомога на оздоровлення надається у межах фонду оплати праці працівників державних і комунальних музеїв, затвердженого на відповідний рік. Працівники, які мають на неї, право зазначені в переліку посад, який затверджений постановою № 82. | ||
| Інші працівники культури | Матеріальна допомога на оздоровлення може надаватися: • один раз на рік; • у сумі не більше ніж один посадовий оклад (без урахування матдопомоги на поховання) | |
| «Оздоровчі» іншим працівникам культури, на яких не поширюється дія постанов № 82, 84 та 1026 у частині надання допомоги на оздоровлення, можуть бути виплачені за рішенням керівників місцевих органів виконавчої влади, або органів місцевого самоврядування, при яких створені централізовані бухгалтерії, або керівників бюджетних установ, закладів та організацій культури та в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах. | ||
| (1) Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 р. № 2145-VIII. (4) Закон України «Про культуру» від 14.12.2010 р. № 2778-VI. (6) Закон України «Про бібліотеки та бібліотечну справу» від 27.01.95 р. № 32/95-ВР. (8) Закон України «Про музеї та музейну справу» від 29.06.95 р. № 249/95-ВР. | ||
Отже, розміри та умови надання допомоги на оздоровлення ми розглянули. А тепер наведемо основні й дуже важливі особливості надання «оздоровчих».
Розміри та умови надання допомоги на оздоровлення в держслужбі див. «Матеріальна допомога до відпустки держслужбовцям та працівникам держорганів», в ОМС — «Оздоровчі» працівникам органів місцевого самоврядування» цього номера.
Особливості надання допомоги
1. Допомога на оздоровлення (гарантована) виплачується один раз на рік тільки при наданні щорічної відпустки. Якщо відпустка поділена на частини згідно зі ст. 12 Закон про відпустки, то працівник має право отримати допомогу на оздоровлення до будь-якої з її частин (із збереженням умови виплати лише один раз на календарний рік). Причому він сам обирає, до якої саме частини відпустки її приєднати.
До речі, саме такі роз’яснення надані Мінсоцполітики у листах від 21.07.2015 р. № 409/13/116-15 та від 07.12.2017 р. № 23966/0/2-17/28. Отже, якщо працівник хоче отримати матеріальну допомогу на оздоровлення до 1 дня щорічної відпустки (за умови збереження норм законодавства щодо поділу відпустки та узгодження з керівником) — він має на це право.
2. Надання допомоги на оздоровлення один раз на рік — означає саме один раз на календарний рік. І не має значення, чи відпустка надається в поточному календарному році за минулий рік чи в поточному за поточний рік — «оздоровчі» прив’язують до поточного календарного року. І це виключає отримання такої допомоги двічі на рік.
3. Для гарантованої допомоги на оздоровлення, що прив’язана до посадового окладу:
• розмір визначається саме на дату виходу у щорічну відпустку. Тобто якщо після надання такої допомоги відбулося підвищення посадового окладу в межах календарного року — суму «оздоровчих» перераховувати не треба;
• розмір розраховується з урахуванням зайнятості (крім допомоги у сфері освіти педагогам). Наприклад, якщо частка зайнятості працівника становить половину, то й «оздоровчі» розраховують відповідно (0,5 від посадового окладу).
4. Якщо працівник звільняється (календарний рік відпрацьовано не повністю) та допомогу на оздоровлення:
а) отримав разом із використанням щорічної відпустки до звільнення — повертати її не треба (лист Мінсоцполітики від 04.09.2013 р. № 963/13/84-13);
б) отримав та у зв’язку із тимчасовою непрацездатністю щорічну відпустку не використав — повернення «оздоровчих» законодавством не передбачено (лист Мінсоцполітики від 07.10.2016 р. № 1382/13/84-16);
в) не отримав — до компенсації за невикористану відпустку вона не додається (тільки до щорічної відпустки). Можна піти іншим шляхом: піти у відпустку з наступним звільненням, тоді «оздоровчим» — зелене світло.
5. Працівники, що працюють за строковим трудовим договором, також мають право на оздоровчу допомогу за загальними правилами відповідної категорії.
6. Щодо виплати допомоги на оздоровлення сумісникам, то на законодавчому рівні це питання не врегульоване. Прямої заборони законодавство не містить, але питання спірне. За роз’ясненнями ж Мінсоцполітики, сумісники (крім працівників освіти) мають право на «оздоровчі», якщо інше не передбачено окремими нормативними актами (лист Мінсоцполітики від 16.03.2010 р. № 278/13/84-10).
7. Допомога на оздоровлення не належить до заходів заохочення. Тому, у разі винесення догани працівнику, право на «оздоровчі» він не втрачає.
8. Якщо працівник у попередньому році не був у щорічній відпустці і, як наслідок, не мав права на «оздоровчі», у такому випадку в поточному році їх виплата за відпрацьований період проводиться за рахунок економії фонду оплати праці без утисків для інших працівників — таку думку висловило Мінпраці у своєму листі від 19.07.2010 р. № 671/13-84-10 (ср. ). Інакше така допомога працівнику взагалі не буде виплачена.
9. Стаж роботи не впливає на надання та розмір допомоги на оздоровлення, яка може бути надана, якщо працівником не відпрацьовано рік. Головна умова — надання щорічної відпустки. Тому якщо в перший рік роботи працівнику надано щорічну відпустку до закінчення шестимісячного строку безперервної роботи, допомога для оздоровлення також може виплачуватися працівникові за його заявою (лист Мінсоцполітики від 21.07.2015 р. № 409/13/116-15).
Однак на практиці це дещо суперечна ситуація. З одного боку, законодавство надає право працівнику на «оздоровчі», з іншого — її виплата обмежена фондом оплати праці, затвердженим кошторисом.
Тож уявімо ситуацію, коли протягом поточного календарного року працівника прийнято на посаду, за якою попередній працівник уже використав допомогу на оздоровлення. І новий працівник, пропрацювавши пів року, йде у щорічну основну відпустку і бажає отримати «оздоровчі» за правом, установленим йому законом. Але коштів на це вже нема, бо допомога на оздоровлення виплачується один раз на рік, до фонду оплати праці була врахована один раз і виплачена його попереднику. Таким чином, коштів для її виплати новому працівнику вже нема. У такій ситуації її виплата можлива за наявності економії фонду оплати праці. І рішення щодо виплати «оздоровчих» приймають керівники відповідних органів влади.
