З теоретичними моментами, якими будемо користуватися, можна ознайомитися у статті «Вихідна допомога при звільненні: «принади» розрахунку» цього номера.
Тепер давайте попрактикуємося разом!
Місяці розрахункового періоду відпрацьовані не повністю
Приклад 1. Працівника установи звільнено 10 лютого 2021 року через скорочення штату з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку.
З 1 по 21 грудня 2020 року він перебував у «карантинній» відпустці без збереження зарплати. За 7 робочих днів грудня (за стандартною п’ятиденкою) йому нарахована зарплата у сумі 2278 грн.
З 20 січня по 1 лютого 2021 року працівник хворів. За 11 робочих днів січня йому нарахована зарплата в сумі 3600 грн.
У наведеній ситуації розрахунковим періодом для обчислення вихідної допомоги будуть 2 календарні місяці, що передують лютому 2021 року (місяцю звільнення), а саме грудень 2020 року і січень 2021 року.
1. Фактично нарахована зарплата у розрахунковому періоді 5878 грн (2278 + 3600).
2. У розрахунковому періоді фактично відпрацьовано 18 (7 + 11) робочих днів.
3. Обчислимо середньомісячну кількість робочих днів за графіком роботи установи у розрахунковому періоді:
(22 + 19) : 2 = 20,5 (роб. дн.).
4. Розрахуємо середньомісячний заробіток:
5878,00 : 18 х 20,5 = 6694,39 (грн).
У розрахунковому періоді один відпрацьований день
Приклад 2. Працівниця, після відпустки для догляду за дитиною до 3 років (після досягнення дитиною 3 років), приступила до роботи 29 січня 2021 року. 26 лютого 2021 року (останній робочий день місяця) через скорочення штату її звільнено з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячної зарплати. Графік роботи і працівниці, і установи — стандартна п’ятиденка.
За 1 відпрацьований робочий день січня їй нарахована зарплата в сумі 315,79 грн.
У цій ситуації є три цікаві моменти, на які варто звернути увагу.
По-перше, щодо звільнення працівниці, яка щойно вийшла з декрету. Не можна звільнити з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (крім ліквідації установи) вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до 3 років, 6 років (за медичним висновком), одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда (ст. 184 КЗпП).
Якщо працівниця не підпадає під вказані заборони щодо звільнення і процедура скорочення правильно оформлена, то звільнення за скороченням такої працівниці цілком правомірне.
По-друге, працівниця звільнена в останній робочий день місяця. Тобто вона повний місяць перебувала в трудових відносинах.
Деякі бухгалтери намагаються такий місяць втулити у розрахунковий період. Не робіть цього!
Незалежно від дати звільнення, до розрахункового періоду потрапляють 2 календарні місяці, що передують місяцю звільнення.
За умовами прикладу це грудень 2020 року і січень 2021 року.
По-третє, іноді бухгалтера лякає те, що у розрахунковому періоді немає жодного повністю відпрацьованого місяця. А в наведеній ситуації він узагалі має тільки один відпрацьований день. Не губіться. Діємо чітко за правилами. Орієнтуємося на розрахунковий період 2 календарні місяці і на заробіток за відпрацьований один робочий день у цьому періоді.
Тепер перейдемо до розрахунку суми вихідної допомоги.
1. Заробіток розрахункового періоду становить 315,79 грн.
2. У розрахунковому періоді відпрацьований лише 1 день.
3. Обчислимо середньомісячну кількість робочих днів:
(22 + 19) : 2 = 20,5 (роб. дн.).
4. Визначимо суму вихідної допомоги:
315,79 : 1 х 20,5 = 6473,70 (грн).
У розрахунковому періоді немає заробітку
Приклад 3. Працівника установи звільняють 12 лютого 2021 року через скорочення штату з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячної зарплати. Графік роботи і працівника, і установи — стандартна п’ятиденка.
Оклад працівника становить 5660 грн (зайнятість повна). Так вийшло, що протягом останніх чотирьох місяців перед місяцем звільнення працівник не працював у зв’язку з хворобою та відпусткою.
У розрахунковому періоді для обчислення вихідної допомоги в цьому прикладі заробіток відсутній. Тому розрахунок проводимо зі встановленого йому у трудовому договорі посадового окладу.
1. Порівняємо оклад з розміром мінзарплати, що діє на дату звільнення працівника. Оклад працівника виявився меншим за МЗП, тому розрахунок проводимо з розміру мінзарплати (6000 грн).
2. Розрахунковою виплатою буде:
6000 х 2 = 12000 (грн).
3. Кількість днів в умовному розрахунковому періоді:
22 + 19 = 41 (роб. дн.).
4. Визначимо середньомісячну кількість робочих днів:
(22 + 19) : 2 = 20,5 (роб. дн.).
5. Обчислимо суму вихідної допомоги:
12000 : 41 х 20,5 = 6000 (грн).
Висновки
• При обчисленні середньої зарплати з розрахунку 2 місяці вимога про повністю відпрацьовані місяці розрахункового періоду відсутня. У розрахунку бере участь нарахована зарплата за фактично відпрацьовані дні розрахункового періоду.
• У разі відсутності у працівника зарплати у розрахунковому періоді обчислення середнього заробітку провадиться з розрахунку встановленого йому у трудовому договорі посадового окладу, але не менше ніж МЗП.
• Премії, нараховані за два і більше місяців, для цілей розрахунку середнього заробітку розподіляються пропорційно відпрацьованого часу у тих місяцях, за які вони нараховані, та відносяться відповідно до цих місяців.
• Одноразові виплати, зокрема і матдопомога, не беруть участі у розрахунку середньої зарплати.
