Темы статей
Выбрать темы статей
Сортировать по темам

«Середня» мобілізованому: як продовжити виплату?

Жиленко Екатерина, эксперт по оплате труда и трудовым отношениям
Оплата труда Август, 2022/№ 16
Печать
Керівник підприємства вирішив продовжити виплату середнього заробітку мобілізованому працівникові після 19.07.2022. З 01.07.2022 за посадою цього працівника було підвищено оклад. Як правильно виплачувати: за старою «середньою» чи розраховувати нову, виходячи з підвищеного окладу?

Обов’язок зберігати «середню» скасовано

З 19.07.2022 роботодавці більше не зобов’язані зберігати середній заробіток за працівниками, що перебувають на військовій службі. Це стало можливим завдяки Закону № 2352*. Ним було внесено зміни до ч. 3 ст. 119 КЗпП. Відтоді за солдатами підприємства потрібно зберігати лише місце роботи та посаду, а середній заробіток — ні.

* Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ.

Фахівці Мінекономіки у листі від 26.07.2022 № 4711-06/5236-09 зауважили: з 19.07.2022 середній заробіток не зберігається за працівниками, призваними (прийнятими) на військову службу як до цієї дати, так і після. Тобто ця норма однозначно стосується не лише новопризваних захисників України, а й тих, що пішли на військову службу давно (до появи Закону № 2352).

Внаслідок цих змін у липні 2022 року потрібно було виплатити мобілізованим працівникам суму середньої зарплати пропорційно кількості робочих днів (згідно з графіком) до дати набрання чинності Законом № 2352: з 1 по 18 липня. При цьому слід було дотриматись правила про сплату ЄСВ з МЗП. Якщо заробіток солдата підприємства виявився меншим за мінзарплату: потрібно було розрахувати додаткову базу та нарахувати на неї ЄСВ. Звісно, це стосується випадків, коли ви є основним місцем роботи для працівника, який перебував у трудових відносинах повний місяць, і ЄСВ сплачується за ставкою 22 %.

ВАЖЛИВО!

За добровольцями тероборони і надалі слід зберігати середній заробіток.

Справа в тому, що для них гарантії передбачені ч. 1 ст. 119 КЗпП, а не ч. 3 цієї статті. Зокрема, на час виконання державних та громадських обов’язків працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) та середнього заробітку (якщо вони залучаються до виконання таких обов’язків у робочий час). Саме такий контракт укладають ТРОшники — на час виконання державних та громадських обовязків строком на 3 роки. Його форма затверджена наказом Міноборони від 07.03.2022 № 84.

Закон № 2352 не зачепив норми ч. 1 ст. 119 КЗпП. Тож якщо ваш працівник є членом добровольчого формування тероборони, то продовжуйте не лише зберігати за ним місце роботи і посаду, а й виплачувати йому «середню». Детальніше про це читайте у статті «Працівник у теробороні: чи зберігати середню» // «Оплата праці», 2022, № 15.

Водночас слід пам’ятати: добровольці тероборони можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації або укласти контракт на проходження військової служби. Тоді дія договору добровольця тероборони припиняється. А разом з ним — і виплата середнього заробітку.

Право на виплату залишилось

Так, обов’язок зберігати та виплачувати середній заробіток за працівником, що проходить військову службу, скасовано. Але залишилось право роботодавця підтримувати захисника України.

Законодавче підґрунтя дає ст. 91 КЗпП: підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

УВАГА!

Перевірте колективний договір та Положення про оплату праці.

Ці документи можуть містити норму про збереження середнього заробітку за працівником, який проходить військову службу. У поєднанні із приписом ст. 91 КЗпП така норма може не тільки надати право, а й фактично зобов’язати роботодавця продовжити виплачувати «середню». Адже прописані у колективному договорі гарантії є обов’язковими до виконання (ст. 18 КЗпП).

Тож якщо ви не плануєте зберігати «середню» за солдатом підприємства, норму колдоговору потрібно виключити. Але це тривала процедура. Її слід провести згідно з вимогами Закону № 3356**.

** Закон України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.93 № 3356-ХІІ.

Підказка: щоб не зберігати середній заробіток весь час аж до внесення змін до колдоговору, скористайтесь правом, наданим ст. 11 Закону № 2136***. Її припис дозволяє роботодавцю за його ініціативою на період воєнного стану зупиняти дію окремих норм колективного договору. Документально це слід оформити відповідним наказом (див. на рис. 1).

*** Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.

img 1

Рис. 1. Приклад наказу про зупинення дії окремих положень колдоговору

Ще один наказ, який точно не завадить, — про припинення виплати середнього заробітку конкретним працівникам. І краще, щоб це був окремий наказ: один — на призупинення дії окремих положень трудового договору, другий — на припинення виплати середнього заробітку (приклад див. на рис. 2).

img 2

Рис. 2. Приклад наказу про припинення збереження середнього заробітку

А якщо маєте на меті продовжити виплату середнього заробітку або іншої альтернативної «допомоги», то про це також слід видати відповідний наказ. Його приклад наводимо на рис. 3.

ВАЖЛИВО!

У разі добровільної виплати немає прив’язки до середнього заробітку, розрахованого згідно з нормами Порядку № 100.

Питання матеріальної підтримки солдата підприємства віддається на розсуд роботодавця. Тут все залежить від можливостей і відповідно від того, що прописати в колдоговорі, а надалі — в наказі. Як кажуть, як корабель назвеш, так він і попливе.

Для оплати працівникові, що захищає Батьківщину, можна обрати один з таких варіантів:

— «стара середня» (розрахована до підвищення окладу);

— «нова середня» (розрахована після підвищення окладу);

— сума у відсотках від середньої зарплати;

— фіксована сума на місць (наприклад, у розмірі МЗП);

— сума у відсотках від окладу.

Останні два варіанти дозволять уникнути подальшої мороки із розрахунком середньої зарплати. Це, безперечно, великий плюс. Звісно, потрібно буде слідкувати за підвищенням окладу та МЗП, а також розраховувати пропорційну оплату в разі перебування працівника на військовій службі неповний місяць.

Приклад наказу про запровадження добровільної виплати захисникам Батьківщини наведено на рис. 3.

img 3

Рис. 3. Приклад наказу про запровадження добровільної виплати мобілізованому працівникові

Підказка: якщо ви вирішили запровадити виплату без прив’язки до середнього заробітку, то зміни до колдоговору також необхідні. Адже там «сидить» норма саме про виплату середньої зарплати.

Податки, звітність, МЗП

Виплата солдату підприємства є складовою зарплати. Тому у питанні оподаткування нічого надприродного. ПДФО та ВЗ утримуйте, ЄСВ нараховуйте в загальному порядку.

В об’єднаному звіті така виплата також знайде відображення як звичайна зарплата: в 4ДФ — під ознакою «101», а в додатку Д1 — у рядку із звичайним кодом застрахованої особи 1 у графі 08 та днями перебування у трудових відносинах у графі 14.

Але у звітах до 18.07 включно слід зазначити код застрахованої особи «47» (для ЄСВ за ставкою 22 %) або «66» (для ЄСВ за ставкою 8,41 %).

Залишилось питання: що робити з МЗП?

Якщо йдеться про трудову доплату до мінімалки, то відповідь «нічого»: виплату мобілізованому не потрібно «дотягувати» до МЗП. Аргумент: така вимога діє лише щодо відпрацьованого часу, а працівник, що перебуває на військовій службі, у свого «невійськового» роботодавця не працює.

А от у випадку із ЄСВ зовсім інша історія. Якщо працівник повний місяць перебував у трудових відносинах, є основним та ЄСВ йому нараховують за ставкою 22 %, то слід дотримуватись правила про сплату ЄСВ з МЗП.

Висновки:

  • З 19.07.2022 скасовано обов’язок роботодавця зберігати середній заробіток за працівниками, які перебувають на військовій службі. Зберігайте лише місце роботи і посаду.
  • За членами тероборони і надалі слід зберігати середній заробіток.
  • Припис ст. 91 КЗпП надає право роботодавцям і далі підтримувати захисників України.
  • Для припинення збереження «середньої» потрібно внести зміни до колдоговору та видати відповідний наказ.
  • Для запровадження добровільної виплати потрібен відповідний наказ.
  • Добровільну виплату можна не прив’язувати до середньої зарплати.
App
Скачайте наше мобильное приложение Factor

© Factor.Media, 1995 -
Все права защищены

Использование материалов без согласования с редакцией запрещено

Ознакомиться с договором-офертой

Присоединяйтесь
Адрес
г. Харьков, 61002, ул. Сумская, 106а
Мы принимаем
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Мы используем cookie-файлы, чтобы сделать сайт максимально удобным для вас и анализировать использование наших продуктов и услуг, чтобы увеличить качество рекламных и маркетинговых активностей. Узнать больше о том, как мы используем эти файлы можно здесь.
Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше