Хвороба за кордоном
Передусім працівник, який захворів за кордоном, звертається до місцевого медзакладу за лікуванням. Там він отримує офіційний документ, що засвідчує період тимчасової непрацездатності. Цей документ має містити підпис та печатку лікаря та/або медичної установи (закладу).
А що робити з цим документом далі? Звернемось до нормативної бази. Вона містить норми, згідно з якими працівник має обміняти закордонний документ про тимчасову непрацездатність на український лікарняний лист.
У питанні паперових лікарняних алгоритм дій передбачений п. 1.11 Інструкції № 455*. Обмін іноземного лікарняного документа на український проходить за рішенням лікарсько-консультаційної комісії лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання або роботи. Звертаємо увагу: з урахуванням медреформи та за наявності декларацій із лікарем, прив’язка до місця проживання чи роботи застаріла.
Обмін проводять у таких випадках:
— гострих захворювань і травм;
— загострення хронічних захворювань;
— вагітності та пологів;
— оперативних втручань при невідкладних станах;
— лікування згідно з рішенням комісії МОЗ України з питань направлення на лікування за кордон.
Важливо пам’ятати, що обмін іноземного документа про тимчасову непрацездатність на український проводять на підставі перекладених на державну мову та нотаріально засвідчених документів.
У питанні електронних лікарняних листів звертаємось до Порядку формування медвисновків**. Приписом п. 7 розд. ІІІ цього Порядку передбачено особливість визначення строку дії медичного висновку зі встановленою відміткою про тимчасову непрацездатність, що виникла за кордоном. Строк дії такого медвисновку встановлюється відповідно до дат тимчасової непрацездатності, зазначених у перекладених на державну мову та нотаріально засвідчених підтвердних документах.
Такий медичний висновок формується лікарем, з яким у пацієнта укладена декларація за категоріями: «Захворювання або травма загального характеру», «Догляд за хворою дитиною», «Вагітність та пологи», «Ортопедичне протезування» (абз. 1 п. 3 розд. IV Порядку формування медвисновків).
Отже, фактично також відбувається обмін іноземного документа про тимчасову непрацездатність (довідки, виписки тощо) на український е-лікарняний. При цьому так само слід подбати про офіційний переклад українською мовою та нотаріальне посвідчення.
Але це загальні правила, які діють у мирний час. Водночас на період війни маємо особливі правила.
УВАГА!
На час війни іноземні документи про тимчасову непрацездатність можна не перекладати та надсилати лікареві за допомогою електронних засобів зв’язку.
«Воєнна» норма
Наразі всю економіку та життя українців підлаштовують під реалії воєнного часу. Одним із важливих нововведень є полегшення взаємодії лікарів із пацієнтами. Цього домоглися завдяки наказу МОЗ № 675***. Він уже діє з 03.05.2022.
Загальні правила обміну іноземних документів про тимчасову непрацездатність на українські лікарняні ми розібрали вище. Але на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування діє виняток із цих правил. Його передбачили приписом п. 10 розд. IV Порядку формування медвисновків.
У цей непростий період лікар може сформувати медичний висновок на підставі медичних записів, які він внесе відповідно до виданих за кордоном медичних документів (їх копій), що підтверджують тимчасову непрацездатність, за переліченими вище чотирма категоріями («Захворювання або травма…» тощо).
Але найважливіше те, що пацієнт може надіслати медичні документи чи їх копії поштою або надати лікареві за допомогою технічних засобів електронних комунікацій. Наприклад, можна використати електронну пошту або навіть мобільні застосунки (Viber, Telegram, WhatsApp тощо). Тобто не обов’язково чекати повернення до України і особисто відвідувати лікаря. Усе можна зробити дистанційно та оперативно.
ВАЖЛИВО!
Діагноз у закордонному медичному документі має бути зазначений з використанням Міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду (МКХ-10).
А як бути з перекладом іноземного документа на державну мову? Під час дії воєнного стану (і ще + три місяці) лікар самостійно визначає, чи є в цьому необхідність. Вона може бути, коли неможливо сформувати медичний запис із використанням мови оригіналу медичного документа.
Тож алгоритм обміну іноземного лікарняного на український максимально спростили на період війни.
Далі відповімо на запитання наших читачів: як бути, якщо працівник захворів у закордонній відпустці або відрядженні?
Лікарняний & відпустка
Ми вже не раз обговорювали, що одним із можливих варіантів оформлення відсутності працівника під час війни є відпустка. Це може бути щорічна основна або додаткова відпустка, соцвідпустка «на дітей», відпустка без збереження зарплати або будь-яка інша, на яку працівник має право.
Якщо працівник захворів у відпустці, та ще й у закордонній, то на цю ситуацію слід накласти одразу два «кольорових скла»:
— перше — лікарняний є закордонним. Як діяти в цьому разі, ми вже розібрались (див. вище);
— друге — хвороба настала під час відпустки. А от про це поговоримо детальніше.
Тут слід зважати на те, про яку саме відпустку йдеться.
Лікарняний оплачують лише в разі, якщо період тимчасової непрацездатності припав на щорічну відпустку (основну чи додаткову) та/або додаткову соціальну відпустку «на дітей». Для таких відпусток передбачено перенесення/продовження у випадку хвороби (ст. 11, ч. 7 ст. 20 Закону про відпустки).
А от якщо працівник захворів під час навчальної, творчої або неоплачуваної відпустки, то розраховувати на лікарняні він не може. Це прямо передбачено п. 6 ч. 1 ст. 23 Закону про соцстрахування.
Так само лікарняний не оплачують і під час відпустки, наданої постраждалим від Чорнобильської катастрофи та учасникам бойових дій. Такі відпустки є пільгами. Їх не продовжують і не переносять у разі, якщо на період відпочинку припала хвороба.
Лікарняний & відрядження
Один із варіантів роботи за кордоном — оформлене за всіма правилами відрядження. До речі, для державних службовців та працівників державних підприємств це єдиний законний варіант. Адже працювати дистанційно за межами України їм заборонили. Детально про це читайте в матеріалах «Робота держслужбовців під час воєнного стану» // «Оплата праці», 2022, № 7 та «Дистанційка для держпідприємств: як працювати під час війни?» // «Оплата праці», 2022, № 9.
Перебуваючи у відрядженні (у тому числі закордонному), працівник має право на оплату лікарняного листа. «Закордонні» особливості нічим не відрізняються від вже описаних вище.
Приписом п. 4 розд. ІІІ Інструкції № 59**** передбачено таке: якщо під час відрядження працівник захворів, то він має обміняти документ про тимчасову непрацездатність на лікарняний лист після повернення. Згідно з цією нормою працівник має звернутись до лікувального закладу за місцем проживання чи роботи. Проте знову ж таки зауважимо: завдяки медреформі та вільному вибору сімейного лікаря прив’язка до медзакладу за місцем проживання чи роботи фактично не діє.
Водночас є вимога про те, що обмін проводять на підставі перекладених на державну мову та нотаріально засвідчених документів, які підтверджують тимчасову втрату працездатності під час перебування за кордоном.
Однак і тут діє правило воєнного часу, про яке ми говорили вище. Нагадаємо: на час дії воєнного стану і ще трьох місяців після його скасування лікар може сформувати медвисновок на основі іноземних документів про хворобу, надісланих пацієнтом в електронній формі. І навіть не обов’язково їх перекладати.
Що стосується оплати за час відрядження, то зауважимо: за час хвороби працівник отримає лікарняні. Отже, середній заробіток за такі дні відрядження, гарантований ст. 121 КЗпП, йому не виплачуємо.
