Загальні правила
Чому виникає таке запитання? Невже іноземці мають якісь привілеї щодо оплати праці? Дійсно, так і є.
Але «закручено» все навколо документа, без якого більшість іноземців не можуть працювати в Україні — дозволу на застосування їх праці.
Відповідно до припису ч. 1 ст. 42 Закону про зайнятість* роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, який видає територіальний орган Служби зайнятості.
* Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI.
Важливою умовою для отримання дозволу є встановлення зарплати у мінімальних розмірах, зазначених у ч. 3 ст. 421 Закону про зайнятість:
1) п’ять МЗП — іноземцям та особам без громадянства — найманим працівникам у громадських об’єднаннях, благодійних організаціях та закладах освіти, визначених у ст. 34, 36, 37, 39, 41, 43, 48 Закону про освіту**;
2) десять МЗП — для всіх інших категорій найманих працівників.
** Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII.
Звісно, є винятки — ситуації, коли обмежувати зарплату не потрібно. Це стосується обмеженого кола осіб (особливих категорій іноземців та осіб без громадянства), зазначених у ч. 2 ст. 421 Закону про зайнятість:
1) іноземні високооплачувані професіонали;
2) засновники та/або учасники, та/або бенефіціари (контролери) юридичної особи, створеної в Україні;
3) випускники університетів, що входять до першої сотні у світових рейтингах університетів, відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України;
4) іноземні працівники творчих професій;
5) іноземні ІТ-професіонали;
6) гіг-спеціалісти.
Але, насправді, все набагато простіше. Приписом ч. 6 ст. 42 Закону про зайнятість передбачено перелік осіб, працевлаштувати яких можна без дозволу. І на першому місці серед них — іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні.
Документом, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в Україні, є посвідка на постійне проживання.
Саме цей документ має директор юрособи у описаній в запитанні ситуації. Тобто він є іноземцем, для працевлаштування якого не потрібен дозвіл. А отже, і обмежувати його зарплату мінімум у п’ять або десять МЗП немає потреби.
Тож у цьому випадку слід дотримуватись загального мінімального обмеження: зарплата директора-іноземця має становити не менше законодавчо встановленої МЗП. На сьогодні її розмір складає 6700 грн.